Вузлові форми зоба (солітарні вузли, багатовузловий зоб):

Набутий:

• тиреоїдити (автоімунний тиреоїдит, гіпотиреоїдна фаза, підгострий вірусний),

• післяпроцедурний (операції на щитоподібній залозі),

• ятрогенний (тиреостатична терапія радіоактивним йодом, тиреостатики)

• ендемічний зоб

В. За пребігом:

1. Транзиторний

2. Субклінічний (мінімальна тиреоїдна недостатність)

3. Маніфестний

Г. За станом компенсації:

1. Компенсований

2. Декомпенсований

5. Ускладнення: тиреогенний нанізм, енцефалопатія, кретинізм, поліневропатія, міопатія, гіпотиреоїдна кома, порушення статевого розвитку (затримка або передчасне статеве дозрівання), тощо.

Критерії діагностики:

1. Клінічні:

У неонатальному періоді:

• Велика маса тіла новонародженої дитини (більше 3 500 г)

• Тривала жовтяниця

• Бліда, суха шкіра

• Щільні набряки на тильних поверхнях кисті, ступнів, у надключичних ямках

• Набряклість обличчя

• Напіввідчинений рот, збільшені у розмірах язик та губи

• Грубий, низького тембру голос при плачі

• Ознаки недозрілості новонародженого при доношеній вагітності

• Пізно відпадає пупів канатик, пупкова ранка заживає повільно

• Слабкий смоктальний рефлекс

• Уповільненість рухів, рефлексів

• Пізно відходить меконій

У дітей старше 3 місяців:

• Затримка психомоторного розвитку

• Пізно закриваються тім'ячка

• Метеоризм, закрепи,

• Сухість, блідість шкіри

• Ламке, сухе волосся

• Холодні кисті, ступні

• Широке запале перенісся

• Пізнє прорізування і заміна зубів

• М‘язи: гіпотонія, гіпертрофія, можливі судоми

• Затримка росту (тиреогенний нанізм)

У підлітків:

• Зниження інтелекту різного ступеня

• Затримка росту (тиреогенний нанізм)

• Затримка або випередження статевого розвитку

• Сухість, блідість шкіри

• Ламке, сухе волосся

• Набряки обличчя, кінцівок, язика

• Брадикардія

2. Параклінічні дослідження:

   1. Обов‘язкові

• Загальний аналіз крові: анемія, іноді прискорення ШОЕ

• Збільшення рівня в крові холестерину, -ліпопротеїдів

• ЕКГ: синусна брадикардія (у перші місяці життя пульс може бути нормальної частоти), зниження вольтажу зубців, уповільнення провідності, подовження систоли

Візуалізація щитоподібної залози при її УЗД.

• Гормональна діагностика(повинна проводитись високочутливими наборами):

• При субклінічному гіпотиреозі: підвищення тиреотропного гормону (ТТГ) (вище за 2,5 мОД/л, але не вище за 10 мОД/л) при нормальному рівні вТ4 і відсутності клінічної симптоматики.

• При маніфестнму гіпотиреозі - підвищення ТТГ вище за 10 мОД/л і зниження вТ4;

• При вторинному гіпотиреозі рівень ТТГ у межах норми або знижений, вТ4 знижений.

• При необхідності диференційної діагностики первинного і вторинного гіпотиреозу - проба з тироліберином: досліджують рівень ТТГ перед і через 30 хвилин після внутрішньовенного введення препарату. При первинному гіпотиреозі - ТТГ зростає вище 25 мМО/л, при вторинному - залишається на попередньому рівні.

1. Додаткові

• Рентген кистей рук: затримка „кісткового” віку, епіфізарний дизгенез

• Для діагностики АІТ як причини гіпотиреозу: титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів (АТПО) або до мікросомальної фракції (АМФ) – вище верхньої межі норми у 2-3 рази.

• Аналіз крові на токсоплазмоз

Діагностика вродженого гіпотиреозу:

1 етап. Забір крові (ТТГ скрінінг) у доношених проводять на 4-5 день від народження, у недоношених - на 7-14 день:

• ТТГ < 20 мОД/л– варіант норми

• При ТТГ > 20 мОД/лпроводять повторне дослідження із того ж зразка крові.

1. Якщо ТТГ > 50 мОД/л – ймовірний гіпотиреоз,

2. якщо ТТГ > 100 мОД/л – гіпотиреоз, що потребує лікування.

При ТТГ 20-50 мОД/л - повторне дослідження із того ж зразка крові, при збереженні високого ТТГ – дослідження ТТГ і Т4 у сироватці крові.

1. При ТТГ > 10 мОД/л і Т4 < 120 нмоль/л – терміново призначаються тиреоїдні препарати.

2. При ТТГ 20-50 мОД/л і Т4 > 120 нмоль/л – лікування не призначається, повторне дослідження ТТГ і Т4 – через 7 і 30 днів. У разі наростання рівня ТТГ – призначається замісна терапія.

При ТТГ 50-100 мОД/л– висока вірогідність наявності вродженого гіпотиреозу. Проводять повторне дослідження ТТГ і Т4 із того ж зразка крові та у сироватці крові, взятої у дитини амбулаторно. Зразу, не очікуючи результатів, призначають лікування тиреоїдними препаратами.

1. У разі, якщо показники ТТГ і Т4 виявились нормальними – лікування припиняють.

2. Якщо ТТГ перевищували норму – лікування продовжують під регулярним спостереженням педіатра-ендокринолога.

При ТТГ > 100 мОД/л– терміново повідомляють поліклініку за місцем проживаня дитини. Проводять повторний забір крові для дослідження ТТГ і Т4 в сироватці крові. Відразу (не очікуючи результатів) призначають лікування тиреоїдними препаратами.

1. У разі, якщо показники ТТГ і Т4 виявились нормальними – лікування припиняють.

2. Якщо ТТГ перевищували норму – лікування продовжують під регулярним спостереженням педіатра-ендокринолога.

2 етап,Дтяча поліклініка.

Контрольні забори крові (ТТГ, Т4, Т3) – через 2 тижня і 1,5 міс. від початку замісної терапії. Орієнтуватись у дітей до 1 року слід на рівень Т4. Адекватною вважається доза Л-тироксину, при якій утримується нормальний рівень Т4 або вТ4 при нормальних або відносно високих показниках ТТГ .

Лікування

Проводиться довічно.

1. Замісна терапія препаратами тиреоїдних гормонів (Л-тироксин, трийодтиронін) призначається незалежно від рівня ураження і причини, що викликала синдром гіпотиреозу.

• Призначається відразу повна замісна доза.

• Контроль ТТГ (при первинному гіпотиреозі) або вТ4 (при вторинному гіпотиреозі) проводиться: на етапі підбору дози - 1 раз на 1 міс., надалі, при досягненні компенсації (ТТГ 0,5-2,0 мОД/л) – 1 раз на 6 міс.

• Дози Л-тироксину:

Вік	Добова доза, мкг/кг
Недоношені	8 – 10
0-3 міс.	10 – 15
3-6 міс.	8 – 10
6-12 міс.	6 – 8
1-3 роки	4 – 6
3-10 років	3 – 4
10-15 років	2 – 4
> 15 років	2 – 3

2. Симптоматичне лікування анемії, енцефалопатії, поліневропатії, тощо

Покази до госпіталізації: важка декомпенсація хвороби

Критерії ефективності лікування:

• Відсутність клінічних ознак хвороби

• Нормальні темпи росту і статевого дозрівання

• ТТГ 0,4-2,0 мОД/мл.

Профілактика:

Усунення причин, що призводять до розвитку гіпотиреозу (див. вище)

Диспансерне спостереження - довічне:

ОГТТ - оральний глюкозо-толерантний тест

АМФ – титр антитіл до мікросомальної фракції тироецитів

АТПО – титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів

Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров‘я України

від ___________ №___