- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота 1 перетворювачі сигналів і системи передачі вимірювальної інформації
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 2 вимірювальні перетворювачі тиску типу «сафір»
- •Теоретичні відомості
- •Таблиця 2.1
- •Примітки:
- •Верхні межі вимірювань (діапазони вимірювань), позначені знаком *, виготовлюються тільки за узгодженням з підприємством-виробником.
- •Будова і принцип дії перетворювача.
- •Схеми вмикання
- •Похибки тензорезисторних перетворювачів
- •Будова та робота складових частин
- •Опис лабораторної установки
- •Робота установки
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 3 концентратоміри
- •Теоретичні відомості: Концентратомір кондуктометричний кнч1-м
- •Будова та принцип дії приладу
- •Методика перевірки концентратоміра кнч1–м
- •Теоретичні відомості: Концентратомір ксо–4
- •Методика перевірки концентратоміра ксо–4
- •Опис установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення роботи
- •Лабораторна робота 4 термокондуктометричний газоаналізатор
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 5 статичні та динамічні характеристики об’єкта керування
- •Опис лабораторної установки
- •Методика отримання перехідної характеристики процесу нагрівання і даних для статичної характеристики об’єкта
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Обробка результатів
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 6 позиційне регулювання
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Оформлення результатів
- •Мембранно-пружинний привід
- •Пневмопоршневий привід
- •Електричний привід
- •Будова і види регулювальних органів
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Витратоміри постійного перепаду тиску
- •Індукційні витратоміри
- •Опис установки
- •Методика тарування ротаметрів
- •Послідовність проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 9 перевірка диференціальних манометрів.
- •Призначення, принцип дії та будова дифманометра дм
- •Диференціальний манометр типу дмпк-100
- •Диференціальний манометр типу дсер
- •Опис лабораторної установки
- •Методика проведення експерименту
- •Оформлення звіту
- •Лабораторна робота 10 Часово-імпульсні цифрові прилади (подвійного інтегрування)
- •Теоретичні відомості
- •Будова та принцип дії приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення звіту
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Список використаної та рекомендованої літератури 138
Будова і види регулювальних органів
Регулювальний орган РО безпосередньо впливає на процес шляхом зміни пропускної спроможності. Він являє собою змінний гідравлічний опір, який впливає на витрату середовища за рахунок зміни прохідного перерізу трубопроводу.
Для безперервного і позиційного регулювання застосовуються регулювальні органи у вигляді поворотних заслінок, одно– і двосідельних клапанів, шиберів, шлангових і діафрагмових клапанів.
На рис. 7.7 зображені деякі різновиди регулювальних органів: а – поворотна заслінка, б – одно–, в – двосідельний клапани.
Вибираючи регулювальний орган за пропускною спроможністю, визначають наступні параметри цих пристроїв: умовна пропускна спроможність РО, діаметр умовного проходу, вигляд пропускної характеристики, робочий тиск, діапазон перепаду тиску на РО.
У
а) б) в)
Рис.
7.7
Пропускною характеристикою називається залежність пропускної спроможності регулювального органа від переміщення його затвора, тобто
Ky = f(l),
де l – хід затвора.
Вітчизняна промисловість виробляє регулювальні органи з лінійною і рівновідсотковою (логарифмічною) пропускною (витратною) характеристиками.
Бажана форма витратної характеристики визначається розрахунком систем керування з урахуванням залежності властивостей об’єкта від зміни навантаження. Основна умова, з якої слід виходити при виборі витратної характеристики, – постійність коефіцієнта передачі об’єкта "регулювальний орган – агрегат" у всьому діапазоні його роботи (навантаження), тобто
Kоб = Kагр Kро = const
в усьому діапазоні його роботи.
Діаметр умовного проходу регулювального органа повинен бути завжди менше діаметра трубопровода, на який його встановлюють, і складає DУ = (0,6…0,7)DТРУБ.
Опис лабораторної установки
Лабораторна установка (рис. 7.7) для вивчення та дослідження виконавчих механізмів і регулювальних органів складається з електричного виконавчого механізму 1, слідкувального поршневого
приводу 3 та мембраного виконавчого механізму 5 спільно з двома позиціонерами 4 і регулювальним органом.
Мембранний ВМ з РО встановлений на циркуляційному водяному контурі, що складається з насоса 17, бачка 12 і трубопроводу з витратоміром змінного перепаду, до складу якого входять звужувальний пристрій (діафрагма) 8, дифманометр з пневмовиходом 16, самописний вторинний прилад 7 типу ПВ4.4Е.
Пневматичні технічні засоби 3, 4 заживлені тиском 0,25 МПа стисненого повітря через редуктор 13 з манометром, прилади 7 і 16 – через панель дистанційного керування 15. Командний сигнал в інтервалі 0,02…0,1 МПа на виконавчі механізми 3 і 5 задається редуктором панелі дистанційного керування 14. Виконавчий мембранний механізм 5 приводить в рух регулювальний орган, встановлений на трубопроводі перед звужувальним пристроєм 8.
Змінюючи ступінь відкриття клапана регулювального органа і використовуючи покази витратоміра 8 – 16 – 7, отримати витратну характеристику клапана. Зміщення штока виконавчого мембранного механізму і хід клапана РО перетворюються за допомогою нижнього позиційного реле 4 в тиск повітря, що надходить на прилад 7, котрий показує витрату води і ступінь відкриття клапану.
Електричне живлення стенду здійснюється через проміжне реле 2 і тумблер 10. Двигун насоса 17 вмикається тумблером 9.