Донеччино моя!

Донеччино моя, твоїх вітрів дихання

я відчуваю знов, як в ті далекі дні,

коли квітки в росі солодкого світання

над голубим Дінцем всміхалися мені.

Немов душею п 'ю твого труда весну я

у радості степів, у гомоні дібров,

і музику гудків твоїх я знову чую,

Донеччино моя, життя мого любов!

Знов шахти на горі... Дивлюсь на них крізь вії,

і піснею тремтять закохані вуста.

Нехай сніги кругом, та в серце маєм віє

у стороні моїй — і серце розцвіта.

І знову юний я, і лине в карі очі

проміння звідусіль, і весь у ньому я,

мов райдуга, звучу, і в жилах кров клокоче,

неначе музика, Донеччино моя!

Іду полями я, а в глибині, під ними,

у штреків плетиві підземний дивний світ

зітхає, і гримить, і дзвоном повнить рими,

такий близький мені іще з хлоп 'ячих літ.

І мов летять туди думки мої прозорі,

у мареві згадок сплітаючись у спів,

летять у глибину, де лампочки, як зорі,

хитаються й пливуть під кроки шахтарів.

Донеччино моя, героїв світла мати,

твоїх заводів дим, як прапор, у очах.

Ти з піснею мене, коли гули гармати,

послала, щоб тебе прославив я в піснях.

Донеччино моя, моя ти батьківщино,

тобі любов моя і всі мої чуття!

Я до твоїх грудей приникнув, як дитина,

щоб знов набратись сил для пісні і життя.

Ушаков М.

Донбас

Донбас, коханий,

Лагідний раю,

Чарівний, бажаний

Кращого не знаю.

Каштани, тополі,

Троянд кольори.

Дай кращої долі

Славній землі.

Шахти, заводи –

Рідний наш ти.

Рідні народи

Живуть, як брати.

Усі люблять тебе –

Дорослі і діти.

У Бога нам треба

За тебе молити.

Земле мила,

Батьківщино, раю!

Злагоди, миру,

Щастя бажаю!

Ушаков М.

Слава Донеччині

Донецькій край,

Сторононька рідненька,

Щастя бажаю,

Земля - ненько!

Як мамусю кохаю,

Шаную як татка, -

Місця кращого не знаю –

Вулицю, рідну хатку.

Люблю тебе єдину,

Народився де я.

Твій, Донеччино, сину,

Ти - родина моя.

Славлю Донеччину,

Розквітаючу, нову,

Чарівну, не приречену –

Українську я мову.

3. Стихотворения о Краматорске

Слова Барсукова В., Заворотнего А.

Музыка Заворотнего А.,

Гимн нкмз

Над проходными улыбнулось солнце,

И обнял город голубой рассвет,

Спешат на смену новокраматорцы,

Мне их дороже и роднее нет.

НКМЗ — судьба моя и гордость,

Могучий сплав свершений и мечты.

Родной завод, ты так красив сегодня,

Но еще краше завтра станешь ты.

Машины с нашей маркой заводскою

Встречаем мы во всех концах Земли.

На кораблях, на шахтах, в небе, в поле

На радость людям трудятся они.

Пусть эта наша песня заводская

Нам помогает в трудный час.

Мы в 21-й век с тобой шагаем —

Благодарить потомки будут нас.

Беспощадный П.

Краматорке

Пустела степь.

Гулял вихрастый ветер,

Трепал полынь,

Курчавил ковыли...

Не знала степь,

Что ей придется встретить

Упрямых повелителей земли.

Шумит, гудит

Дощатая трибуна,

Плывет в степи

Уверенная речь:

— Компартия

Скликает на борьбу нас

Призыв ее

Сумел сердца зажечь.—

Идут, идут

Рабочих батальоны

(Последний раз

Шумите, ковыли!),

Слетелись в степь

Строителей знамена,

Упрямых

Повелителей земли.

Бутенко В.