- •Джерела постачання сировини і продуктів
- •4. Організація обслуговування споживачів
- •Графік завантаження торговельної зали кафе «Криниця» на 60 місць
- •Розділ 6. Охорона праці
- •Розділ 7 Фінансово-економічна діяльність підприємства
- •Структура товарообороту
- •Показники заробітної плати
- •Виконання виробничої програми
- •Витрати виробництва
- •Прибуток і рентабельність
- •Висновок
4. Організація обслуговування споживачів
Зала кафе «Криниця» працює з 9:00 до 23:00, кухня відкрита з 8:30 до 23.00.Осибливості торгівельної діяльності включають в себе:
В кафе є зимня і літня альтанка,кожну можна зарезервувати в кожній по 20 місць.
Кожний місяць в меню з'являються нові і цікаві страви(наприклад:котлети зі страусу і зелена локшина за шпинатом)які є не тільки екзотичними а ще й корисними.
Окрім телевізора передбачений проектор, оскільки часто в закладі проводиться перегляд спортивних змагань.
Також можливе замовлення зали кафе для проведення свят, бенкетів.
Зала кафе «Криниця» на 60 місць оформлена в пастельних кольорах, меблі – дерев’яні столи та стільці.
Заклад забезпечений посудом та приборами настільки щоб забезпечити високий наплив відвідувачів. Використовують звичайний білий порцеляновий посуд. Для сервірування використовують два види столових приборів – для м’ясних страв, прибори в яких ніж має більш зазубрене лезо, що полегшує розрізання порційних страв з м’яса, та звичайні столові ножі – для страв що не містять м’яса.
При повсякденному обслуговуванні для сервірування столу використовують серветки із бамбукової соломки, скатертинами користуються лише при обслуговуванні банкетів.
Офіціант приносить замовлення безпосередньо на кухню або в гарячий цех, і виносить готову страву після того як яго покличуть (натиснув у спеціальний дзвоник).
На підприємстві працює шість офіціантів, по три чоловіки у бригаді за ступінчастим графіком. Два офіціанти з початку роботи підприємства та один приходить на час найбільшого завантаження зали (13.00 до закриття закладу) Матеріальна відповідальність покладена на старшого зміни.
Для того щоб визначити середній процент завантаження зали було проведено спостереження за 2-3 дні та складений графік завантаження зали, але спостереження здійснення здійсненні лише на основі замовлень на кухню, тому процент завантаження зали неточний оскільки не враховує відвідувачів які користувалися лише послугами бару. Дані зведені до табл. 2.
Таблиця 2.
Графік завантаження торговельної зали кафе «Криниця» на 60 місць
|
Години роботи |
Кількість споживачів |
Процент завантаження зали |
Коефіцієнт оборотності місця |
|
900-1000 |
1 |
1,2 |
2 |
|
1000-1100 |
1 |
1,2 |
2 |
|
1100-1200 |
4 |
3,6 |
1,5 |
|
1200-1300 |
10 |
9 |
1,5 |
|
1300-1400 |
10 |
9 |
1,5 |
|
1400-1500 |
5 |
4,5 |
1,5 |
|
1500-1600 |
8 |
7,2 |
1,5 |
|
1600-1700 |
2 |
1,8 |
1,5 |
|
1700-1800 |
5 |
4,5 |
1,5 |
|
1800-1900 |
8 |
7,2 |
1,5 |
|
1900-2000 |
10 |
3 |
0,5 |
|
2000-2100 |
10 |
3 |
0,5 |
|
2100-2200 |
10 |
3 |
0,5 |
|
2200-2300 |
4 |
1,2 |
0,5 |
|
Разом |
88 |
59,4 |
0,5 |
Під час проходження практики в меню з вільним вибором страв відбулися зміни – меню стало більш широким(додали меню до сніданку), змінили та розширили асортимент салатів.
Для залучення більшої кількості відвідувачів в кафе «Криниця» і привернення уваги закладу необхідно зробити рекламу. Також слід викласти більше інформації про заклад на веб-сторінку.
Розділ 5. Організація управління підприємством
В кафе «Криниця» трудовий колектив складається з:
Директора, в його обов’язки входить – ведення бухгалтерії, прийому працівників на роботу та заключення договорів.
Замісника директора він же адміністратор, який відповідає за забезпечення ресторану сировиною та матеріально – технічним оснащенням, складає графіки виходу на роботу всіх працівників, також виконує обов’язки адміністратора залу – приймає замовлення на проведення банкетів, розраховується з постачальниками.
Головний кухар (матеріально-відповідальна особа), в його обов’язки входить контроль за забезпеченістю кухні сировиною у належній кількості та якості, приймає сировину, складає меню, контролює роботу працівників кухні.
До виробничого підрозділу відносяться:
Два Кухарі.
До обслуговуючого персоналу:
Дві бригади офіціантів – по три офіціанти в зміну
- Прибиральниця, в її обов’язки входить прибирання закладу до початку його роботи та прання робочого одягу персоналу.
На підприємстві постійно проводяться виробничі наради.
В кафе діє система заохочення: за гарну роботу або за роботу понад норми працівникам надаються грошові премії у вигляді відсотків за понаднормовий прибуток.
При прийняті працівника на роботу укладається трудовий договір.
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові зарплату, медичне та соціальне страхування також забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.
Трудовий договір завжди укладається у письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом керівника підприємства і знайомиться з ним працівник під розпис.
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:
Ознайомити працівника з дорученою роботою, посадовою інструкцією, умовами оплати праці (під розпис), роз'яснити права і обов'язки, визначити робоче місце і забезпечити необхідними для роботи засобами, а також проінформувати під розпис про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору
Проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки.
Ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова випробування повинна бути застережена у наказі, постанові, розпорядженні про прийняття на роботу. У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
На роботу, пов'язану з матеріальною відповідальністю, приймаються особи, після перевірки їх ділових якостей і минулої трудової діяльності, які досягли вісімнадцятирічного віку і мають спеціальну освіту або професійну підготовку. З ними укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
При спільному виконанні працівниками окремих робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), переведенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
В ресторані використовується індивідуальна та колективна матеріальна відповідальність.
Договір про повну матеріальну відповідальність укладається власником або уповноваженим ним органом у двох примірниках, один з яких видається працівнику, а другий зберігається у їхніх особових справах.
Метою встановлення матеріальної відповідальності є запобігання виникненню збитку та одночасний захист заробітної платні працівника від не обґрунтованих утримань.
Законодавством передбачені два види матеріальної відповідальності:
- обмежену ( відшкодування збитку наперед обмеженим лімітом),
- повну (збитки підлягають повному відшкодуванню ).
Остання встановлена для осіб, з якими була підписана угода матеріальну відповідальність.
Розмір збитку визначається, як правило, по фактичних втратах на основі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за вирахуванням зношеності за встановленими нормами.
Усі суперечки, що можуть виникати на підприємстві, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами, а у разі неможливості – у судовому порядку.
