Інд. завд Фізіологія рослин

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Індивідуальне завдання з фізіології та біохімії рослин

Виконала: студентка заочного відділення біологічного факультету

гр. 4120-1-а

Павліченко О. О.

Запоріжжя, 2013р.

Завдання № 23

1. Відомо, що в період весняного сокоруху деревних рослин містяться багато розчинних цукрів. Яке Ії походження?

2. Клітина знаходиться в стані повного насичення водою. Осмотичний тиск клітинного соку дорівнює 8 атм. Обчисліть всисну силу цієї клітини.

3. Чому при вивченні впливу іонів К⁺ та Са²⁺ на в`язкість цитоплазми використовуються 1,0 М розчину нітрату калію та 0,7 М розчин кальцію? Чому використовуються різні концентрації плазмолітиків?

4. Чому дорівнює всисна сила та тургор ний тиск зануреної в розчин клітини після встановлення рівноваги між клітиною та розчином, якщо відомо, що осмотичний тиск клітинного соку 1,6 МПа, а зовнішнього розчину – 1,2 МПа.

5. Транспіраційний коефіцієнт дорівнює 125 мл/год. Обчисліть продуктивність транспірації.

6. Як пояснити “плач” берези при пораненні стовбура ранньою весною і відсутність цього явища влітку?

7. В яких листках, добре освітлених чи затінених, товщина мезофілу та вміст хлорофілу вищі і чому?

8. До спиртової витяжки пігментів додали вдвічі більший об`єм бензину та декілька крапель води, добре перемішали і дали відстоятися. Яким буде забарвлення спиртового та бензинового шарів? Відповідь поясніть.

9. Скільки органічної речовини накопичує рослина за 15 хв., якщо відомо, що інтенсивність фотосинтезу становить 20 мг СО₂/дм² * год, а площа листків – 2,5 м²?

10. У рослин, що зростають у грунтах , де не вистачає певних мінеральних речовин, фотосинтез часто уповільнений,. Зазначте речовини, нестача яких міг би викликати такий ефект.

Завдання 1: За хімічним складом пасока представляє водний розчин різних органічних (плодовий або тростинний цукор, білки, органічні кислоти) і мінеральних речовин. Особливо багато цукру в посоці цукрового клена і північно-американської агави; з останньої шляхом бродіння готують навіть спиртний напій кульці Присутність цих речовин пояснюється тим, що на зиму деревні породи наповнюються поживними запасами, які весною піддаються розчиненню і разом з грунтовою водою, всмоктуються корінням, пересуваються по деревині в розвиваються почки. Виділення пасоки починається весною в різний час, дивлячись по рослині і кліматичних умов; тривалість плачу також дуже різна (1-2 місяці).

Завдання 2: S = O

S = P - T

O = 8 атм. - T

T = 8 атм.

S – сосуща сила клітини,

T – тургорна сила,

O – залишковий тиск.

Завдання 4:

Дано: S = P - T S = 1,6МПа-1,2МПа

P кліт. = 1,6 МПа S = P S = 0,4 МПа

P розч. =1,2 МПа S = 1,2 МПа - T

T = 1,2

S -?

T-?

Завдання 6: “Плач” рослин - під цією назвою відомо виділення водянистого соку з деревини рослин при їх пошкодженні, наприклад, при просверлювання отворів в стовбурі або при відрізанні гілок або цілого стебла. В останньому випадку сік виділяється з залишився в почві пенька. Здатністю до «плачу» мають дуже багато рослин, але особливо сильний він буває навесні лише у деяких рослин (береза​​, клен, бук, виноградна лоза). Вплив зовнішніх умов характеризує плач як явище, пов'язане з життєдіяльністю рослини. Усунення кисню, хлороформування рослини зупиняють витікання пасоки; виділення її посилюється при підвищенні температури і, назад, зупиняється при низьких температурах. Далі, як кількість виділяється соку, так і тиск, під яким він виділяється, не залишаються постійними в усі час «плачу», а помічається поступове падіння від початку плачу до повного його припинення і, крім того, добова періодичність з щодня повторюваними максимумами і мінімумами. Найближче пояснення «плачу» тісно пов'язане з поясненням пересування води в рослині взагалі. Безсумнівно, що однією з причин виділення пасоки служить та обставина, що корінь, всмоктуючи воду з грунту, з силою штовхає її в провідні тканини (деревину) стебла. З іншого боку, є спостереження, що вказують, що і стебло володіє подібними ж силами. Найближчий механізм явища як у тому, так і в іншому випадку ще неясний. Особливо енергійно плач відбувається весною, до розпускання бруньок; (так званий весняний плач). У цей час з пробудженням життя в рослині починається підняття води, а між тим, за відсутності листя її випаровування ще дуже слабо. Рослина наливається тому воді, і якщо в цей час просвердлити в стовбурі, наприклад, берези або клена, отвір, то з нього в достатку буде виділятися водянистий сік - пасока. Виділення її відбувається зі значними силою, різні, дивлячись по рослині та умовам.

Завдання 7: Мезофіл ( від мезо і грец. Phyllon - лист), м'якоть, або основна тканина, листа рослин; паренхіма листової пластинки, укладена між верхнім і нижнім епідермісом, в якій протікають процеси фотосинтезу. Мезофіл виноградного листа має типову дорзівентральну будову: до верхнього епідермісу безпосередньо прилягає щільний шар клітин, витягнутих перпендикулярно поверхні листа (палісадна тканина), до нижнього - кілька шарів пухкої губчастої тканини з великими міжклітниками. Між полісадні і губчастої паренхіми знаходиться шар витягнутих у довжину збірних клітин, які здійснюють відтік ассимілятів в провідні пучки, що пронизують мезофіл. Будова мезофілу значно змінюється залежно від умов розвитку виноградного листа. У добре освітлених листях мезофіл товщий, клітини полісадні тканини довше, містять більше активних хлоропластів і займають більший об'єм, ніж у затінених, для яких характерна сильно розвинена губчаста паренхіма. У різних видів і сортів винограду є незначні відмінності в будові мезофілу.

Завдання 8: Якщо до спиртової витяжки пігментів додати вдвічі більший об`єм бензину (світло-жовтий колір) та декілька крапель води, перемішати і дати відстоятися. Забарвлення спиртового розчину буде зеленуватого кольору за рахунок пігментів рослин котрі мають зелене забарвлення, а забарвлення бензинового шару буде світло –коричневого кольору. Бензиновий шар підніметься догори пробірки над спиртовим шаром.

Завдання 9 :

Дано:

T – 15 хв. =0,25 год. 6CO₂ + 6 H₂O = C₆H₁₂O₆ + 6O₂

I – 20мг СО₂ /дм² *год. m = I+S

S – 2,5 м² = 250 дм² m = 20*0,25*250= 1250 мг = 1,25г

m -? Х =(1*25*180) / (6*44) = 0,85 г.

m (CO₂ )= 6*44 =264 г

Завдання 10 : Вода поступає в корінь через корінний волосок завдяки високому корінному тиску. Радіально через корінь вода по симпласту та апопласту поступає до центрального циліндра, а саме в судини ксилеми. Завдяки капілярним силам ( по гезії та адгезії) вода піднімається догори. Сисною силою виступає транспірація. Із судин стеблини вода поступає в жилку литка і звідти в паренхіму. В між клітинах губчастого мезофілу та подустичної порожнини вода переходить в стан пару та в разі відкриття замикаючих клітин випаровується в атмосферу.

Список використаної літератури:

1. Любинський М., Оканенко А. Розвиток фізіології та біохімії рослин на Україні за 40 pp. 1917–1957. Укр. ботанічний журнал, ч. 3. К. 1957;

2. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: підручник. – Київ, «Либідь», 2005. – 808с.

3. Власенко М.Ю., Вельямінова-Зернова Л.Д., Мацкевич В.В. Фізіологія рослин з основами біотехнології. – Біла Церква. – 2006. – 504с.

4. Кузнецов Вл.В., Дмитриева Г.А. Физиология растений. – М.: Высш.шк. 2006. – 504с.

5. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин: Підручник. – Суми: ВТД ”Універсальна книга”. – 2004. – 464с.

6. Медведев С.С. Физиология растений: Учебник. – СПб: Изд-во: С.-Петерб. ун-та. – 2004. – 336с.

7. Физиология растений: Учебник для студ. вузов. Под ред. Ермакова И.П. 2 изд. - М.: Издательский центр "Академия", 2007. – 640с.

8. Сидоров В.А. Биотехнология растений: клеточная селекция. – К.: Наукова думка. – 1990. – 279с.

9. Терек О.И. Рост растений и физиологически активные вещества. Учебное пособие. – К.: УМК ВО. – 1990. – 51с.