Абсцес, флегмона верхньої частини бічного відділу шиї (trigonum omotrapezoideum)

Основні джерела і шляхи проникнення інфекції

Інфіковані рани, нагниваючі гематоми, поширення інфекційно-запального процесу по протягу з суміжних .областей (потиличною, задньою областей шиї, надключичної області, spatium vasonervorum), а також лімфогенним шляхом з фіксацією збудника гноеродной інфекції в глибоких лімфатичних вузлах бічного відділу шиї (nodi lymphatici cervicales laterales profimdi).

Характерні місцеві ознаки

Скарги на біль у верхній частині бічного відділу шиї, що посилюється при розгинанні шиї і повороті голови убік, протилежну до локалізації запального процесу.

Об'єктивно. Припухлість тканин верхньої частини бічного відділу шиї. При пальпації визначається інфільтрат в області trigonum omotrapezoideum, тиск на який викликає появу болю. Може спостерігатися вимушене положення голови — поворот у бік локалізації запального процесу з невеликим нахилом вниз.

Шляхи подальшого поширення інфекції

У надключичну область, а далі по паравазальной клітковині в підключичну область і переднє середостіння.

Методика операції розтину абсцесу, флегмони в області trigonum omotrapezoideum

При локалізації гнійника в трапецієвидному для лопатки трикутнику (мал. 23, А, Б) :

1. Знеболення — наркоз (внутрішньовенний, інгаляційний), місцева інфільтраційна анестезія на тлі премедикації.

Мал. 23. Основні етапи операції розтину абсцесу, флегмони верхньої частини бічного відділу шиї (trigonum omotrapezoideum)

2. Розріз шкіри і підшкірної клітковини проводять з урахуванням локалізації гнійно-запального вогнища або уздовж заднього краю m. sternocleidomastoideus, або уздовж зовнішнього краю m. trapezius (мал. 23, В, Г).

3. При використанні шкірного розрізу уздовж заднього краю m. sternocleidomastoideus розтинають упродовж 4-5 мм поверхневу фасцію шиї з ув'язненим між її листками підшкірним м'язом(мал. 23, Д). Через розріз під м'яз підводять кровоспинний затиск і перетинають її волокна в поперечному напрямі над розлученими браншами затиску на всьому протязі шкірної рани (мал. 97, Е, Ж).

Мал. 23. Продовження

При використанні шкірного розрізу уздовж зовнішнього краю m. trapezius аналогічно розтинають поверхневу фасцію шиї над m. platysma, після чого розшаровують волокна цього м'яза кровоспинним затиском і розводять гачками.

4. Тупо розшаровувавши клітковину кровоспинним затиском, проникають до центру гнійно-запального вогнища, розташованого між першої і другої фасціями шиї, розтинають його і евакуювали гній (мал. 23, З).

5. При глибшій локалізації гнійно-запального вогнища - надсікають упродовж 4-5 мм другу фасцію шиї (lamina superficialis fasciae colli propriae). Через цей розріз вводять під фасцію кровоспинний затиск і розтинають її над розлученими браншами затиску на всьому протязі шкірної рани (при цьому слід пам'ятати про можливість ушкодження v. jugularis externa).

6. Тупо розшаровувавши клітковину кровоспинним затиском, проникають до центру гнійно-запального вогнища, розтинають його і евакуювали гній.

7. У рану вводять стрічковий дренаж з гуми рукавички або поліетиленової плівки (мал. 23, И).

8. На рану накладають асептичну ватно-марлеву пов'язку з гіпертонічним розчином, антисептиками.