Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ТЕМА 5. Кінетостат. аналіз мех

..pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
975.84 Кб
Скачать

ТЕМА 5. КІНЕТОСТАТИЧНИЙ АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ

5.1. Задачі

Визначення реакцій (тисків) у кінематичних парах механізму

з урахуванням сил інерції, а також зрівноважувальної сили або

зрівноважувального моменту, які прикладені до початкової ланки.

При цьому аналізі відомі:

кінематична схема механізму (КСМ);

масові характеристики ланок (маси, моменти інерції, положення центрів мас);

зовнішні сили, що діють на ланки механізму;

закон руху початкової ланки.

5.2. Сили, що діють на ланки механізму

Розглянемо блок-схему, наведену на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Сили, що діють на ланки механізму

57

5.2.1. Рушійні сили – це сили, робота яких за цикл усталеного руху додатна.

dA F ds cos[

F

,

ds

].

(5.1)

Рушійні сили задаються у вигляді

діаграм, наприклад

(рис. 5.2):

 

а. б.

Рис. 5.2:

а. – індикаторна діаграма для ДВЗ; б. – механічна характеристика асинхронного двигуна

5.2.2. Сили опору – це сили, робота яких за цикл усталеного руху від'ємна.

5.2.2.1. Сили корисного опору – це сили, для подолання яких призначено механізм.

Сили корисного опору задаються у вигляді діаграм, наприклад, (рис. 5.3):

а. б.

Рис. 5.3:

а. – сила різання в металообробних верстатах; б. – сила тиску в пресах

58

5.2.2.2. Сили шкідливого опору – це сили, для подолання яких необхідно витратити роботу понад тої роботи, що йде на виконання технологічного процесу. Наприклад, сили тертя в кінематичних парах механізму.

5.2.3. Сили тяжіння

G m g,

(5.2)

де m - маса, кг; g - прискорення вільного падіння, м/с2.

Робота сил тяжіння за цикл усталеного руху дорівнює нулю.

5.2.4. Сили пружності

Fпруж c x,

(5.3)

де c - коефіцієнт жорсткості, Н/м; x - переміщення, м.

Робота сил пружності за цикл усталеного руху дорівнює

нулю.

5.3. Принцип кінетостатики

Принцип кінетостатики полягає в тому, що в число зовнішніх сил, що діють на ланки механізму, запроваджують сили інерції, які є фіктивними для самої ланки, але реальними для її зв'язків.

Принцип кінетостатики ґрунтується на відомому положенні Д'Аламбера, згідно з яким система сил, до якої уведені сили інерції, вважається рівноважною, і для неї придатні рівняння статики.

Отже, при включенні в число сил, що діють на ланку, сили інерції, ланка умовно вважається у стані спокою, тому можна застосовувати рівняння статики. Цей принцип є методологічним.

5.4.Урахування сил інерції

5.4.1.Плоскопаралельний рух ланки

Згадаємо спочатку поняття маси і моменту інерції. Маса – це міра інертності тіла при поступальному русі. Момент інерції – це аналог маси при обертальному русі. Зв'язок між масою і моментом інерції:

IS m S2 ,

(5.4)

де m - маса, кг; S - радіус інерції, м.

59

Розглянемо ланку ВС, яка здійснює плоскопаралельний рух (рис. 5.4,а) та її план прискорень (рис. 5.4,б).

Рис. 5.4. Урахування сили інерції при плоскопаралельному русі ланки:

а. – ланка, що здійснює плоскопаралельний рух; б. – план прискорень ланки

Елементарна сила інерції dFіi для матеріальної точки визначається за формулою:

dFі dmi ai ,

(5.5)

i

 

де dmi - елементарна маса; ai - прискорення матеріальної точки. Виділяємо на ланці ВС (рис. 5.4, а) матеріальну точку D, тоді

для неї:

dFiD dmD aD dmD d a .

60

Аналогічно для матеріальної точки К:

dFiK dmK aK dmK k a .

Але ланка – це система матеріальних точок, отже, для ланки маємо головний вектор сил інерції, Н:

 

 

 

 

 

Fi m aS m s a ,

(5.6)

де m - маса ланки, кг; aS s a - прискорення центра мас ланки, м/с2.

Ураховується також головний момент сил інерції, Нм:

Mi IS

,

(5.7)

де IS - момент інерції, кгм2; - кутове прискорення ланки, с-2.

 

aCB

 

nc a

,

(5.8)

lCB

CB l

де aCB - тангенціальне прискорення, м/с2; lCB - довжина ланки, м.

Для спрощення розрахунків головний вектор Fi і головний

момент Mi сил

інерції

замінюються результуючою силою Fi ,

плече якої h дорівнює (рис. 5.5):

 

 

 

 

 

 

h

Mi

 

 

IS

 

або в масштабі: z

i

 

hi

.

(5.9)

 

 

 

 

i

F

 

m a

S

 

 

 

l

 

i

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.5. Прикладання результуючої сили інерції

61

Із центра мас ланки S проводимо коло радіусом zi ,

результуюча сила Fi прикладається по дотичній до цього кола,

паралельно та протилежно ( s), і утворює момент проти

(рис. 5.5).

5.4.2. Поступальний рух ланки

При поступальному русі ланки враховується тільки головний вектор сил інерції Fi m aS m s a , а головний момент сил інерції Mi IS 0, т. щ. 0 (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Урахування сил

Рис. 5.7. Урахування сил інерції

інерції при поступальному

при обертальному русі навколо

русі ланки

центральної осі

5.4.3. Обертальний рух ланки навколо центральної осі

При обертальному русі навколо центральної осі враховується тільки головний момент сил інерції Mi IS , а головний вектор сил інерції Fi m aS 0, т. щ. aS 0 (рис. 5.7).

5.4.4. Обертальний рух відносно довільної осі

До ланки ОА прикладені головний вектор Fi і головний момент Mi сил інерції (рис. 5.8).

Переносимо вектор Fi у довільну точку K, одразу

прикладаючи протилежно йому той же вектор Fi .

Визначаємо плече h (це перпендикуляр із т. K на вектор Fi ):

h

Mi

 

IS

 

m aS

 

Fi

62

Рис. 5.8. Урахування сил інерції при обертальному русі відносно довільної осі

Визначаємо відстань SK, розглядаючи трикутник KSN:

lSK

 

 

h

 

 

 

 

IS

 

 

 

sin

 

m aS

sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

aS

 

 

 

 

 

 

m S2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

m 2

 

 

 

2

 

 

I

S

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

S

 

 

 

S

m aS lOS

 

mlOS

lOS

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

Отже,

lSK

 

 

S

,

 

 

 

 

 

lOS

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де S - радіус інерції, м.

aS

lOS

IS

 

m aS

 

.

(5.10)

Точка K називається центром хитання ланки.

5.5. Умови статичної визначуваності кінематичного ланцюга

(КЛ)

5.5.1. Кінематичний ланцюг із нижчими парами

Нехай до ланки ВС із нижчими парами прикладені головний

вектор F і головний момент M усіх сил, ураховуючи й сили інерції

(рис. 5.9).

Невідомими є: Fli - реакція в шарнірі В (невідома

за величиною та напрямком); Fki - реакція у поступальній парі (невідома за величиною та точкою прикладання).

Позначимо: n – число рухомих ланок КЛ; 3n число рівнянь, які можна скласти; p5 – число кінематичних пар (КП) 5-го класу; 2p5 - число невідомих реакцій.

Перевіряємо умову статичної визначуваності для ланки: замість умови 3n 2p5 маємо 3 1 2 2 або 3 4.

63

 

Висновок:

 

 

 

 

У кінематичному ланцюгу

 

з нижчими

парами

ланка

 

з прикладеними

до

неї силами

 

є статично

невизначеною

 

системою.

 

 

 

 

 

Отже,

і

механізм

 

із нижчими парами є статично

 

невизначеною системою.

 

 

Перевіряємо

 

умову

 

статичної

визначуваності

для

 

групи Ассура:

 

 

 

Рис. 5.9. Ланка з нижчими парами

W 3n 2p5

0

 

(5.11)

або 3n 2p5 - умова статичної визначуваності групи Ассура.

Висновок: для визначення реакцій у кінематичних парах механізму його треба розділити на групи Ассура і для цих груп обчислювати невідомі реакції.

5.5.2. Кінематичний ланцюг із вищими парами

Нехай до ланки ВС із вищою парою С прикладені головний

вектор F і головний момент M усіх сил, ураховуючи й сили інерції

(рис. 5.10).

Невідомими є: Fli - реакція в шарнірі В (невідома за

величиною та напрямком); Fki - реакція в поступальній парі (невідома за величиною), точка прикладання її відома.

Умова

 

 

статичної

визначуваності

плоского КЛ

із вищими парами:

 

W 3n 2p5

p4 0 або

3n 2p5

p4 ,

(5.12)

отже, 3 1 2 1 1 1, 3=3.

Умова

 

справедлива

тільки для

плоскої

системи

Рис. 5.10. Ланка з вищою парою сил.

64

5.5.3. Умова статичної визначуваності просторового кінематичного ланцюга (КЛ)

Для просторового КЛ справедлива умова:

W 6n 5p5 4p4 3p3 2p2 p1 0 або

6n 5p5 4 p4 3p3

2p2 p1 .

(5.13)

5.6. Силовий розрахунок груп Ассура

 

Силовий розрахунок

проведемо

на прикладі вже

відомого

з КАМ шарнірно-важільного

механізму

завантажника, наведеного

на рис. 4.4. Силовий розрахунок проводимо для одного заданого робочого положення механізму (рис. 5.11).

Механізм є статично невизначеною системою, тому розділяємо його на групи Ассура 4-5 (рис. 5.11, в), 2-3 (рис. 5.11, д) і початкову ланку (рис. 5.11, ж).

Розрахунок здійснюється за формулою будови механізму, починаючи з останньої приєднаної групи Ассура:

I 0,1 II2 2,3 II2 4,5 .

5.6.1.Група 4-5 (рис. 5.11, в)

1.Визначаємо сили, що діють на групу 4-5:

сили тяжіння, Н:

G5 m5 g;

G4 m4 g ,

де m4 ,m5 - маси ланок 4 і 5,

кг (за завданням); g 10м/с2 -

прискорення вільного падіння. Сили тяжіння прикладені в центрах мас S4 ,S5 .

сила корисного опору FКО , Н, визначається для даного положення механізму за заданим графіком FКО FКО S , вона прикладена в т. С повзуна (напрямок за завданням або проти

вектора швидкості повзуна pc5 ).

сили інерції ланок, Н:

повзуна С:

 

 

 

 

m5 s5 a m5 c5 a ,

 

Fi m5 aS

5

(5.14)

5

 

 

 

 

65

де aS5 =aC5 , т. щ. точки S5 і C5 збігаються. Прикладена в т. С

повзуна проти вектора прискорення c5 .

шатуна СВ:

Fi4 m4 aS4 m4 s4 a - головний вектор сил інерції;

 

 

M i4 IS4 4

 

- головний момент сил інерції, Нм;

 

 

де IS4

-

 

момент

 

 

інерції,

кгм2

(за

 

завданням);

 

 

 

 

 

-

кутове

 

 

 

 

 

 

4

прискорення ланки, с-2;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

aC

B

n

3

c

4

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

4

4

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(5.15)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BC l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lCB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Плече результуючої сили інерції, м:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

4

 

Mi

4

або в масштабі

l

, мм:

z

4

 

h

4

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із центра мас ланки СВ

проводимо

 

коло

радіусом

z4 .

Результуюча сила

 

 

 

 

 

прикладена

 

по дотичній

 

до цього

кола

 

 

Fi

 

 

 

 

 

 

та

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s4

та

утворює

момент

паралельно

протилежно

вектору

 

 

проти

 

 

 

(напрям

 

кутового

прискорення

 

 

 

 

 

 

 

знайдений

 

4

 

 

 

4

 

 

 

за методикою п. 4.5.4.4).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для даної групи невідомими є:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

реакція

 

 

 

у шарнірі В (за величиною та напрямком);

 

F 23 4

 

 

реакція

 

 

 

у

 

поступальній

 

парі

 

“повзун - стояк”

 

 

F05

 

 

 

 

 

 

(за величиною

та

напрямком,

 

але

 

відомо,

що

вона

 

 

перпендикулярна до осі руху повзуна С);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

внутрішня реакція F45 F54 в шарнірі С.

1.Розкладаємо реакцію F 23 4 на нормальну та тангенціальну складові:

 

 

 

F

Fn

 

F

 

,

(5.16)

 

 

 

23 4

23 4

23 4

 

 

 

 

 

 

 

де

Fn

паралельна ланці СВ;

F

 

- перпендикулярна до ланки

 

23 4

 

 

 

 

23 4

 

 

 

СВ.

66