
- •Запорізький державний медичний університет
- •Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб
- •Навчальний посібник
- •Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб
- •Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб Змістовий модуль 1.
- •Тема 1. Роль і місце пропедевтики внутрішньої медицини серед клінічних дисциплін терапевтичного профілю.
- •Тема 2. Схема історії хвороби. Анамнестична частина історії хвороби.
- •Тема 3. Загальний огляд хворого.
- •Тема 4. Огляд окремих частин тіла.
- •Змістовий модуль 2
- •Тема 5. Основні скарги хворих із захворюваннями органів дихання. Огляд і пальпація грудної клітки.
- •Тема 6. Перкусiя як метод фiзикального обстеження легень. Методика проведення порiвняльної перкусii легень.
- •Тема 7. Топографiчна перкусiя легень.
- •Тема 8. Аускультація як метод фізикального обстеження легень. Методика аускультації легень. Основні дихальні шуми.
- •Тема 9. Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (хрипи, крепітація, шуму тертя плеври).
- •Тема 10. Інструментальні та лабораторні методи дослідження органів дихання.
- •Змістовий модуль 3 Фізикальні методи дослідження серцево–судинної системи.
- •Тема 11. Фізикальні методи дослідження серцево–судинної системи. Розпит та загальний огляд хворих із патологією серцево–судинної системи.
- •Тема 12. Дослідження пульсу (артеріального, венозного, псевдокалілярного) та артеріального тиску.
- •Самомоніторування ат. 135 85
- •Тема 13. Огляд та пальпація передсерцевої ділянки. Перкусія меж відносної та абсолютної серцевої тупості, визначення ширини судинного пучка.
- •Тема 14. Аускультація серця. Нормальні серцеві тони, розщеплення та роздвоєння тонів, додаткові тони (ритм перепілки, ритм галопа).
- •Тема 15. Аускультація серця: органічні та функціональні серцеві шуми.
- •Змістовий модуль 4
- •Тема 16. Електрокардіографічний метод дослідження функції серця. Методика реєстрації та розшифрування екг. Екг-ознаки гіпертрофії передсердь та шлуночків.
- •Параметри нормальної екг
- •Зміна зубців і інтервалів у нормі і патології
- •Аналіз екг проводять за наступним планом:
- •План самостійної роботи:
- •Тема 17. Електрокардіографічне дослідження хворих із порушеннями автоматизму та збудливості
- •Тема 18. Електрокардіографічне дослідження хворих із порушеннями функції провідності.
- •Тема 19. Електрокардіографічне дослідження при комбінованих порушеннях серцевого ритму.
- •Тема 20. Інструментальні методи обстеження серцево-судинної системи.
- •Змістовий модуль 5
- •Тема 21. Розпит та огляд хворих із захворюваннями шлунково–кишкового тракту. Огляд та поверхнева пальпація живота.
- •Тема 22. Глибока ковзна методична пальпація відділів кишківника та шлунка.
- •Тема 23. Глибока ковзна методична пальпація печінки, селезінки, нирок.
- •Тема 24. Інструментальні та лабораторні методи дослідження стану шлунково–кишкового тракту.
- •Література
- •Для нотаток
- •Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб
- •69035, Г. Запоріжжя, пр-т Маяковського 26,
- •69035, Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Параметри нормальної екг
Еле-менти |
Умови виникнення, тривалість |
Амплі-туда (мм) |
Особливості |
Зубці |
| ||
P |
Збудження передсердь 0,08-0,11 |
0,5-2,5 |
Позитивний PII>PI>PIII |
Q |
Збудження лівої половини м/ш перетинки 0,03-0,04 |
< ¼ R |
негативний зубець перед R відсутній у V1-V3 повинний бути в V4-V6 |
R |
Збудження верхівки, передньої, задньої і бокової стінок серця 0,03-0,04 |
5-25 |
будь-який позитивний зубець QRS RII=RI+RIII V1<V2<V3=V4>V5>V6 |
S |
Збудження базальних відділів шлуночків (особливо лівого) <0,03 |
<8 у I, II <25 у V1 |
будь-який негативний зубець після R V1>V2>V3>V4>V5>V6=0 у V3(V4) R=S (перехідна зона) |
T |
Швидка реполяризація шлуночків 0,1-0,25 |
< ½-⅓ R |
позитивний зубець (може бути негативним у тих відведеннях, де домінує зубець S) |
Сегмент PQ |
Проведення імпульсу через АV-з’єднання 0,11-0,18 |
ізолінія |
виміряється від початку зубця P до початку зубця Q(R) |
Сегмент ST |
Згасання збудження, ізолінія шлуночків і початок реполяризації 0,002-0,12 |
ізолінія |
- |
Комп-лекс QRS |
Збудження шлуночків |
0,06-0,1 |
|
Примітка: у AVR усі зубці мають протилежну полярність.
Число серцевих скорочень визначається по формулі:
60 (сек)
ЧСС
=
RR (сек)
RR вимірюється в II відведенні. При неправильному ритмі знаходять середнє значення RR.
Зміна зубців і інтервалів у нормі і патології
Зубець P може бути:
ізоелектричним (=0)
двофазним
негативним
розширеним
роздвоєним (P mitrale)
замість зубця Р може бути хвиля f (фібриляція) або хвиля F(тріпотіння)
Зубець Q може бути:
патологічно глибоким
відсутнім
Зубець R може бути:
високоамплітудним
низькоамплітудним
розширеним
зазубреним
роздвоєним
Зубець S може бути:
високоамплітудним
розширеним
зазубреним
Зубець T може бути:
високоамплітудним
гострим (коронарний Т)
ізоелектричним
двофазним
негативним
Інтервал PQ може бути:
подовжений
укорочений
Інтервал QRS може бути:
подовжений.
Електрична вісь серця (ЕВС) – це середній напрямок ЕДС серця в плині всього періоду деполяризації (проекція ЕДС серця на грудну клітку, збігається з анатомічною віссю серця).
Напрямок ЕВС визначається по величині зубців R і S у стандартних відведеннях:
- ЕВС не відхилена
RII=RI+RIII
- ЕВС відхилена вліво (лівограма)
RI >RII>RIII, SIII>RIII
- ЕВС відхилена вправо (правограма)
RIII>RI , SI>SIII
Кут між ЕВС і горизонтальним I стандартним відведенням називається кутом α
- ЕВС не відхилена: 0<<+90
- ЕВС відхилена вліво: – 30<< 0
- ЕВС відхилена вправо: + 90<<+120
Електрична позиція серця – це положення серця в грудній клітці з урахуванням напрямку ЕВС і повороту серця навколо своєї анатомічної осі. Позицію визначають по подобі комплексів QRS у посилених однополюсних і грудних відведеннях.
Основна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVL,
AVF,V5,6; ∟α = ≈ +500 .
Горизонтальна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVL та
V5,6; AVF та V1,2; ∟α < + 300 .
Вертикальна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVF та
V5,6; AVL та V1,2; ∟α = ≈ +900 .
Напівгоризонтальна позиція: подібність комплексів в відведеннях AVL та
V5,6; комплекс QRS в AVF малої амплітуди; ∟α ≈ + 300 .
Напіввертикальна позиція: подібність комплексів в відведеннях AVF та
V5,6; комплекс QRS в AVL малої амплітуди; ∟α ≈ + 700
Невизначена позиція: подібність комплексів QRS відсутня.
Для оцінки скорочувальної функції міокарда використовують систоличний показник, який визначається по формулі:
QT
СП= х 100%
RR
де: QT – електрична систола
RR - тривалість серцевого циклу
Результати
співставляють з таблицею, де зазначені
нормативи з урахуванням статі і ЧСС.
Якщо отриманий СП перевищує належний
більш ніж на 5,0%, це свідчить про зниження
скорочувальної здатності міокарда.
Ознаки гіпертрофії лівого передсердя:
двогорбий зубець Р з довжиною (шириною) 0,12 сек. та більше в відведеннях I, II, AVL, так званий “Р-mitrale”.
Ознаки гіпертрофії правого передсердя:
високий, гострокінцевий зубець Р в відведеннях II, III, AVF при нормальній довжині його, так званий “Р-pulmonale”.
Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка:
ЕВС відхилена вліво, RI SIII
позиція горизонтальна чи напівгоризонтальна
у I, II, AVL, V5, V6 - високий зубець R, сегмент SТ нижче ізолінії, зубець Т негативний;
у III, AVF, V1, V2 - глибокий зубець S.
Ознаки гіпертрофії правого шлуночка:
ЕВС відхилена вправо, SI RIII
позиція вертикальна чи напіввертикальна;
в II, III, AVF, V1, V2 - високий зубець R, сегмент SТ нижче ізолінії, зубець Т негативний;
у I, AVL, V5, V6 - глибокий зубець S.