- •Розрахунок
- •Характеристика схеми
- •Розрахунок
- •Недоліки
- •Стабілізовані кола зміщення
- •Схеми зміщення з параметричною стабілізацією
- •Схемотехніка кіл зміщення визначається будовою польового транзистора (надалі пт).
- •Лекція№10
- •Режим роботи можна задати, вказавши положення робочої точки на статичній характеристиці робочого елемента.
- •Лекція 11
- •Лекція 12
- •Клас “в”
- •Клас с 0 90
- •Лекція 19
- •Використання схеми Дарлінгтона.
- •Каскодна схема
- •Лекція 20
- •Диференційний каскад
- •Базова схема
- •Зворотній зв’язок в підсилювальних пристроях
- •Лекція №22
- •Лекция 23
- •Спосіб введення і спосіб знімання можно визначити шляхом умовного обриву джерела сигналу та навантаження
- •Використання багатокаскадних підсилювачів
- •Схемотехніка селективних підсилювачів
- •Практика –4
- •Подача зміщення
Практика –4
ВЧ корекція за рахунок НЗЗ
Н
а
дискретних елементах найбільш часто
використовують емітерну корекцію.
Скор - корегувальний конденсатор.
Корегувальний конденсатор в області СЧ і НЧ має великий опір. Він не є блокувальним на ціх частотах.

НЧ: ВЧ:
Хс>>Re Квч= Rk/Rе.
Kо = Rk/(Rk+Re) Kвч = Rk/(RkRe)
f0.
Xc0.
Реально при fКвчвнаслідок дії паразитної ємності Спар.
Відбуваються два процеси: К за рахунок корегування.
К під дією Спар.
Ступінь корекції буде буде визначатись співвідношеннями швидкості нарастання та спаду АЧХ за рахунок ціх двох факторів.
Д
ля
максимального розширення діапазону
частот, який визначається fв
при заданій нерівномірності АЧХ К,
можливо використання більш складних
кол корекції
В області НЧ та СЧ діє НЗЗ за струмом, глибина якого зменшується в області ВЧ за рахунок шунтування Re корегувальним конденсатором. В останній схемі постійна часу вибирається таким чином, що початок корегування по частоті кожною з ланок залежить від постійної часу відповідної ланки.
(із збільшенням частоти починають діяти Ск1, Ск2 і т.д.)
Сумарний опір Re вибирається при розрахунку режиму роботи за постійним струмом.
Остання схема не є єдиною.
Малошумні підсилювачі.
Основне призначення – підсилення слабкіх сигналів, порівняних з рівнем власних шумів певного пристрою. Тобто це вхідні каскади приймачів, підсилювачів.
Р
с
– потужність сигналу.
Рвс – потужність власних шумів.
безліч джерел власних шумів
Підсилювачі, які мають коефіцієнт шуму <3dВ, називають малошумними.
В самому пристрої може бути багато джерел власних шумів: шуми резисторів, дробові шуми рекомбінації в АЕ, шуми переросподілу.
Д
ля
коректної оцінки рівня власних шумів
всі джерела власних шумів перераховують
не до виходу, а до входу. Це дає змогу
представити пристрій у виглядітакої
еквівалентної схеми:
Где:
Рс.вих =Кр*Рс.вх
Кр – коефіцієнт передачі пристрою за потужністю.
Рш.вх.власне - еквівалентна потужність власних шумів, перерахована до входу.
Знаючи Рш.вх.власне , можно оцінити чутливість пристрою приймача, співвідношення сигнал /шум.
Для ОУ вказують рівень власних шумів, приведених до входу, як напругу шуму в смузі 1Гц, тобто спектральну щільність шумів.
Практика 5
Д
ля
оцінки шумових властивостей АЕ
радіоприймальних пристроїв, підсилювачів(ВЧ,
НВЧ) використовується параметр коефіцієнт
шуму:
Існує декілько означень N:
N показує, в скількі разів співвідношення сигнал /шум гірше, ніж на його вході.
N показує, в скількі разів співвідношення сигнал /шум на виході реального пристрою гірше порівняо з ідеальним пристроєм (який не шумить, N=1).
Саме цим параметром характерізується більшість VT НВЧ-ВЧ.
Р
озглянемо,
як пов”язаний N з рівнем власних
шумів.
Оскільки до цього виразу входить потужність зовнішніх шумів на вході, це робить неоднозначним визначенняN. Тому домовилися вимірювати N при рівні Рш.вх.зовн., який має реальний (шумлячий) резистор опором R=Rвх пристрою.
Реальний резистор має рівень шумів:
![]()
![]()
П
ри
цьому
Ц
ю
формулу частіше використовують не
длявизначення N, а для визначення рівня
власних шумів, приведений до входу за
відомим N (N – з довілника).
Р
еально
до входу пристрою крім власних шумів
пристрою під”єднаний внутрішній опір
джерела, який теж має івень власних
шумів КТоПш.
Це дає можливість оцінити чутливість пристою.
Порогова чутливість – це чутливість, при якій співвіднош (с /ш)вих =1.
В більшості випадків якість сигналу оцінюють при співвідношенні (с /ш)>1.
Н
априклад
для радіоприймальних пристроїв :
=20 дБ для АМ тракту.
=26
дБ для ЧМ тракту.
П
ри
проектуванні задають Ереал або Епор
(відповідно Рреал або Рпор) в ТЗ. Потім
визначається Nдоп пристрою,
при якому забезп. чутлвість згідно ТЗ.
Шумова смуга
-має рівномірний спектр.
Sвх – спектральна щільність на вході.
Рвих = Sвх Кр - для шдеальн.
Пш – це така еквівалентна смуга пропускання, при якій потужністьшумів на виході буде такоюж, як і в реальномупристрої.
Для одиночного резонансного контура Рш=1.57 П0.7
Для подвійного смугового фільтра Рш=1.37 П0.7
Якщо три і більше одиночних контурів Рш=1.1 П0.7
Двотактні безтрансформаторні підсилювачі потужності
Далі представлений набір основних параметрів для підсилювачів потужності:
РВИХ; RH; .....; η (ККД); КГ.
Останні два параметри не входять до переліку параметрів звичайного підсилювача, це коефіцієнт корисної дії η та коефіцієнт гармонік (нелінійних спотворень) КГ.
,
де РЗМ.Н
- потужність в навантаженні, Р0
- потужність споживання від джерела
живлення.
Р
К=Р0
- РЗМ.Н
- потужність, яка розсіюється в АЕ
вихідного каскаду.
В двотактному підсилювачі 2 АЕ, тому
РК АЕ=РК/2.
Резистивний каскад в класі А:
η=25%; РЗМ.Н = 100 Вт; Р0 = 400 Вт;
РК АЕ = (400 - 100)/2 = 150 Вт.
Як видно, 150 Вт розсіюються в тепло.
Резистивний каскад в класі В:
η=75%; РЗМ.Н = 100 Вт; Р0 = 133 Вт;
РК АЕ = (133 - 100)/2 = 16,5 Вт.
В даному випадку розсіється по 16,5 Вт тепла на кожному з транзисторів.
Нижче приведена схема двотактного підсилювача.

ІЕ1 ≈ ІК1;
ІЕ2 ≈ ІК2;
Параметри VT1 і VT2 ідентичні.

Наведена діаграма справедлива для ідеальної ВАХ транзистора:

Струми в навантаженні протікають в різних напрямках і тому ми отримуємо повну синусоїду струму в навантаженні.
Цю схему класично рисують в іншому зображенні:

Сумістимо дві ВАХ транзисторів в одну (ідеальна характеристика):
Д
ля
ідеалізованої характеристики це буде
мати такий вигляд:
Перейдемо до класу В:
П
ри
нульовому зміщенні фактично маємо клас
С і вихідний сигнал буде спотворений.
Ці характерні для двотактного підсилювача спотворення називаються нелінійними спотвореннями типу “сходинка”, їх можна усунути в класі В. Але навіть в класі В ці спотворення будуть частково зберігатися, оскільки реальні характеристики відрізняються від ідеалізованих.
З
начно
зменшити ці спотворення можна в класі
АВ. Зміщення прикладаємо так, щоб робоча
точка була на початку лінійної ділянки
ВАХ.
В ті проміжки часу, коли струми протікають одночасно, вони компенсуються в навантаженні (струм спокою), а результуючий струм (змінна складова) є різницею колекторних струмів.
Завдяки тому що початкові ділянки обох характеристик ідентичні, в результуючому струмі (в навантаженні) ці нелінійності будуть компенсувати одна одну і різницевий сигнал буде синусїдним.
Аналогічно можна розглянути і роботу в класі А. В цьому випадку струми через обидва транзистори будуть неперервними.
