Студентам IV, V курса / МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ / МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Патологічне акушерство

Методичні вказівки для викладачів

3. Очікувальна тактика (без індукції пологової діяльності) при передчасному відходженні навколоплідних вод може бути обрана:

-у вагітних з низьким ступенем прогнозованого перинатального і акушерського ризику (А);

-при задовільному стані плода;

- за відсутності клініко-лабораторних ознак хоріоамніоніту (підвищення температури тіла > 380С, запах навколоплідних вод,

серцебиття плода > 170 уд/хв; наявність двох або більше симптомів дає підставу для встановлення діагнозу хоріоамніоніту);

-за відсутності ускладнень після виливання навколоплідних вод (випадіння

петель пуповини, відшарування плаценти та інших показань для ургентного розродження).

4.Токолітична терапія проводиться до 34 тижнів вагітності при розкритті шийки матки менш чим 3 см, або при лікуванні загрози передчасних пологів з метою проведення терапії кортикостероїдами й при необхідності переведення вагітної в

неонатальний центр, не більше 24-48 годин (А). Через 2 години після початку токолізу пудтвердити діагноз передчасних пологів констатацією згладжування і розкриття шийки

матки. Якщо передчасні пологи прогресують – токоліз відміняється (А).

Для токолітичної терапії можуть застосовуватися антагоністи окситоцину, бета-

міметики, блокатори кальцієвих каналів та магнію сульфат. Методи токолізу

обираються індивідуально.

Протипоказання до токолізу при передчасних родах:

•будь-які протипоказання до пролонгування вагітності;

•гестаційна гіпертензія із протеінурією та інші медичні

•протипоказання;

•хоріоамніоніт;

•зрілий плід;

•загибель плода або несумісні з життям вади розвитку плода;

•протипоказання до окремих токолітичних агентів.

Застосування токолітичних препаратів пролонгує вагітність, але не має доказів,

що це приводить до зниження перинатальної захворюваності й смертності.

Антагоністи окситоцину – антоцин, антозибан – в порівняльних дослідженнях

мають однакову ефективність з бета-міметиками. При застосуванні антагоністів

окситоцину значно рідше виявляють побічні ефекти зі сторони матері.

Бета-міметики сприяють пролонгуванню вагітності, але не приводять до зниження перинатальної смертності. З метою токолізу застосовують бета-миметики гініпрал, рітодрин та їх аналоги (гініпрал у дозі 10мкг (2 мл) застосовується у вигляді в/в інфузій на 500,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду зі швидкістю 5-10 крапель за хвилину).

Використовувати орально таблетовані токолітики для підтримуючої терапії після успішного лікування передчасних пологів не рекомендується

Використання блокатору кальцієвих каналів ніфедіпіну з метою токолізу супроводжується достовірним пролонгуванням вагітності, зменшенням частоти

некротизуючого енероколіту, інтравентрикулярних крововиливів, але будь який вплив на показник перинатальної смертності відсутній. Ніфидепін призначають по 10 мг сублінгвально кожні 15 хвилин впродовж першої години до припинення схваток, потім призначають 20 мг 3 рази на добу в залежності від маткової активності.

Не відзначена ефективність призначення при пролонгуванні вагітності: ліжкового режиму, седації, сульфату магнію.

191

Патологічне акушерство

При використанні магнезіального токолізу у порівнянні з іншими токолітиками збільшується антенатальна й дитяча смертність (5% проти 2%).

Через 2 години після початку токолізу підтвердити діагноз передчасних пологів

констатацією згладжування, чи розкриття шийки матки. Якщо передчасні пологи прогресують – токоліз відміняють [A].

Далі, з метою динамічного та наглядного спостереження за перебігом пологів, станом матері та плода, та з метою своєчасного прийняття обґрунтованого рішення щодо подальшої тактики ведення передчасних пологів та визначення обсягу необхідних

втручань використовують запис партограми [A]. Ведення партограми не виключає одночасні записи в історії пологів при передчасних пологах.

5. Призначення інтранатальної антибактеріальної терапії проводиться у випадках наявності ознак інфекції (А).

При передчасному відходженні навколоплідних вод і недоношеній вагітності

профілактичне призначення антибіотиків приводить до статистично достовірного зниження частоти післяпологових інфекцій у матері, неонатальної інфекції, виявлення

позитивної гемокультури (А). Макролідам надають перевагу над антибіотиками більш широкого спектра дії, тому що при рівній ефективності з напівсинтетичними пеніцилінами або цефалоспоринами макроліди приводять до меншої кількості ускладнень.

При 35-36 тижнях вагітності за умови відсутності ознак інфекції антибактеріальну

терапію починають через 18 годин безводного проміжку (А). При відсутності розвитку спонтанної пологової діяльності через 24 години проводиться внутрішнє акушерське дослідження. В випадку зрілої шийки матки індукція починається зранку (не раніше 6 годин) окситоцином або простагландинами (В), а при незрілій шийці матки проводиться

підготовка до пологів інтравагінальним введеням простагландину Е2 (А). За показаннями

–кесарський розтин (А).

6.Знеболювання пологів, при інформованій згоді вагітної, проводиться так, як і при веденні фізіологічних пологів. Наркотичні анальгетики не використовуються (А).

7.Ведення II й III періодів таке ж, як і при фізіологічних своєчасних пологах.

8.Рутинна пудентальна анестезія або епізіо-перинеотомія не проводяться (А). II період пологів ведеться в присутності неонатолога, після народження немовля

передається неонатологу.

9.Призначення клізми й гоління лобка роділлі, як і при фізіологічних пологах не проводиться. У ранньому післяпологовому періоді міхур із льодом на низ живота не

застосовують.

Наслідки передчасних пологів для плода різних термінів гестації

В терміні гестації 22-27 тижнів легені плода незрілі, призначення

кортикостероїдів матері не знижує частоту та тяжкість респіраторного дистрессиндрому новонароджених. Надзвичайно висока перинатальна смертність. Серед усіх недоношених новонароджених у цій групі найчастіше мають місце наступні віддалені

наслідки:

•патологія центральної нервової системи (наприклад церебральний паралич);

•затримка нервово-психичного розвитку;

•патологія респираторного тракту (бронхопульмональна дисплазія);

•сліпота та глухота.

В терміні вагітності 28-33 тижні легені плода незрілі, але призначення

кортикостероїдів матері призводить до прискорення їх дозрівання та достовірного

зниження рівня респіраторного дистрес-синдрому новонародженого.

192

Методичні вказівки для викладачів

Наслідки передчасних пологів на плід у термінах гестації 34-37 тижнів найбільш сприятливі в порівнянні з попередніми групами, так як плід вже має зрілі легені.

Профілактика передчасних пологів

1.Оцінювання факторів ризику передчасних пологів та, за можливості, їх

усунення.

2.Своечасне і адекватне лікування акушерської патології, що несе ризик

передчасних пологів.

3.Облік в жіночих консультаціях вагітних з ризиком передчасних пологів, вживання заходів щодо оздоровлення їх праці і побуту, загального

оздоровлення організму, забезпечення раціонального харчування, психотерапії.

4.Застосування методів прогнозування передчасних пологів в групі вагітних високого ризику акушерської патології.

5.Своєчасна госпіталізація в акушерські стаціонари в разі появи загрози

передчасних пологів.

V. Основні етапи заняття

А. Підготовчий етап - мотивація теми, контроль вихідного рівня базового й

основних знань шляхом відповіді на контрольні питання.

Б. Основний етап - самостійна робота студентів під контролем викладача. У

відділенні патології вагітних збирають анамнез у вагітних із загрозою передчасних пологів, оцінюють фактори ризику, складають план ведення вагітності, призначають лікування. В учбовій кімнаті на фантомі демонструють тактику ведення передчасних пологів, виписують рецепти на необхідні ліки.

В. Заключний етап - контроль засвоєння матеріалу шляхом вирішення завдань, усних виступів про зроблену роботу, проведення диференціального діагнозу, узагальнення, оцінка роботи кожного студента, зауваження по ходу заняття з оцінкою

знань студентів, домашнє завдання.

VI. Методичне забезпечення

Місце проведення заняття: відділення патології вагітних, кабінет функціональної

діагностики, пологовий зал.

Оснащення: таблиці, слайди, ультразвуковий сканер, історії (передчасних) пологів, фантоми, ляльки.

Контрольні запитання для оцінки вихідного рівня знань

1.Що містить у собі поняття "передчасні пологи"?

2.Яка класифікація передчасних пологів?

193

Патологічне акушерство

3.Які причини передчасних пологів?

4.Які фактори ризику передчасних пологів?

5.Які методи прогнозування передчасних пологів?

6.Які методи діагностик передчасних пологів?

7.Які принципи ведення передчасних пологів?

8.Які методи профілактики респіраторного дистрессиндрому недоношеного новонародженого?

9.Які методи токолітичної терапії при загрозі передчасних пологів?

10.Які протипоказання для токолізу при загрозі передчасних пологів?

11.Яка тактика застосування інтранатальної антибіотикотерапії при передчасних

пологах?

12.Які особливості ведення І, ІІ та ІІІ періодів при передчасних пологах?

13.Які наслідки передчасних пологів для плода різних термінів гестації?

14.Які методи профілактики передчасних пологів?

Завдання для самостійної роботи на основному етапі заняття

1.Оцінювати фактори ризику передчасних пологів при збиранні анамнезу у

вагітних.

2.Скласти й обґрунтувати план індивідуального ведення вагітності для кожної вагітної з факторами ризику передчасних пологів.

3.Діагностувати передчасні пологи (за даними історії пологів).

4.Призначити лікування при загрозі передчасних пологів, виписати рецепти.

5.Призначити ліки для профілактики респіраторного дістрес-синдрому

новонароджених.

6.Скласти й обґрунтувати план ведення передчасних пологів (за даними історії пологів).

7.Надати допомогу при передчасних пологах (на фантомі).

8.Визначити ступінь ризику ускладнень для матері й плода при передчасних

пологах ( за даними історії пологів).

Типові ситуаційні задачі для оцінки кінцевого рівня знань

1.Вагітна 26 років. Вагітність IV, 32 тижні. Пологи II, I період пологів. Передчасне відходження навколоплідних вод. Пологова діяльність відсутня. В анамнезі двоє фізіологічних пологів, вага дітей 3900 й 4200 г та один штучний аборт у термін 9- 10 тижнів.

194

Методичні вказівки для викладачів

Яка Ваша тактика? Чи необхідно транспортувати роділлю в стаціонар III рівня? Чи потрібно проводити профілактику дистрес-

синдрому?

Показане транспортування роділлі в стаціонар III рівня, призначення профілактики респіраторного дистрес-синдрому.

2.В акушерський стаціонар надійшла жінка 24 роки, термін вагітності 32 тижні з

болями внизу живота. Вагітність II, перша закінчилася передчасними пологами в термін 34 тижня, дитина жива. При додатковому обстеженні виявлено, що фетального фібронектину у вагінальному секреті не має.

Який прогноз? Тактика ведення.

Відсутність фетального фібронектину вказує на низьку ймовірність передчасних пологів протягом наступних 4 тижнів.

Показаний токоліз.

Типові тестові задачі для оцінки кінцевого рівня знань

1.В акушерський стаціонар поступила вагітна в термін 34-35 тижнів зі скаргами на

переймоподібні болі на протязі 10 годин, відходження навколоплідних вод 12 годин тому. Для вибору тактики ведення вагітної проведено вагінальне дослідження, кардіотокографія.

Які данні не свідчать про початок І періоду передчасних пологів?

А. Наявність однієї перейми за 10 хвилин тривалістю 15-20 сек

В. Згладжування і відкриття шийки матки С. Опускання голівки в малий таз

D.Відходження навколоплідних вод*

2.В акушерському стаціонарі перебуває вагітна в термін 26-27 тижнів з загрозою

передчасних пологів. Отримує токолітичну терапію, профілактику

респіраторного дистрессиндрому новонародженого.

У разі розвитку і завершення пологів до якого типу їх треба

віднести ?

А. Занадто ранні передчасні пологи*

В. Ранні передчасні пологи; С. Передчасні пологи.

D. Своєчасні пологи.

195

Патологічне акушерство

Тема 2. АНОМАЛІЇ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

I. Науково-методичне обґрунтування теми

Значна частина патологічних станів, що виникають під час пологів, зумовлена аномаліями пологової діяльності. Своєчасна діагностика порушення моторної функції матки, вибір раціональної тактики розродження у випадках аномалії пологових сил,

адекватне лікування і профілактика виникнення цих станів, є важливим аспектом зниження перинатальних і материнських ускладнень.

II. Навчально-виховні цілі

Для формування умінь студент повинен знати:

1.Визначення поняття «аномалії пологової діяльності».

2.Етіологію і патогенез аномалій пологової діяльності.

3.Фактори ризику виникнення аномалій пологової діяльності.

4.Класифікацію аномалій пологової діяльності.

5.Клініку різних форм аномалій пологової діяльності.

6.Методи діагностики аномалій пологової діяльності.

7.Тактику проведення пологів та розродження при патологічному

прелімінарному періоді.

8.Тактику проведення пологів та розродження при слабкості пологової

діяльності.

9.Тактику проведення пологів та розродження при надмірно сильній пологовій діяльності.

10.Тактику проведення пологів та розродження при дискоординованій пологовій

діяльності;

11.Профілактику аномалій пологової діяльності.

Урезультаті проведення заняття студент повинен уміти:

1.Оцінити фактори ризику розвитку аномалій пологової діяльності.

2.Оцінити характер пологової діяльності.

3.Провести диференційний діагноз аномалій пологової діяльності.

4.Скласти план ведення пологів при різних видах аномалій пологової діяльності.

5.Застосувати медикаментозні засоби, які здатні змінювати силу скорочень м’язів матки.

III.Базові знання

1.Будова кісткового жіночого таза, жіночих статевих органів, кровопостачання

органів малого таза.

2.Фізіологія вагітності та пологів.

3.Біомеханізм пологів при потиличному передлежанні.

4.Фармакодинаміка препаратів, які впливають на м’язи матки.

5.Засоби знеболення пологів і порядок їх призначення.

6.Зовнішнє та внутрішнє акушерське обстеження.

7.Оцінка ступеня зрілості шийки матки за шкалою Бішопа.

IV. Зміст навчального матеріалу

Аномалії родової діяльності – це стан, коли частота, тривалість, ритм і сила переймів і потуг не забезпечують динамічного, у межах фізіологічних параметрів часу, просування плода й вигнання його без порушення біомеханізму пологів. Можливі

порушення кожного з показників скорочувальної діяльності матки - тонусу матки, ритму,

частоти й координації скорочень, інтервалів між переймами, потугами, тривалості пологів.

196

Методичні вказівки для викладачів

Етіологія аномалій пологової діяльності

Характер і перебіг пологів залежить від багатьох факторів, які визначаються як

готовність організму вагітної до родів. Готовність організму до родів формується тривалий час за рахунок процесів, які відбуваються в материнському організмі від моменту запліднення й розвитку плодового яйця до початку пологів. По суті пологи є

логічним завершенням багатоланкових процесів в організмі вагітної й плода. Під час вагітності з ростом і розвитком плода виникають складні гормональні, гуморальні,

нейрогенні взаємини, які забезпечують перебіг родового акту. Домінанта пологів є не що інше, як єдина функціональна система, що поєднує такі ланки, як церебральні структури

— гіпофізарна зона гіпоталамуса - передня доля гіпофізу – яєчник - матка із системою

плацента-плід. Порушення на окремих рівнях цієї системи як з боку матері, так і плодаплаценти призводять до відхилення від нормального перебігу пологів, що, у першу чергу,

проявляється порушенням скорочувальної діяльності матки (СДМ).

Важлива роль як в індукції (тобто початку розвитку пологів), так і в перебігу пологів належить плоду. Маса плода, генетична завершеність розвитку, імунні взаємини

плода й матері впливають на родову діяльність. Сигнали, що надходять із організму зрілого плода, забезпечують інформування материнських компетентних систем, ведуть

до придушення синтезу імуносупресорних факторів, зокрема пролактину, а також хоріального гонадотропіну. Змінюється реакція організму матері до плода як до

алотрансплантату. У фетоплацентарному комплексі змінюється стероїдний баланс убік

накопичення естрогенів, що збільшують чутливість адренорецепторів матки до

окситоцину, простагландинів, норадреналіну. Підсумовування цих сигналів забезпечує той або інший характер родової діяльності.

Регуляція скорочувальної функції матки включає три основних компоненти:

1)міогенна регуляція - заснована на особливостях морфофункціональної структури й кровопостачання матки;

2)нейрогенна регуляція - заснована на чіткій взаємодії периферичних і центральної нервової систем;

3)ендокринна регуляція - включає взаємодію функцій ендокринної системи жінки

йфетоплацентарного комплексу.

Порушення у взаємодії однієї з вищевказаних ланок призводить до розвитку аномалій родової діяльності.

Фактори ризику

Причини виникнення аномалій родової діяльності можна розділити на 5 груп:

1)Фактори, пов'язані з патологією репродуктивної системи: штучні аборти,

операції на матці, лейоміоми матки, запальні процеси жіночих статевих органів, аномалії розвитку статевих органів, вік роділлі, нейроендокринні

порушення.

2)Акушерські фактори: передчасне відходження навколоплідних вод, диспропорція між розмірами голівки плода й розмірами родового каналу,

дистрофічні й структурні зміни в матці, ригідність тканин шийки матки, "незріла шийка матки", перерозтягнення матки у зв'язку із багатоводдям і

багатоплідністю, аномалії розташування плаценти, тазове передлежання плода, пізні гестози, , плацентарна дисфункція.

3)Загальносоматичні захворювання, інфекції, інтоксикації, органічні захворювання центральної нервової системи, нейроендокринні порушення різного генезу, судинні дистонії, ожиріння, енцефалопатії, психоемоційні стани, анемії, серцеві пороки.

4)Фактори, обумовлені впливом організму плода: великий плід, гіпотрофія

плода, хромосомні аберації, переношування вагітності, імуноконфліктна

197

Патологічне акушерство

вагітність5) Ятрогенні фактори: необґрунтоване й несвоєчасне застосування засобів, які стимулюють пологи, несвоєчасна амніотомія, неадекватне знеболювання пологів.

Класифікація аномалій пологової діяльності

Існує більше 20 класифікацій аномалій родової діяльності, але всі вони в різних варіаціях розглядають три основні аномалії:

1)Гіпоактивність або інертність матки (рідкі, короткі, слабкі перейми);

2)Гіперактивність матки (надмірно сильні, судомні перейми);

3)Дискоординація маткових скорочень (нерівномірні, безладні, спастичні

перейми).

Класифікація аномалій пологової діяльності МКХ-10

Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (ВООЗ, 1995) Первинна слабкість пологової діяльності:

•відсутність прогресуючого розкриття шийки матки;

•первинна гіпотонічна дисфукція матки.

Вторинна слабкість пологової діяльності:

•припинення переймів у активній фазі пологів;

•вторинна гіпотонічна дисфункція матки.

Інші види аномалій пологової діяльності:

•атонія матки;

•хаотичні перейми;

•слабкі перейми.

Стрімкі пологи.

Гіпертонічні, некоординовані і затяжні скорочення матки:

•дистоція шийки матки;

•дискоординована родова діяльність;

•гіпертонічна дисфункція матки;

•тетанічні скорочення.

ВУкраїні використається наступна класифікація.

I.Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи). ІІ. Слабкість родової діяльності (гіпоактивність, або інертність матки):

1) первинна (уповільнена латентна фаза пологів);

2) вторинна (уповільнена активна фаза пологів);

3) слабість потуг (уповільнений період вигнання):

198

Методичні вказівки для викладачів

а) первинна; б) вторинна.

ІІІ. Надмірно сильна родова діяльність (гіперактивність матки). ІV. Дискоординована родова діяльність.

1)Дискоординація пологової діяльності;

2)Гіпертонічна дисфункція матки;

3)Тетанічні скорочення матки (судомні перейми);

4)Циркулярна дистоція шийки матки (контракційне кільце).

Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.

Одним з основних критеріїв успіху при початку родової діяльності є біологічна готовність організму вагітної до родів. Це стан найбільш виражено проявляється в

змінах, які відбуваються в статевій системі. З метою оцінки змін, які свідчать про стан готовності, використовують різні методи: визначення ступеню зрілості шийки матки, оцінка чутливості матки до тономоторних речовин, цитологічне дослідження

вагінальних мазків. Крім того, відіграють роль паритет (які пологи за рахунком), термін вагітності, локалізація плаценти, стан плода, місце знаходження передлеглої частини.

1.Із всіх тестів найбільш легко здійсненним є метод пальпаторного дослідження шийки матки з метою оцінки ступеня її зрілості.

Інформативними ознаками при визначенні ступеня зрілості шийки матки є:

консистенція, довжина піхвової частини, прохідність цервікального каналу,

розташування шийки матки в порожнині малого таза. З цією метою використовують оцінку зрілості шийки матки за шкалою Бішопа (див. розділ «Методи дослідження вагітних пізніх термінів»).

2.Окситоциномй тест - спеціальна проба для визначення ступеня збудливості матки (реактивності міометрію) на внутрішньовенне введення пограничної дози окситоцину, здатної викликати скорочення матки (К. И. Cміт,1954). Реактивність матки до окситоцину в міру прогресування вагітності поступово

зростає й стає максимальною напередодні пологів. Розчин окситоцину

готують безпосередньо перед проведенням окситоцинового тесту [ 2 ОД (0,4 мл) окситоцину розчиняють в 200 мл фізіологічного розчину; в 1 мл приготовленого розчину міститься 0,01 ОД окситоцину]. Внутрішньовенно повільно вводять по 1мл (0,01 ОД) розчину з інтервалом в 1 хвилину, але не

більше 0,03 - 0,05 ОД окситоцину. Його введення припиняють із появою

скорочень матки. Тест вважається позитивним, якщо скорочення матки, які реєструються при гістерографії або пальпаторно, з'являються протягом перших трьох хвилин від початку введення. Позитивний окситоциновий тест

вказує на можливість спонтанного настання пологів протягом найближчих 1 -

2 діб. Оцінювати окситоциновий тест тільки з погляду збудливості матки недостатньо. Необхідно одночасно реєструвати серцеву діяльність плода за допомогою кардіотокографа й, оцінюючи її, судити про стан плода та

фетоплацентарної системи.

3.Нестресовий тест. Для його виконання використають кардіотокограф, за

допомогою якого реєструють спонтанну скорочувальну активність матки й тахограму плода протягом 40 - 60 хвилин. На підставі отриманих даних можна судити про скорочувальну активність матки та стан плода. При готовності

організму до родів на гістерограмі чітко реєструються скорочення матки й видно реакцію плода на перейми, що свідчить про його стан.

4.Мамарний тест. C допомогою гістерографа переконуються у відсутності

спонтанних скорочень матки й потім механічним подразненням соска й

ареолярної області молочної залози здійснюють подразнення до появи

199

Патологічне акушерство

першого маткового скорочення. Мамарний тест вважається позитивним, якщо скорочення матки виникають у перші 3 хвилини від початку проведення тесту. Мамарний тест по своїй діагностичній цінності не поступається

окситоциновому тесту.

5.Кольпоцитологічний тест. Цитологічне дослідження піхвових мазків

дозволяє оцінити гормональний баланс жінки в останні дні вагітності. Існує 4 цитотипа піхвових мазків (Zidovsky J.,1964), по яких можна судити про ступінь біологічної готовності жінки до родів.

1цитотип (пізній термін вагітності або навикулярний тип мазка). Він характерний для нормально прогресуючої вагітності, починаючи з 2 триместру. У мазку

увигляді скупчень переважають лад’євидні й проміжні клітини в співвідношенні 3:1. Цитоплазма клітин різко базофільна. Лейкоцити й слиз відсутні. Еозинофільні клітини зустрічаються в 1%, з пікнозом - 3%, КПІ менше 5%. Настання пологів при цьому

цитотипі можна чекати не раніше, ніж через 10 днів.

2цитотип (незадовго до пологів). У мазку виявляється зменшення кількості

лад’євидних клітин, збільшення кількості проміжних клітин. Їхнє співвідношення дорівнює 1:1. Клітини починають розташовуватися ізольовано. З'являються клітини поверхневих шарів піхвового епітелію. Еозинофільні клітини серед них становлять 2%, з пікнозом - 6%, КПІ 5-6%. Пологи можуть наступити через 4 - 8 днів.

3цитотип (термін пологів ). У мазку переважають клітини проміжного ( 60 - 80% ) і

поверхневого (25 - 40 % ) шарів. Лад’євидні клітини зустрічаються в 3 - 10% . Клітини лежать ізольовано. Еозинофільні клітини зустрічаються в 8%, з пікнозом - 15 - 20%. З'являються лейкоцити й слиз, КПІ - 10%. Настання пологів можливо через 1 - 5 днів.

4цитотип (безсумнівний термін пологів). У мазку переважають клітини

поверхневого шару (40 -80 %). Проміжних клітин мало. Лад’євидні відсутні або одиничні.

Поверхневі еозинофільні клітини можуть бути без ядер ("червоні тіні"). Цитоплазма погано офарблюється, краї клітин малоконтрастні. Кількість еозинофільних клітин - 20%, з пікнозом клітин - 20 - 40%. Лейкоцити й слиз у вигляді скупчень, КПІ - 20%. Пологи наступають або в той же день, або протягом найближчих 3 днів.

Діагнстика аномалій родової діяльності

Діагноз аномалій родової діяльності встановлюється після динамічного спостереження за роділлею протягом 8 годин у латентній фазі й 4 годин в активній фазі в порівнянні із динамікою розкриття шийки матки й просуванням передлеглої частини

по родових шляхах відносно нормальної партограми. Партограма є “системою раннього сповіщення” у випадку розвитку незадовільного прогресу в родах (А).

Характер родової діяльності визначається на підставі кількісної оцінки трьох основних процесів:

1)динаміки маткових скорочень;

2)динаміки розкриття шийки матки;

3)динаміки просування передлеглої частини плода по родовому каналу.

Методи оцінки характеру родової діяльності :

1.Оцінка скорочувальної діяльності матки (СДМ):

-суб'єктивне відчуття роділлі (неточно, різний поріг больової чутливості);

-пальпація матки та визначення частоти і тривалості перейм та потуг;

-зовнішня кардіотокографія, гістерографія.

2.Оцінка стану шийки матки: - вагінальне дослідження;

3.Динаміка просування передлеглої частини плода: - зовнішнє дослідження та вагінальне дослідження.

Порушення пологової діяльності виявляють по ознакам, які не відповідають таким при нормальному перебігу пологів.

200