1.9 Керування компенсуючими установками
У загальному випадку компенсуючими установками можна управляти вручну, за допомогою диспетчерських засобів і автоматично.
Ручне управління виконується черговим персоналом. Його можна рекомендувати на невеликих підприємствах при 1-2 компенсуючих установках (КУ), розташованих в одному приміщенні, при стабільній реактивній потужності. За наявності цих умов ручний спосіб не гарантує виконання сформульованих вище вимог.
Диспетчерський спосіб дозволяє управляти КУ централізовано і з деяким наближенням виконувати вимоги енергосистеми і підприємств до споживання реактивної потужності. Диспетчерське управління може виконуватися за допомогою традиційних засобів і автоматизованих систем контролю і управління електроспоживанням ИИСЭ I-IV, ЦТ-5000.
Автоматичне управління КУ може здійснюватись за допомогою:
- регуляторів локальних;
- систем ИИСЭ IV, ЦТ-5000 (за наявності відповідних блоків і програм автоматичного управління);
- ЕОМ (за наявності відповідних програм управління);
- систем централізованого управління КУ;
- саморегулювання (при приєднанні БК на затискачі електроприймача через спільний комутаційний апарат).
При застосуванні діючих автоматичних регуляторів можуть використовуватися такі параметри регулювання: за величиною , часом доби, напругою, струмом навантаження, величиною і напрямком реактивної потужності. Діючі локальні регулятори не відповідають наведеним вище вимогам, за винятком регулятора Б2201, за допомогою якого можна керувати за таким параметром, як вхідна реактивна потужність. Однак цей регулятор не забезпечує мінімізації втрат в мережах споживача. За нерівномірного і нерегулярного графіка навантаження не гарантується виконання вимог енергосистеми до споживання реактивної потужності з її мережі.
Виконання вищезгаданих вимог обумовлює застосування централізованих способів управління компенсуючими установками, автоматичного переключення уставок за вхідною потужністю протягом доби і контролю втрат в електричних мережах підприємства. Спосіб управління за критерієм (де - реактивна потужність і активний опір і-го приєднання), який заснований на контролі фактичних значень вхідної реактивної потужності на вводах підприємства, які відходять від ГПП (головної понижуючої підстанції) або ЦРП (центрального розподільного пункту) підприємства щоразу, коли фактична вхідна реактивна потужність Qф відхиляється від значення, яке задала енергосистема Qe (від величини уставки). При цьому секція конденсаторної установки включається в мережах того приєднання, в якому втрати в даний момент найбільші, і відключається, де ці втрати найменші.
На рис. 1.16 показана блок-схема пристрою, який реалізує описаний спосіб, в аналоговому виді.
Рис. 1.16 Блок-схема пристрою централізованого автоматичного
управління конденсаторними установками
Пристрій працює таким чином. Автоматичний перемикач уставок (БАЗУ) перемикає уставку реактивної потужності залежно від добового режиму активних навантажень енергосистеми. Уставка вхідної реактивної потужності порівнюється за допомогою органа порівняння (ОП) з сигналом, який надходить з давача вхідної реактивної потужності (ДВРП). Орган порівняння (0П) з витримкою часу, створеною блоком витримки часу, і вихідний блок (БВЧ і ВБ), дозволяє включення або відключення секції конденсаторної батареї в одному з вузлів розподільної мережі підприємства. Одночасно здавачем реактивної потужності на вводах окремих вузлів (наприклад, цехових трансформаторних підстанцій) ДРП1,ДРП2,...ДРП знімаються напруги, які пропорційні реактивним потужностям, які споживаються в цих вузлах. Ці напруги надходять на входи блока квадраторів (БК), з виходу якого знімаються напруги, які пропорційні квадратам реактивних потужностей в даних вузлах. Вони надходять на вхід масштабних підсилювачів (БМП), з виходу якого сигнали, пропорційні втратам в лініях, які живлять дані вузли, надходять на інформаційні входи блока аналізу втрат і визначення місця комутації (БАВ і ВМК), який визначає вузол, в якому необхідно визначити включення або відключення секцій конденсаторної установки, виходячи з умови мінімуму втрат електроенергії в мережах підприємства, і виробляє сигнал, який надходить на один з виконавчих органів (ВО1,ВО2,...,ВО).