2. Дані в мові Паскаль

Будь-яка програма виконує над вихідними даними деякі розрахунки. При цьому, як і змінні або константи в математику, окремі елементи даних позначаються іменами, що даються програмістом (ідентифікаторами). Будь-які ідентифікатори в мові Паскаль будуються за наступними правилами:

• імена можуть включати латинські букви, цифри й знак підкреслення ( для простоти вилучимо деякі інші символи, дозволені в іменах);

• ім'я складається з одного слова; якщо потрібен пробіл в імені, він заміняється на підкреслення: так, My_1буде правильним ідентифікатором, аMy 1– немає;

• ім'я завжди починається з букви: допустимо об'єкт із іменем A1, але не1A; прописні й малі літери в іменах не різняться Паскалім:x1іX1– це та сама величина;

• імена не можуть збігатися із зарезервованими в мові службовими словами, що позначають певні в мові операції над даними: наприклад, не можна назватиBeginабоBEGINні одну величину в програмі, тому щоbegin– зарезервоване службове слово, а прописні й малі літери в службових словах також не різняться. Познайомитися з більшістю службових слів ми зможемо в процесі вивчення мови.

2.1 Константи

Константоюназивають величину, значення якої не міняється в процесі виконання програми.

Числові константи служать для запису чисел. Розрізняють наступні їхні види:

Цілочисельні(цілі) константи: записуються зі знаком + або -, або без знака, по звичайних арифметичних правилах:

-10 +5 5

Дійснічисла можуть записуватися в одній із двох форм:

звичайний запис:2.5 -3.14 2.- зверніть увагу, що ціла частина відділяється від дробової символомкрапки;

експонентна ("наукова") форма: у цьому записі дійсне число представляється у вигляді m*10^p, де m –мантисаабо основа числа, 0.1≤|m|≤1, p –порядокчисла, це цілочисельна константа. Дійсно, будь-яке дійсне число можна представити в експонентній формі:

-153.5 -0.1535*103

99.005 0.99005*102

У всіх Ibm-Сумісних комп'ютерах дійсні числа зберігаються як сукупність мантиси й порядку, що дозволяє спростити операції над ними, використовуючи спеціальну арифметику, що окремо обробляє мантису й порядок. Для програмного запису числа в експонентній формі замість "помножити на 10 у ступені" використовується позначення Eабоe(латинська):

-153.5 -0.1535*103 -0.1535E3 або -1.535E02

99.005 0.99005*102 0.99005E+2 або 9.9005e+01

Без вживання спеціальних заходів, програма на Паскалі буде виводити на екран і принтер дійсні числа саме в такій формі. Крім того, така форма зручна для запису дуже маленьких і дуже більших чисел:

1030 1e30

-1020 -1E20

10-30 1E-30

Оскільки розмір пам'яті, що приділяється під мантису й порядок, обмежений, те дійсні числа завжди представляються в пам'яті комп'ютера з деякою погрішністю. Наприклад, найпростіший речовинний дріб2/3дає в десятковій виставі0,666666...і, незалежно від розміру пам'яті, виділюваної для зберігання числа, неможливо зберігативсійого знаки в дробовій частині. Однієї з типових проблем програмування є облік можливих погрішностей при роботі з речовинними числами.

Крім числових констант існують і інші їхні види:

логічніконстанти служать для перевірки істинності або хибності деяких умов у програмі й можуть ухвалювати тількиодне із двох значень: службове словоtrueпозначає істину, аfalse– неправда;

символьніконстанти можуть ухвалювати значення будь-якого символу, що друкується, і записуються як символ, укладенийвапострофи ('одинарні лапки'):

'Y' 'я' ' '

В останньому випадку значення символьної константи дорівнює символу пробілу. Якщо потрібно записати сам символ апострофа як символьну константу, усередині зовнішніх апострофів він подвоюється: ''''

До символьних також ставляться константи виду #X, де X – числове значення від 0 до 255 включно, що представляє собою десятковий Ascii-Кодсимволу. Таблиці Ascii-Кодів, використовуваних операційними системами DOS і Windows, наведено в Додатку 1. Наприклад, значення #65 буде відповідати коду символу 'A' латинської. Обробка натискань клавіш і розширені коди клавіатури описано в главі 24 і Додатку 5.

Строковіконстанти – це будь-які послідовності символів, укладених в апострофи. Як правило, строкові константи служать для запису запрошень до введення даних, видаваних програмою, виведення діагностичних повідомлень і т.п.:

'Уведіть значення X:'

'Відповідь='

Якщо в строковій константі необхідно записати сам символ апострофа, це робиться так само, як для символьних констант.

Іменовані константиописуються в розділі описів програми оператором наступного виду:

const Ім'я1=Значення1;

Ім'я2=Значення2;

. . .

Имяn=Значениеn;

Тут ключове слово constпоказує початок розділу описів іменованих констант. Ясно, що найчастіше зручніше звертатися до константи по імені, чому щораз переписувати її числове або строкове значення. Приклад розділу констант:

const e=2.7182818285;

lang='Turbo Pascal 7.1';

Тут описана числова константа eзі значенням підстави натурального логарифма й строкова константа з іменемlang, що містить рядок 'Turbo Pascal 7.1'.

Кожне ім'я, що дається програмістом, повиннебути унікальним у межах однієї програми. Якщо ми включимо цей розділ у свою програму, ми вже не зможемо створити в ній інших об'єктів з іменамиeіlang.