
- •Поверхневі інтеграли теорія поля київ-2014
- •Передмова
- •І.Поверхневі інтеграли
- •Іi.Вступ до математичної теорії поля
- •1)Похідну цієї функції у точці у напрямі вектора;
- •2)Величину та напрям найбільшої зміни функції у точці .
- •6. Потік векторного поля. Дивергенція.
- •7. Циркуляція векторного поля. Ротор.
- •8. Потенціальне, соленоідальне і гармонічне векторні поля
- •Література
Іi.Вступ до математичної теорії поля
Якщо
в кожній точці деякого простору чи його
частини
визначено
значення деякої фізичної величини, то
говорять, що у
задане
поле даної величини.
Так, наприклад, температура повітря в різних точках простору утворює поле температур, а атмосферний тиск – поле тиску, кожний електричний заряд утворює навколо себе поле електростатичного потенціалу та інші поля.
У всіх випадках , коли мова йде про процес, який характеризується скалярною величиною (температура, тиск і т.д.), поле називається скалярним.
Тепер перейдемо до математичного визначення поля.
Нехай
в області
деякого простору задана числова функція
точки
(
-люба
точка із
).
Тоді говорять, що у
визначено скалярне поле. Припускається,
що функція
є однозначною і приймає дійсні скінченні
значення. Якщо в просторі введена
декартова система координат, то
є
функцією від трьох змінних
:
,
або, що є тим же самим, функцією від
одного векторного аргументу
-
радіуса-вектора точки
області
:
.
Відмітимо, що величина, яка характеризує скалярне поле може також залежати від часу, ми обмежимось розглядом полів стаціонарних, які не залежать від часу.
Поряд
з полями, визначеними в просторових
областях, часто приходиться розглядати
плоскі поля, тобто такі, які залежать
тільки від аргументів
і
:
.
Прикладом плоского поля може бути
освітленість частини площини від деяких
джерел світла.
Скалярне
поле можна визначати графічно за
допомогою поверхностей
рівня,
тобто таких поверхонь, при яких
.
Знаючи вигляд графіків поверхонь рівня
при різних значеннях постійної
, отримуємо відомості про саме скалярне
поле
.
Похідна скалярного поля у заданому напрямі. Градієнт.
Нехай
задано задано гладке скалярне поле
.
В багатьох задачах нас цікавить швидкість
зміни значень цього поля при русі в
певному заданому напрямку
,
тобто похідна скалярного поля
в деякій фіксованій точці
у напрямку вектора
.
Через
фіксовану точку
проведемо
пряму
паралельну вектору
,на
цій прямій
вибираємо
довільну точку
(відмінну
від
)і
розглянемо відношення
(5.1)
де
в знаменнику
-
віддаль від точки
до
точки
із знаком +, якщо вектор
має той же напрямок,що і
і вибирається із знаком (-), якщо напрямки
векторів
,
є протилежними. Якщо існує скінченна
границя відношення (5.1) при прямуванні
точки
до
точки
,
то цю границю називають похідною
скалярного поля
в
точці
по напрямку вектора
і записують
.
(5.2)
Якщо
гладке скалярне поле записане в певній
системі координат
і
точка
з координатами
,
то похідна скалярного поля
в
точці
по напрямку вектора
обчислюється за формулою
(5.3)
Дійсно,
якщо координати точки
записати
у вигляді
,
,
,
,
то
віддаль між точками
і
дорівнює
.
Підставляючи в рівність (5.1), отримуємо
.
Переходячи
до границі при
отримуємо рівність (5.3).
Слід звернути увагу, що у формулі (5.3) коєфіцієнти
є
направляючими косинусами вектора
,
.
Якщо
є деяка гладка скалярна функція
,
то вектор
прийнято
називати градієнтом
функції
.
Таким чином, формулу (5.3) можна записати у вигляді скалярного добутку
,
(5.4)
де
,
.
Враховуючи
те, що скалярний добуток двох векторів
,
дорівнює
,
де
-
кут між цими векторами, формулу (5.4) можна
записати
Звідси
випливає, що похідна по напрямку
приймає найбільше значення при
,
тобто
і це найбільше значення дорівнює довжині
градієнта:
.
Таким чином, введене поняття вектора-градієнта має дві основні властивості, що характеризують його фізичний зміст та незалежність від вибору системи координат:
Градієнт у кожній точці скалярного поля – це вектор, що вказує напрям найбільшого зростання поля у даній точці, а його довжина дорівнює швидкості зростання поля у цьому напрямі.
Градієнт у кожній точці поля є вектором перпендикулярним до поверхні (лінії) рівня, яка проходить через цю точку.
Приклад
1. Знайти
похідну функції
в
точці
по напрямку
,
де точка
.
Вектор
має довжину
,
направляючі косинуси цього вектора:
.
,
,
Зауваження.
Формула
(5.4) для обчислення похідної по напрямку
залишається справедливою і в тому
випадку, коли точка
прямує
до точки
по кривій, для якої вектор
є дотичним в точці
.
Приклад
2.
Найти
похідну скалярного поля
в точці
по напрямку кола
.
Векторне
рівняння кола утвореного в перетині
циліндра
і площини
запишемо у наступному вигляді
.
Точці
відповідає
значення параметру
.
Находимо вектор
дотичний
до кола:
.
Підставимо значення
,
отримуємо
.
Таким чином, направляючі косинуси
одиничного вектора
такі
.
Обчислимо градієнт скалярного поля
:
,
.
Звідси отримуємо шукану похідну по
напрямку:
Звернемо увагу на деякі властивості градієнта.
Нехай
задані два гладких скалярних поля
,
,
тоді
1.,
2.
,
3.
.
4.
Якщо
-диференційовна скалярна функція, то
Приклад 3. Знайти градієнт електростатичного поля
утвореного
точковим зарядом
.
Приклад
4.У
якому напрямку повинна рухатись точка
при переході через точку
,
щоб функція
зростала з найбільшою швидкістю.
Щоб
функція зростала найшвидше, точка
повинна рухатись у напрямі градієнта
функції в точці
.
,
.Таким
чином, найбільша швидкість росту функції:
.
Векторне поле.
Якщо
в кожній точці простору
або деякої його частини
визначений
вектор
,
(5.5)
то
говорять, що у
визначеневекторне
поле.
Якщо
векторне поле визначене на площині
або
на частині
цієї
площини:,то
поле називається плоским.
Однією
з важливих характеристик векторного
поля являється
векторна
лінія, або силова лінія
. Векторная лінія-це така гладка крива,
дотична в кожній точці якої збагається
з напрямом вектором
.
Як знайти векторні лінії?
Нехай
визначене векторне поле (5.5), де функції
є неперервними і мають обмежені частинні
похідні першого порядку. Нехай далі
-радіус-вектор
точки, яка рухається вздовж векторної
лінії поля (5.5) Із означення векторної
лінії поля випливає, що вектор (5.5) і
вектор дотичний до кривої
повинні бути паралельними. Умовою паралельності векторів є пропорціональність координат:
.
(5.6)
Система (5.6) є системою диференціальних рівнянь векторних ліній векторного поля (5.5).
Приклад. Знайти векторні лінії векторних полів
а)
;
б)
.
Запишемо систему (5.6)
(5.7)
Із
першого рівняння отримуємо
,
.
Враховуючи
рівність
,
із другого рівняння системи (5.7) отримуємо
.
Таким
чином, векторними лініями поля
є сімейство кіл, які утворуються при
перетині сімейства сфер
і площин
паралельних осі
.
б)
.
Записуємо рівняння (5.6), маємо
.
Звідси отримуємо
і
,
що приводить до сімейства поверхонь
(гіперболічні циліндри):
,
.
Люба векторна лінія нашого поля є перетин
цих двох поверхонь при певних сталих
:
.
Серед цих поверхонь є і площини при
.
Вибираючи, наприклад, дві площини
і
,
отримаємо пряму
,
яка є векторною лінією нашого поля
.
Приклади для самостійного завдання
Дана
функція
та
точки
.
Знайти: