
- •1 Види прямих податків. Їх сутність
- •2 І 4 Бюджетна система України.
- •3.Бюджетна система і принципи її побудови
- •8. Види страхування
- •12. Державні цільові фонди. Їх призначення
- •17. Економічна сутність страхування.
- •18. Економічна суть державних доходів, їх класифікація.
- •19. Зовнішні і внутрішні відносини підприємств. Напрямки фінансових потоків.
- •20.Ланки державних фінансів.
- •25. Організаційна структура фінансової системи України.
- •26. Особливості організації фінансових відносин в акціонерних товариствах.
- •27. Пенсійний фонд: джерела формування та використання його коштів.
- •28. Первинний і вторинний ринки цінних паперів.
- •29.30.31. Податкова політика
- •33. Поділ фінансового ринку за формою фінансових ресурсів та за організацією торгівлі.
- •34. Позабюджетні фонди держави, їх доходи і видатки.
- •35. Поняття фінансового механізму, його складові елементи.
- •36. Принципи організації державних видатків.
- •38. Залежно від форми оподаткування податки поділяються на прямі та непрямі.
- •40. Роль фінансів у кругообігу основних виробничих фондів.
- •41.Роль фінансів у кругообігу основних виробничих фондів.
- •42.Роль фінансів у суспільстві.
- •43,44.Склад і структура податкової системи України.
- •45. Страховий ринок і його товар.
- •46. . Структура внутрішньої будови фінансової системи держави.
- •53. Фінанси підприємств, як одна із сфер фінансової системи держави.
- •54.Фінансові ресурси підприємства.
- •55.Фінансово-кредитний механізм держави.
- •57 Форми страхових фондів
- •58.Формування фінансових результатів на підприємстві. Прибуток, збиток.
- •59 Функції страхування
- •60.Функції фінансів.
35. Поняття фінансового механізму, його складові елементи.
Завдання фінансової політики реалізуються через фінансовий механізм.
Фінансовий механізм – це сукупність фінансових форм і методів утворення й використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різних потреб держави, суб'єктів господарювання і населення.
Складовими елементами фінансового механізму є фінансове планування й прогнозування, управління фінансами, фінансовий контроль, фінансове забезпечення, фінансове регулювання, фінансові норми, нормативи, ліміти, резерви, стимули й санкції, фінансове законодавство (рис. 3.1).
36. Принципи організації державних видатків.
Видатки бюджету – це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.
Формою прояву цих відносин е конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу встановити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна – їх величину.
Видатки державного бюджету можуть розподілятися за наступними ознакам:
- за економічним змістом;
- за функціями, які виконує держава;
- за галузями й видами діяльності;
- програмно-цільовим призначенням.
Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні й капітальні.
Поточні бюджетні видатки пов'язані з наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. У своїй сукупності поточні видатки формують звичайний (поточний) бюджет, на який припадає основна частина всіх бюджетних витрат.
Капітальні видатки пов'язані з інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів.
Функціональна класифікація відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В основі галузевої класифікації видатків бюджету лежить поділ економіки на галузі й види діяльності. З урахуванням цього витрати групуються у виробничій сфері за галузями.
Відомча ознака класифікації дає можливість у кожній групі бюджетних видатків виділити безпосередніх розпорядників бюджетних коштів. Таке групування витрат дає змогу забезпечити конкретно-адресний фінансовий контроль за використанням бюджетних ресурсів.
Програмно-цільовий метод складання та виконання бюджету дозволяє оцінити й розрахувати ефективність витрачання бюджетних коштів, та забезпечення ефективності й досягнення конкретних результатів розпорядниками бюджетних коштів.
37.Процедура бюджетного планування — послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається відповідним законом. В Україні на державному рівні вона включає такі етапи та стадії:
1. Складання проекту бюджету:
— направлення Президентом Верховній Раді бюджетного послання;
— розроблення Верховною Радою бюджетної резолюції, у якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;
— розроблення Міністерством фінансів на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку прогнозного проекту Державного бюджету;
— узгодження показників прогнозного проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та інших органів;
— розроблення Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту Державного бюджету і подання його в Кабінет Міністрів;
— розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Закону про бюджет;
— розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.
2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України:
— розгляд проекту Закону про Державний бюджет у комісіях
і комітетах Верховної Ради;
— доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;
— обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Верховної Ради;
— прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет:
а) затвердити Закон про Державний бюджет України;
б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;
в) відхилити і направити на перероблення.
Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Організація виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією і Державним казначейством. Виконання бюджету здійснюється на підставі розпису доходів і видатків. Цей документ складається після затвердження бюджету відповідно до підрозділів бюджетної класифікації, яка містить повну деталізацію
видів доходів і напрямів видатків. Розпис доходів і видатків складається з поквартальною розбивкою, що дає змогу збалансувати бюджет на різні періоди.
Касове виконання бюджету (зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них) може здійснюватись за двома системами: банківською і казначейською. При банківській системі рахунки бюджету відкриваються в установах банківської системи. При казначейській створюється спеціальна структура — казначейство, яке веде рахунки бюджету, мобілізує кошти і фінансує видатки. В Україні Державне казначейство організує і забезпечує виконання Державного бюджету, але кошти бюджету концентруються в установах банківської системи.