Клімато-географічні ознаки етнічності
Людина є частиною всього живого, і тому, так само, як і інші живі істоти, входить до складу біогеоценозу.
Біоцено́з (грец. βιος — життя і грец. κοινος, koinos — загальний, спільний) — термін, впроваджений Карлом Мебіусом в 1877 році для опису всіх організмів, що населяють деяку територію (біотоп), та їхніх взаємовідносин.
Основними факторами, що визначають взаємовідношення в біоценозі, є харчові ланцюги та взаємодія видів в екологічній харчовій піраміді. Таким чином, практичним методом для зображення схеми деякого біоценозу є побудова харчової сітки на даній місцевості.
“Біогеоценоз - система складна; він складається з рослин і тварин, зв'язаних один з одним "ланцюгом харчування " і іншими видами діяльності, де одні види харчуються іншими, а верхня ланка, що завершує, - великий хижак, або людина, - вмираючи, віддає свій порох рослинам. При високій ступені адаптації в даному біоценозі, вид накопичує ряд ознак, від яких не може позбутися згідно із законом про незворотність еволюції.” (Гумільов)
І не тільки люди впливають на біогеоценоз, змінюючи ландшафт, порядок ланцюга харчування, але й він в свою чергу впливає на людей, створюючи певні обмежені можливості для розвитку етносу… Подивимося, що про це пише Гумільов: “…у кожному великому біоценозі люди займають тверде положення , а заселяючи новий регіон, міняють не анатомію або фізіологію свого організму, а стереотип поведінки . Але ж це значить, що він створює новий етнос!” (трактат “Етногенез і біосфера Землі”). Більш докладно ви можете ознайомитися з працями Гумільова, присвяченим цій тематиці, на сайті: http://gumilevica.kulichki.net/
Крім того, ще треба додати, що кожен представник етносу асоціює себе з певними клімато-географічними особливостями “своєї землі”. Це, так би мовити, зворотній зв’язок етносу з геоцинозом. Наведу приклад: так, якщо попрохати жителя Запоріжжя в гіпнотичному стані намалювати свій невеличкий будиночок – він намалює вам хату посеред степу, а не в джунглях і навпаки мешканець екваторіальної Африки не уявить свій будинок в сугробах снігу.
Соціокультурні ознаки етнічності
Серед рис, властивих людям етнічного об'єднання й розмежування, незрівнянно більше значення, ніж фізичний вигляд, мають групові особливості їхньої діяльності. Діяльність - це основна властивість людей. Щоб жити, люди повинні насамперед діяти практично. Але, про діяльність людей, як відомо, судять насамперед по її результатах. Сукупність же останніх являє собою культуру в широкому змісті слова, тобто, що розуміється як усе те, що створене людством під час його матеріального та духовного розвитку.
При цьому в культуру включається не тільки результат роботи, але й сама діяльність людей, котра виражається в діях і вчинках. Саме в сфері культури, яка трактується в такий спосіб, звичайно й зосереджені всі основні відмінні риси етносів. Не випадково в якості цих особливостей, як правило, вказують не такі стійкі компоненти культури, а й ті, які можна безпосередньо спостерігати, як мова, матеріальна культура, народне образотворче мистецтво, усна творчість, звичаї й обряди й т.п. В цих зв'язках суттєво підкреслити, що саме відтворення (тією чи іншою мірою) подібного роду компонентів культури й забезпечує переселенцям збереження свого традиційного етнічного вигляду. Однак це відтворення потребує пояснення. І тут неминуче доводиться звернутися до людської психіки.
Основу даного механізму становлять інваріантні утворення людської психіки - психічні стереотипи. Це, з одного боку, так звані динамічні стереотипи, що лежать в основі автоматизованих елементів поведінки людей (звичок), з іншої - стереотипи-"значення", складові у формі "понять", "знань", "вмінь", "норм поведінки", зміст суспільної свідомості. Суттєво, однак, одразу ж підкреслити, що формування подібних властивостей психіки в людини має свої специфічні особливості.
Із покоління в покоління передача суспільно-історичного досвіду здійснюється в людині в результаті прижиттєвого засвоєння, так званої соціалізації особистості. Необхідно мати на увазі й те, що, на відміну від тварин, у людей як основного засобу передачі досвіду виступає такий соціальний інструмент, як мова .
Розглядаючи питання про роль психічних стереотипів у відтворенні стійкої етнічної специфіки культури, слід враховувати, що це відтворення зв'язане не тільки із шаблонами змістовної сторони психіки. Воно - результат усіх її стабільних особливостей, в тому числі емоційно-вольових. Різні властивості психіки не просто співіснують разом, а, як правило, синтезуються в складні утворення. Сукупність таких утворень, які характеризують звичайно як психічний склад, в остаточному підсумку й визначає багато найбільш загальні риси етнічних соціальних утворень… (продовження в частині 2)