- •1.2. Завдання екології
- •1.3. Людське суспільство та середовище його існування
- •1.3.1. Поняття про середовище існування
- •1.3.2. Уявлення давніх українців про природу
- •1.3.3. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища
- •1.4. Структура природного середовища
- •1.4.1. Географічна оболонка
- •1.4.2. Атмосфера
- •1.4.3. Літосфера
- •1.4.4. Гідросфера
- •1.4.5. Природні ресурси
- •1.5. Поняття про біосферу
- •1.5.1. Коло життя
- •1.5.2. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- •1.5.3. Загальні властивості біосфери
- •1.5.4. Кругообіг речовин у біосфері
- •1.5.5. Трансформація енергії у біосфері
- •1.6. Екосистеми та їх місце в організації біосфери
- •1.6.1. Рівні організації органічного світу
- •1.6.2. Поняття про екосистеми
- •1.6.3. Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії
- •1.6.4. Класифікація екосистем
- •1.6.5. Основні екосистеми світу
- •1.7. Екологія популяцій
- •1.7.1. Ознаки популяцій
- •1.7.2. Етологічна структура популяцій
- •1.7.3. Популяційні аспекти розвитку людства
- •1.8. Екологічні фактори та їхній вплив на життєдіяльність організмів
- •1.8.1. Поняття про екологічні фактори
- •1.8.2. Класифікація екологічних факторів
- •1.9. Основні екологічні закони
- •2. Вплив діяльності людини на довкілля
- •2.1. Демографічні проблеми і можливості біосфери
- •2.1.1. Демографічні проблеми України
- •2.1.2. Урбанізація та її негативні наслідки
- •2.2. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля
- •2.2.1. Радіоактивне забруднення
- •2.2.2. Шумове забруднення
- •2.2.3. Електромагнітне забруднення
- •2.2.4. Основні методи визначення забруднень
- •2.3. Соціоекологічні проблеми літосфери
- •2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище
- •2.3.2. Ґрунт — важливий компонент біосфери
- •2.3.4. Сучасний стан ґрунтів України та шляхи його поліпшення
- •2.4.2. Сталий розвиток і вода
- •2.4.3. Джерела забруднення гідросфери
- •2.4.4. Антропогенний вплив на води Світового океану
- •2.4.5. Забруднення природних вод України
- •2.5.2. Стан повітряного середовища України
- •2.6. Правові та міжнародні аспекти охорони природи
- •2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси
- •2.6.1.2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
- •3. Охорона навколишнього природного середовища
- •3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
- •3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •3.1.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
- •3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
- •3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •3.3.2. Екологічна паспортизація підприємств
- •3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
- •3.4.2. Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
- •3.4.3. Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
- •3.4.4. Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
- •3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- •3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
- •3.5.1. Загальні положення
- •3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
- •3.6.1. Загальні положення
- •3.6.2. Водокористування та водоспоживання
- •3.6.3. Джерела забруднення води
- •3.6.4. Контроль якості води
- •3.6.5. Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •3.6.6. Способи очищення стічних вод
- •3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
- •3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
- •3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
- •3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
- •3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
- •3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші
- •3.7.6.4. Максимальні приземні концентрації для близько розташованих точкових джерел з рівними висотами, діаметрами устів, швидкостями виходу та перегріванням газоповітряної суміші
- •3.7.6.5. Максимальна концентрація для аераційного ліхтаря
- •3.7.6.6. Визначення гдв та тпв для окремого джерела
- •8.7.6.7. Визначення максимальної концентрації суміші при викиді через багатоствольну трубу
- •3.7.8.2. Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згоряння
3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
Переважна більшість підприємств має парк автомобілів різних типів" у зв'язку з чим виникає необхідність розрахунку річного викиду шкідливих речовин автомобільним транспортом та включення цих даних у планові форми з метою здійснення державного обліку цих викидів та розробки заходів щодо їхнього зниження на всіх рівнях планування, контролю та обліку.
В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом покладено середній питомий викид автомобілів окремих груп (вантажні, автобуси, легкові). При цьому викид шкідливих речовин коректується в залежності від технічного стану автомобілів, їхнього середнього віку, а також від впливу природних кліматичних умов.
Для автомобілів парку підприємства маса викидів за розрахунковий період £ часу у-ї речовини (М]) при наявності в групі автомобілів з різними типами двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) — бензиновими, дизельними, газовими тощо — визначається за формулою
де і — кількість груп автомобілів;
—питома вага викиду у-ї шкідливої речовини автомобілем, j-ї групи з двигуном к-то типу на розрахунковий період (включаючи пробіговий викид з врахуванням партерних викидів і випаровувань пального), г/кг;
—пробіг автомобілів і-ї групи з двигуном R-го типу на розрахунковий період, млн км;
—добуток коефіцієнтів впливу п факторів на викид у-ї шкідливої речовини автомобілями і-ї групи з двигуном Л-го типу.
Коефіцієнт впливу визначається за табл. 3.34.
Наведений в табл. 3.34 склад шкідливих речовин не відбиває повною мірою кількісного складу шкідливих домішок у відпрацьованих газах автомобілів з ДВЗ дизельного типу (табл. 3.35).
Таблиця 3.34. Коефіцієнт впливу для різних груп автомобілів
Групи автомобілів |
Косе |
ШІІСНТ ВПЛИВУ ВИКИДІВ | ||||
окису вуглецю |
вуглеводнів |
окисів азоту | ||||
СВП |
РТС |
СВП |
РТС |
СВП |
РТС. | |
Вантажні іі вантажні спеціальніз бензиновими ДВЗ |
1,33 |
1,69 |
1.20 |
1,86 |
1.0 |
0.8 |
Вантажні і вантажні спеціальніз дизельними ДВЗ |
1,33 |
1,80 |
1,20 |
2,0 |
1.0 |
1.0 |
Автобуси з бензиновими ДВЗ |
1.32 |
1,69 |
1,20 |
1,86 |
1.0 |
0.8 |
Автобуси з дизельними ДВЗ |
1,27 |
1,80 |
1.17 |
2.0 |
1.0 |
1.0 |
Легкові службові її спеціальні |
1,28 |
1,63 |
1.17 |
1.83 |
1.0 |
035 |
Легкові індивідуальногокористування |
1.28 |
1.62 |
1.17 |
1,78 |
1.0 |
0.9 |
Примітка: СВП — середній вік парку, РТС — рівень технічного стану.
Таблиця 3.35. Кількісний склад шкідливих домішок, мг/мя у відпрацьованих газах
Компонент |
Двотактні дизелі |
Чотиритактні аиклі | ||
Холостий хід |
100% навантаження |
Холостий хід |
100% навантаження | |
Двоокис вуглецю |
1,70 |
2,20 |
1.20 |
2,10 |
Монооксид вуглецю |
1100,00 |
1100,00 |
700,00 |
1300,00 |
Акролеїн |
24,00 |
31.20 |
2.90 |
0.86 |
Оксиди азоту |
650,00 |
900.00 |
90.00 |
87.00 |
Двоокис сірки |
1600,00 |
1700,00 |
1800.00 |
1800.00 |
Сажа |
0,18 |
0,09 |
0.12 |
0.07 |
Пари палива |
3,00 |
25.00 |
3.00 |
25,00 |
Примітка: для діокенду вуглецю якісний склад наведено у відсотках.
Частку шкідливих домішок, що проникають у повітряне середовище через нещільність двигуна та його газоповітряний тракт, встановлюють за допомогою замірів у реальних умовах або розрахунковим методом.
Однак не для всіх типів двигунів існують аналітичні залежності для визначення концентрацій шкідливих речовин, тому реальні концентрації шкідливих домішок визначаються замірами в реальних умовах або розрахунковим методом. Зокрема, кількість шкідливих домішок, які виділяються при роботі швидкохідних негазощільних дизелів потужністю до 735,5 кВт, визначається за залежністю
де Р — кількість газу, мг/год;
N е — ефективна потужність дизеля за мінімальної кількості обертів, кВт;
К ц, К к — вміст окремих складових (газів) у відпрацьованих газах циліндра і картера, мг/л (табл. 3.36).
Таблиця 3.36. Вміст окремих складових, мг/л у відпрацьованих газах і в картері
Шкідливі домішки |
Відпрацьований газ |
Картер |
Монооксид вуглецю |
0,80 |
1,3 |
Акролеїн |
0,90 |
0,04 |
Вуглеводні |
0,71 |
0,03* |
Оксиди азотл |
0,61 |
- |
* Приведена сумарна концентрація.