Розділ 5. Облік розрахунків з покупцями і замовниками

Бухгалтерський облік - це спосіб документального спостереження, відображення і контролю за господарською та фінансовою діяльністю виробничників і господарників (підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств і т.д.), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організацій внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він грунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, тобто на основі правових чинників, які передбачають виникнення виробничих госпрозрахункових підрозділів (цех, бригада, ланка, виробничник), малих підприємств.

Побудова бухгалтерського обліку залежить від розвитку всіх чинників, обумовлюють його суть. Так, застосування ПЕОМ дає можливість одному працівникові оперувати нормативною, технологічною, обліковою. Правовий інформацією, що піднімає інтегрованість бухгалтерського обліку в системі керування на більш високий рівень, породжуючи нову якість бухгалтерського обліку та нові чинники його побудови.

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішення.

На відміну від інших видів обліку бухгалтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій на основі документів первинного обліку.

Бухгалтерський облік базується на документуванні всіх господарських процесів і проведенні періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення і мобілізацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Класифікація господарських засобів (ресурсів) підприємства в відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку представлена ​​на малюнку (мал. 1).

Відповідно до Інструкції № 291 рахунок 36 В«Розрахунки з покупцями і замовникамиВ» призначений для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, забезпеченої векселем.

Рахунок 36 В«Розрахунки з покупцями і замовниками" має такі субрахунка:

361 В«Розрахунки з вітчизняними покупцямиВ»

362 В«Розрахунки з іноземними покупцямиВ».

При відображенні в обліку розрахунків з покупцями і замовниками слід враховувати положення П (С) БО 10 В«Дебіторська заборгованістьВ».

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які в результаті минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Зазначені розрахунки є поточної дебіторської заборгованістю, яка виникає в ході нормального операційного циклу. Оскільки рахунок 36 активний, то збільшення дебіторської заборгованості відображається за дебетом, а її погашення - по кредиту рахунку. Дебетове сальдо по рахунку 36 відноситься до складу оборотних активів, а кредитового сальдо при правильному веденні обліку не повинно бути.

Метою діяльності підприємства є отримання прибутку, заповнення ринку України високоякісною продукцією промислового виробництва, зниження аналогічної продукції, що закуповується в інших державах, виробництво і реалізація товарів народного споживання, розширення номенклатури експортних товарів і послуг, конкурентоспроможних на світовому ринку.

Основне завдання бухгалтерського обліку на даному підприємство: визначення об'єму виробленої продукції, придбаних товарів, їх реалізації, визначення фактичних витрат по виготовленої продукції або отриманих товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниження, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

На ТОВ використовуються дві форми бухгалтерського обліку: автоматизована і журнальна.

Журнали відкриваються для кожного синтетичного рахунку. Записи вчиняються на підставі первинних документів по кредиту у відповідних всіх кореспондуючих з ними рахунків дебету.

Обороти за місяць показують суму кредитового обороту по даному синтетичному рахунку з поділом її за дебетом рахунка.

Автоматизація бухгалтерського обліку базується на постійній обробці облікової інформації, на ЕОМ при повному охопленні механізації всіх облікових операцій. При цьому основну частину операцій обліковогопроцесу виконує персонал. Основним елементом автоматизації є розробка та використання єдиної номенклатури кодів.

Дебіторська заборгованість виникає внаслідок виконання умов договору (контракту).

На підприємстві перш складається договір (контракт) з контрагентами на поставку продукції, матеріалів, надання послуг і виконаних робіт для забезпечення потреб своїх у ході виробничої діяльності.

У договорі (контракті) вказуються умови поставки, що визначають основні права і обов'язки сторін при транспортуванні і маркування товарів, зі страхування вантажів, оформленню комерційної документації, а також визначає місце і час переходу права власності на товар з продавця на покупця і ризику його випадкового пошкодження і втрати.

Форс-мажорні обставини - обставини непереборної сили, впливають на виконання договору (контракту) і незалежні від сторін-учасників договору (контракту).

Зобов'язання за договором (контрактом) оформляються таким чином, щоб вони забезпечували чітку і повну регламентацію взаємовідносин сторін. Договір (контракт) підписується головою правління та іншими уповноваженими посадовими особами підприємства.

Крім керівника, персональну відповідальність за укладення, виконання та закриття договору (контракту) несуть конкретні виконавці, в відповідно до їх посадовими інструкціями.

Договір (контракт) містить наступні розділи:

- назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення;

- преамбула (повне найменування сторін; особа, від імені якого укладається договір (контракт) та найменування документів, якими керуються боку - Статут, довіреність і т.д.;

- предмет договору (контракту), де вказується вид продукції (робіт, послуг) з точним зазначенням найменування, марки, сорту або виконуваної роботи;

- кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);

- базисні умови поставки товару (прийому-здачі виконаних робіт або послуг);

- ціна і загальна вартість;

- порядок розрахунків (визначається валюта, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії взаємних платіжних зобов'язань);

- умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг) - визначаються терміни, умови і важливе місце передачі продукції, перелік товаросупровідних документів;

- форс - мажорні обставини (стихійні лиха, військові дії та інші обставини, що виникли непередбачено);

- відповідальність сторін (при невиконанні договору (контракту) застосовуються штрафні санкції);

- врегулювання спорів (умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку);

- термін дії договору (контракту);

- юридичні адреси та банківські реквізити сторін.

Підписаний і завірений печаткою договір (контракт) направляється контрагенту.

Згідно з П (С) БО 10 дебіторська заборгованість ділиться на довгострокову і короткострокову.

Довгострокова дебіторська заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл згодна П (С) БО 2 В«БалансВ» - Це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів для реалізації, виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормального операційного циклу в стандартах немає, однак можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Зазвичай операційний цикл не перевищує дванадцяти місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше року. Незважаючи на це заборгованість, виникає в ході такого операційного циклу, все одно визнається не довгостроковою, а поточною.

Отже, довгострокова заборгованість - це в основному заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю.

Зазвичай економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активів лише тоді, коли існує ймовірність її погашення боржникам. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати. p> У Балансі суми дебіторської заборгованості відображаються в різних країнах залежно від її видів. Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності.

Для обліку сум дебіторської заборгованості застосовується кілька видів оцінок.

1. Дисконтована вартість майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів застосовується орендодавцями для відображення платежів за договорами фінансової оренди. Сума таких платежів повинна відображатися в сумі чистих інвестицій в оренду, яка дорівнює загальній сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням незаробленого фінансового доходу. p> 2. Чиста реалізаційна вартість.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги. Сенс цієї оцінки полягає в наступному.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг і оцінюються за первісною вартістю.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумок балансу за чистою реалізаційною вартістю на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється угрупованням дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає з збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товарин , роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виняток безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

В«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку В», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1999 року, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинної документації, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності, установ та організації, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. p> Документація - це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами. Бухгалтерські документи використовуються для передачі розпоряджень від розпорядника виконавцю, для управління діяльності. Документація виконує роль імпульсу, що дає початок руху облікової інформації. Вона забезпечує бухгалтерського обліку цілісне і безперервне відображення господарської діяльності підприємства. З допомогою документації контролюється правильність здійснення операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи.

Первинні документи - документи, що складаються в процесі ведення господарської операції або той годину після її завершення.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назва, код форми, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи.

Підставою для здійснення розрахунків з покупцями і замовниками є договір, в якому визначається обов'язки сторін щодо виконання умов договору та відповідальність сторін у випадки порушення прийнятих зобов'язань.

Крім договору обов'язковим умовою відображення операцій в бухгалтерському обліку є наявність первинних документів.