ан. химия 2014

використати:

A *Оксалатної кислоти.

B Ацетатної кислоти.

C Хлоридної кислоти.

D Натрію тетраборату.

E Натрію хлориду.

240. В лікарському препараті визначають кількісний вміст кальцію хлориду методом

прямого комплексонометричного титрування. Виберіть індикатор для фіксування

кінцевої точки титрування:

A *Еріохром чорний Т

B Крохмаль.

C Флуоресцеїн.

D Калію хромат.

E Еозін.

241. Досліджуваний препарат містить калію нітрат і калію хлорид. Запропонуйте метод

кількісного визначення калію хлориду:

A *Аргентометрія.

B Нітритометрія.

C Перманганатометрія.

D Йодиметрія.

E Йодхлориметрія.

242. Який метод аналізу хімік-аналітик може застосувати для визначення вмісту алюмінію

в лікарському препараті алюмаг (маалокс) способом непрямого титрування:

A *Комплексонометрія.

B Дихроматометрія.

C Аргентометрія.

D Меркурометрія.

E Йодометрія.

243. В методах редоксиметрії при визначенні окисників і відновників фіксування точки

кінця титрування здійснюють :

A *Усіма перелiченими способами.

B Безiндикаторним методом.

C З використанням специфiчних iндикаторiв.

D З використанням редокс-iндикаторiв.

E З використанням iнструментальної iндикацiї.

244. При титриметричному аналізі методом окиснення-відновлення до реакційної системи

додають індикатори, які реагують на зміну:

A *Редокс-потенцiалу системи.

B Концентрації йонів гідроксилу.

C Йонної сили розчину.

D Ступеню іонізації досліджуваної речовини.

E Концентрації йонів гідрогену.

245. Закон Бугера-Ламберта-Бера лежить в основі молекулярного абсорбційного аналізу.

Згідно з цим законом оптична густина розчину:

A *Прямо пропорцiйна товщинi шару i концентрацiї речовини.

B Прямо пропорцiйна товщинi шару i показнику поглинання.

C Обернено пропорцiйна товщинi шару i концентрацiї речовини.

D Прямо пропорцiйна концентрацiї, обернено пропорцiйна товщинi шару.

E Прямо пропорційна концентрації і обернена пропорційна показнику поглинання.

246. В хімічну лабораторію поступив препарат, який є сумішшю глюкози і маннози. Для

ідентифікації цих речовин в суміші можна використати метод:

A *Хроматографії в тонкому шарі сорбенту.

B Поляриметрії.

C Спектрофотометрії.

D Полярографії.

E Амперометричного титрування.

247. Для визначення масової частки натрію хлориду в фізіолгічному розчині хімік-аналітик

застосував метод Мора, титрантом якого є:

A *Аргентуму нітрат.

B Амонiю тіоціонат.

C Натрію тетраборат.

D Меркурію (І) нітрат.

E Меркурію (ІІ) нітрат.

248. На аналіз поступив розчин калію дихромату. Який із фізико-хімічних методів аналізу

використав хімік для визначення його концентрації:

A *Спектрофотометричний.

B Флуориметричний.

C Поляриметричний.

D Кулонометричний.

E Кондуктометричне титрування.

249. Для визначення якісного складу препарату на зразок досліджуваного розчину подіяли

2М розчином HCl. Випав білий осад, розчинний в водному розчині аміаку. На наявність

яких катіонів вказує цей аналітичний ефект:

A *Аргентуму (І).

B Плюмбуму (ІІ).

C Меркурію (І).

D Меркурію (ІІ).

E Стануму (ІІ).

250. Для визначення масової частки хлорид-іонів в зразку кухонної солі приготували розчин

і відтитрували його розчином аргентуму нітрату в присутності індикатора калію

хромату. Який метод аналізу був застосований:

A *Метод Мора.

B Метод Фольгарда.

C Метод Фаянса-Ходакова.

D Меркурометричне титрування.

E Трилонометрія.

251. Для визначення масової частки алюмінію в лікарському препараті застосували

гравіметричний метод. В якості осаджувача використали розчин гідроксиду амонію.

Гравіметричною формою в даному випадку є:

A *Оксид алюмінію.

B Гідроксид алюмінію.

C Хлорид амонію.

D Нітрат амонію.

E Карбонат алюмінію.

252. В розчині присутні катіони кальцію, барію, алюмінію, калію, натрію. До розчину

додали невелику кількість гідроксиду амонію і розчин алізарину. Утворився червоний

осад. Який іон виявили цією реакцією?

A * алюмінію.

B кальцію.

C барію.

D калію.

E натрію.

253 При дії диметилгліоксиму на розчин, що містить катіони VI аналітичної групи

(кислотно-основна класифікація) спостерігали малинове забарвлення осаду. Який

катіон обумовив цей аналітичний ефект?

A * катіон нікелю (II)

B катіон меркурію (II)

C катіон купруму (II)

D катіон кадмію (II)

E катіон кобальту (II)

254. При виявленні аніонів у розчині дробним методом провели реакцію з антипірином –

з’явилося смарагдово-зелене забарвлення розчину. Який аніон обумовив цей

аналітичний ефект?

A *нітрит-іон

B хромат-іон

C нітрат-іон

D бромід-іон

E йодид-іон

255. Для стандартизації розчину натрію тіосульфату використовують розчин калію

дихромату. При цьому проводять:

A * титрування замісника.

B пряме титрування в сильнокислому середовищі.

C зворотне титрування в кислому середовищі.

D зворотне титрування в лужному середовищі.

E пряме титрування в лужному середовищі.

256. Для стандартизації титрованого розчину трилону Б використовують стандартний

розчин:

A * цинку сульфату .

B натрію тетраборату.

C натрію хлориду .

D калію дихромату.

E оксалатної кислоти .

257. Для кількісного визначення магнію сульфату в розчині можна використали метод:

A * комплексонометрії

B нітритометрії

C аргентометрії

D тіоціанатометрії

E ацидиметрії

258. В лабораторії необхідно ідентифікувати катіон амонію. Можна використати розчин:

A *реактиву Несслера

B Калію хромату.

C Цинку уранілацетату.

D Реактиву Чугаєва.

E Натрію сульфату.

259. Кількісний вміст пероксиду водню можна визначити безіндикаторним методом:

A *Перманганатометрії .

B Броматометрії.

C Йодиметрії .

D Нітритометрії .

E Аргентометрії .

260. Виберіть індикатор для аргентометричного визначення хлорид-іонів методом Мора.

A *Калію хромат.

B Дифенілкарбазон.

C Еозин .

D Флюоресцеїн.

E Метиловий червоний.

261. До досліджуваного розчину додали розчин калію хромату. Випав осад жовтого

кольору, який не розчинюється в оцтовій кислоті. Це свідчить про присутність у

розчині катіонів:

A *Барію

B Кальцію

C Натрію

D Кобальту

E Магнію

262. Для виготовлення та аналізу лікарських препаратів широко застосовуються буферні

розчини. Буферні розчини використовують для:

A *Підтримки певного значення величини рН розчину.

B Зміни величини рН розчину.

C Зміни константи іонізації речовини.

D Зміни іонної сили розчину.

E Зміни добутку розчинності речовини.

263. Одним з електрохімічних методів аналізу є потенціометрія. Потенціометрія – це

метод аналізу, який базується на вимірюванні (визначенні):

A *Потенціалу індикаторного електроду .

B Потенціалу дифузного шару .

C Дзета-потенціалу .

D Окс-ред потенціалу системи .

E Потенціалу електроду порівняння .

264. До досліджуваного розчину додали хлороформ і по краплях хлорну воду.

Хлороформний шар забарвився в жовто-гарячий колір. Це свідчить про присутність у

розчині:

A *Бромід-іонів .

B Сульфіт-іонів .

C Сульфат-іонів .

D Нітрат-іонів .

E Іодид-іонів .

265. Для визначення масової частки натрію хлориду в лікарському препараті

використовують метод Фаянса-Ходакова. Титрування проводять у присутності

розчину індикатора:

A *Флуоресцеїну.

B Метилового червоного .

C Калію хромату.

D Амонію феруму (III) сульфату .

E Фенолфталеїну.

266. Для ідентифікації лікарського препарату застосували рефрактометричний метод

аналізу, в основі якого лежить залежність між:

A *Показником заломлення та концентрацією речовини у розчині.

B Електричною провідністю розчину та його концентрацією.

C Концентрацією у розчині речовини та його кутом обертання .

D Концентрацією у розчині речовини та його оптичною густиною.

E Інтенсивністю світла поглинання розчином та його концентрацією .

267. Титрантом методу нітритометрії є 0,1 М розчин натрію нітриту, який готують як

вторинний стандартний розчин. Точну концентрацію натрію нітриту встановлюють

за:

A *Сульфаніловою кислотою.

B Хлоридною кислотою .

C Ацетатною кислотою .

D Оксалатною кислотою.

E Сульфатною кислотою .

268 В контрольно-аналітичній лабораторії для визначення вмісту хлору в питній воді

використовують метод:

A *Йодометрії .

B Перманганатометрії.

C Хроматометрії .

D Нітритометрії .

E Церіметрії .

269. Титрант методу комплексонометрії - розчин трилону Б - утворює з катіонами металів

незалежно від їх валентності комплексні сполуки у молярному співвідношенні:

A * 1:1

B 1:3

C 1:2

D 2:1

E 3:1

270. Укажіть тип реакції, яка перебігає при визначенні аскорбінової кислоти у препараті

йодометричним методом:

A * Окиснення-відновлення .

B Ацилювання .

C Нейтралізації .

D Осадження.

E Комплексоутворення .

271. Кількісне визначення фотометричним методом солей купруму проводять за

градуювальним графіком, який будують у координатах:

A * Оптична густина – концентрація .

B Оптична густина – температура .

C Оптична густина – товщина шару рідини .

D Інтенсивність світлопоглинання – довжина хвилі .

E Оптична густина – довжина хвилі .

272. Виберіть титриметричний метод кількісного визначення магнію сульфату у розчині

для ін’єкцій:

A * Комплексонометрія .

B Церіметрія.

C Кислотно-основне титрування .

D Йодхлориметрія.

E Нітритометрія.

273. Сульфаніламідні препарати у своїй структурі мають первинну ароматичну

аміногрупу. Вкажіть метод кількісного визначення цих сполук:

A * Нітритометрія .

B Йодометрія .

C Дихроматометрія .

D Перманганатометрія .

E Церіметрія .

274. Для кількісного визначення заліза (ІІ) в фармацевтичному препараті використовують

безіндикаторний метод:

A * Перманганатометрія .

B Комплексонометрія.

C Аргентометрія .

D Йодометрія .

E Нітритометрія .

275. Гравіметричне визначення вологи у фармацевтичних препаратах виконують методом:

A * Непрямої відгонки .

B Виділення.

C Осадження .

D Прямої відгонки.

E Виділення та непрямої відгонки .

276. Для кількісного визначення натрію карбонату в препараті методом

кислотно-основного титрування застосовують індикатор:

A *метиловий оранжевий.

B мурексид .

C метиленовий синій .

D дифеніламін .

E фероїн .

277. Зазначте реагент для виявлення і фотометричного визначення катіонів Fe(II) та

Fe(III):

A * Сульфосаліцилова кислота

B Оксалатна кислота

C П-амінобензойна кислота

D Фенілоцтова кислота .

E Хлороцтова кислота .

278. До досліджуваного розчину додали 2М розчин HCl. При цьому утворився білий осад,

який при обробці розчином аміаку почорнів. Який катіон присутній у розчині:

A * Hg₂²⁺

B Ag⁺

C Pb²⁺

D Ba²⁺

E Mg²⁺

279. Для ідентифікації лікарських препаратів полярографічним методом визначають :

A * Потенціал напівхвилі .

B Потенціал виділення .

C Потенціал розкладу .

D Граничний дифузійний струм .

E Залишковий струм .

280. При кількісному визначенні глюкози поляриметричним методом вимірюють:

A * Кут обертання поляризованого променю світла .

B Коефіцієнт заломлення світла .

C Ступінь поглинання поляризованого променю світла розчином .

D Дисперсію променю світла розчином .

E Оптичну густину розчину .

281. Характерной реакцией обнаружения катионов ртути (II) является реакция с калия

йодидом. При проведении реакции наблюдают:

A *Ярко-красный осадок .

B Ярко-красный раствор .

C Грязно-зеленый осадок .

D Черный осадок .

E Белый осадок .

282. Концентрацию этилового спирта в некоторых лекарственных формах и настойках

определяют рефрактометрически. Для этой цели измеряют:

A *Показатель преломления раствора .

B Угол вращения плоскости поляризованного света.

C Угол полного внутреннего отражения луча света .

D Угол падения луча света .

E Угол преломления луча света .

283. Молярный коэффициент поглощения - это оптическая плотность раствора при

толщине поглощающего слоя 1 см и концентрации равной:

A 1 моль/л

B 0,1 моль/л

C 1%

D 1г/мл

E 1 г/л

284. Какая из указанных реакций определения катионов аммония является

специфической?

A Реакция с гидроксидами щелочных металлов при нагревании .

B Реакция с калия гексагидроксоcтибатом.

C Реакция с натрия гексанитрокобальтом(III) .

D Реакция с калия тетрайодогидраргиратом (II) в щелочной среде .

E Реакция с натрия гексанитрокобальтом(III) в кислой среде.

285. Хроматографические методы анализа различают по механизму взаимодействия

сорбента и сорбата. Подберите соответствующий механизм разделения для

ионообменной хроматографии:

A На различной способности веществ к ионному обмену.

B На различии в адсорбируемости веществ твердым сорбентом.

C На различной растворимости разделяемых веществ в неподвижной фазе.

D На образовании отличающихся по растворимости осадков разделяемых веществ с

сорбентом.

E На образовании координационных соединений разной устойчивости в фазе или на

поверхности сорбента.

286. В газожидкостной хроматографии анализируемые вещества вводят в поток

газа-носителя, который должен отвечать требованиям:

A Инертностью по отношению к неподвижной фазе и анализируемым веществам .

B Высокой теплопроводностью .

C Большой молекулярной массой .

D Скоростью движения по колонке .

E Сродством к неподвижной фазе .

287. Для кількісного визначення лікарських речовин використовують метод ацидиметрії,

титрантом якого є вторинний стандартний розчин хлоридної кислоти. Точну

концентрацію хлоридної кислоти встановлюють за:

A *Натрію тетраборатом.

B Оксалатною кислотою

C Калію дихроматом.

D Натрію тіосульфатом.

E Магнію сульфатом.

288. Для визначення нітрат-аніонів до досліджуваного розчину додали дифеніламін. Який

аналітичний ефект при цьому спостерігається:

A *Розчин синього кольору

B Осад жовтого кольору.

C Осад синього кольору.

D Виділення бурого газу.

E Поява характерного запаху.

289. Досліджуваний розчин лікарської речовини містить аніони йодиду, броміду, хлориду та

сульфіду. Який реагент є груповим на ці аніони (друга аналітична група аніонів)?

A *Аргентуму нітрат у 2М нітратній кислоті.

B Барію хлорид.

C Барію нітрат.

D Груповий реагент відсутній.

E Аргентуму нітрат у нейтральному середовищі.

290. До досліджуваного розчину додали концентрованої нітратної кислоти та кристалічний

диоксид плюмбуму. Розчин набув малинового кольору. На присутність якого катіону

вказує цей аналітичний ефект:

A * Мангану (ІІ)

B Бісмуту (ІІІ)

C Феруму (ІІІ)

D Хрому (ІІІ)

E Стануму (ІІ)

291. До досліджуваного розчину додали розчин амонію тіоціанату. Розчин забарвився в

червоний колір. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:

A * Феруму (ІІІ) .

B Меркурію (ІІ).

C Аргентуму .

D Меркурію (І).

E Плюмбуму (ІІ).

292. Аналіз кристалогідрату натрію сульфату виконали гравіметричним методом,

осаджуючи сульфат-іони розчином барію хлориду. Після дозрівання осад барію

сульфату промивають декантацією з використанням в якості промивної рідини:

A * Розведений розчин сірчаної кислоти

B Дистильована вода

C Розчин барію хлориду

D Розчин натрію сульфату

E Розчин амонію сульфату

293. При зворотному титруванні водного розчину ацетатної кислоти в якості індикатора

використовують:

A * фенолфталеїн

B дифеніламін

C дифенілкарбазон

D еріохром чорний Т

E мурексид

294. Для кількісного визначення калію хлориду в препараті використали метод

меркурометрії. В якості індикатора застосували:

A * дифенілкарбазон

B метиловий червоний

C фенолфталеїн

D флуоресцеїн

E фероїн

295. У якому середовищі найчастіше здійснюють перманганатометричне титрування

феруму (ІІ)?

A * у сульфатнокислому

B у спиртовому

C у нітратнокислому

D у лужному

E у солянокислому

296. При визначенні хлоридів у питній воді застосовують метод меркуриметрії. Як титрант

використали розчин :

A * Hg(NO₃)₂

B Hg₂(NO₃)₂

C HgCl₂

D HgSO₄

E Hg₂Cl₂

297. При броматометричному визначенні стрептоциду (первинний ароматичний амін)

застосовують пряме титрування стандартним розчином калію бромату. Як індикатор

цього титрування застосовують:

A * метиловий оранжевий

B фенолфталеїн

C еріохром чорний Т

D ферум (ІІІ) тіоціанат

E мурексид

298. При йодиметричному визначенні формальдегіду у формаліні застосовують зворотне

титрування. Надлишок йоду відтитровують стандартним розчином:

A * Натрію тіосульфату.

B Натрію нітрату .

C Натрію сульфату .

D Натрію карбонату.

E Натрію фосфату.

299. В растворе присутствуют анионы Cl^- и Br^-. Назовите реагент для обнаружения Br^-:

A * хлорная вода

B бромная вода

C гипсовая вода

D известковая вода

E баритовая вода

300. К анализируемому раствору прибавили хлороформ и по каплям хлорную воду.

Хлороформный слой окрасился в оранжевый цвет. Это свидетельствует о

присутствии в растворе:

A * бромид -ионов

B йодид- ионов

C сульфит-ионов

D сульфат-ионов

E нитрат-ионов

301. К подкисленному анализируемому раствору прибавили хлороформ и раствор натрия

нитрита. Хлороформный слой окрасился в красно-фиолетовый цвет. Это

сидетельствует о присутствии в растворе:

A * йодид -ионов

B карбонат -ионов

C хлорид-ионов

D сульфат-ионов

E фторид-ионов

302 Раствор арсената натрия можно отличить от раствора арсенита с помощью

следующего реактива:

A * магнезиальная смесь

B калия сульфата

C калия нитрата

D натрия хлорида

E натрия фторида

303 Для гравиметрического определения сульфат-ионов в качестве осадителя

используют раствор:

A * бария хлорида

B магния хлорида

C цинка хлорида

D серебра нитрата

E железа (II) хлорида

304 Раствор калия йодида титруют стандартным раствором серебра нитрата (прямое

титрование), используя в качестве индикатора:

A * флуоресцеин

B метиловый оранжевый

C железо-аммонийные квасцы

D раствор крахмала

E тропеолин 00

305 Для потенциометрического определения в растворе, содержащем аммиак и натрия

гидроксид, пригоден индикаторный электрод:

A * стеклянный

B платиновый

C серебряный

D хлорсеребряный

E цинковый

306 При добавлении к анализируемому раствору раствора бария хлорида образовался

белый осадок, нерастворимый в кислотах и щелочах. Это свидетельствует о

присутствии в анализируемом растворе:

A * сульфат-ионов

B хлорид-ионов

C нитрат-ионов

D перманганат-ионов

E ионов железа (II)

307 При действии на анализируемый раствор щелочью при нагревании выделяется газ,

изменяющий окраску красной влажной лакмусовой бумаги на синюю. Это

свидетельствует о присутствии в растворе:

A * ионов аммония

B карбонат-ионов

C ионов свинца

D ионов висмута

E хлорид-ионов

308 В анализируемом растворе содержится кальция хлорид и натрия бромид. Для

идентификации иона кальция к анализируемому раствору добавили раствор:

A * аммония оксалата

B бария хлорида

C натрия хлорида

D калия йодида

E аммония ацетат

309 При добавлении к анализируемому раствору избытка аммиака раствор окрасился в

ярко-синий цвет. Это указывает на присутствие в растворе ионов:

A *меди

B серебра

C свинца

D висмута

E ртути (II)

310 Количественное содержание кальция хлорида определяют методом прямого

комплексонометрического титрования. Выберите индикатор для фиксирования

конечной точки титрования:

A *эриохром черный Т

B фенолфталеин

C метиловый красный

D эозин

E крахмал

311 В пробе содержится натрия гидрокарбонат и натрия хлорид. Предложите

титриметрический метод количественного определения натрия гидрокарбоната:

A * кислотно-основный

B дихроматометрия

C цериметрия

D трилонометрия

E иодометрия

312 На анализ поступил раствор калия дихромата. Для его количественного определения

был использован один из физико-химических методов анализа:

A * спектрофотометрический

B флуориметрический

C поляриметрический

D кулонометрический

E турбидиметрический

313 Концентрацию уксусной кислоты в анализируемом растворе определяют методом

потенциометрического титрования. Выберите индикаторный электрод:

A * стеклянный

B цинковый

C хлорсеребряный

D ртутный

E каломельный

314 Одним із методів редоксиметрії є йодометрія. В якості титранту методу йодометрії

використовують розчин:

A * натрію тіосульфату

B церію сульфату

C натрію нітриту

D натрію гідроксиду

E калію перманганату

315 При проведенні титриметричного визначення речовин методом меркуриметричного

титрування в якості індикатора можно використовать:

A * Дифенілкарбазид.

B Хромат калію.

C Еріохром чорний Т.

D Крохмаль.

E Тропеолін ОО

316 Одним із електрохімічних методів аналізу є полярографія. Кількість речовини у

досліджуваній системі в ході полярографічного аналізу визначається за:

A * Висотою полярографічної хвилі.

B Величиною електрорушійної сили.

C Силою струму.

D Положенням полярографічної хвилі.

E Шириною полярографічної хвилі.

317 Одним із поширених інструментальних методів аналізу є фотометрія, яка базується

на вимірюванні:

A * Оптичної густини

B Показника заломлення.

C кута обертання

D довжини хвилі

E інтенсивності флуоресценції

318 Сухой остаток, полученный после упаривания анализируемого раствора окрашивает

бесцветное пламя горелки в желтый цвет, а при рассмотрении через синее стекло –

в фиолетовый. Какие катионы находились в сухом остатке?

A Na⁺, K⁺

B Сa²⁺, K⁺