Основні параметри стабілітрону

1. Напруга стабілізації – це номінальне значення напруги на стабілітроні при заданому зворотному струмі стабілітрону в області пробою, В.

2. Диференціальний динамічний опір стабілітрону –це відношення приросту напруги на стабілітроні до приросту струму у режимі стабілізації , Ом. Величина характеризує ступінь стабільності напруги стабілізаціїпри зміні струму пробою. Чим менший ,тим краща стабілізація.

3. Опір постійному струму о – характеризує втрати у діоді у певній робочій точці.

4. Добротність коефіцієнт якості стабілітрону – це відношення статичного опору до динамічного, , .

5. Температурний коефіцієнт напруги стабілізації (ТКН) – показує зміну напруги стабілізації від температури, .Залежно від виду пробою стабілітрону ТКН може бути додатним (лавинний пробій) або від'ємним (тунельний пробій).

6. Мінімальний () и максимальний () струми стабілізації.

Мінімальний струм стабілізації – такий струм через стабілітрон, при якому виникає стійкий пробій. Значення обмежується власними шумами стабілітрону.

Максимальний струм стабілізації – таке значення струму стабілітрону, за якого потужність, що розсіюється на стабілітроні, не перевищує припустимого значення,

7. Максимальна потужність розсіювання –максимальна потужність, що розсіюється на p-n-переході, при якій не виникає тепловий пробій переходу,

Основні схеми підключення стабілітронів

Рис.39

1. Найпростіша схема стабілізації напруги(рис.39,а), де– обмежуючий (балансний) опір, на якому виділяється надмірне падіння напруги,

.

2. Схема з пониженням напруги(рис.39,б) – використовується, коли нанеобхідно отримати більш низьку напругу, ніж та, що утворюється після під’єднання стабілітрону,

.

3. Послідовне з’єднання стабілітронів, розрахованих на однакові струми(рис.39,в) – використовують, коли необхідно отримати більш високі напруги стабілізації.

4. Каскадне зєднання стабілітронів (рис.39,г) – використовується, коли необхідно збільшити стабільність напруги. При цьомуповинен мати більшу напругу стабілізації, ніж.

Ефективність стабілізації напруги характеризується коефіцієнтом стабілізації – відношенням приросту напруги живлення до приросту напруги стабілізації

.

Стабістор

Стабістор – це напівпровідниковий діод, призначений для стабілізації напруги, робочою ділянкою якого є пряма вітка ВАХ.

Зазвичай стабістори виготовляють з кремнію, для якого Для отриманнявикористовують з’єднання декількох стабісторів. Особливістю стабісторів є негативний ТКН, тобто напруга стабілізації зі збільшенням температури зменшується.

Варикап

Варикап– це напівпровідниковий діод, принцип дії якого ґрунтується на залежності бар’єрної ємності p-n-переходу від зовнішньої напруги; інакше – конденсатор змінної ємності, керований змінною зворотною напругою.

Умовне графічне позначення:

Рис.40

Область застосування – настроювання коливальних контурів, для деяких спеціальних схем або параметричних підсилювачах. Основною характеристикою варикапа є залежність його ємності від напруги (вольт-фарадна характеристика, рис.41).

Рис.41