Тема 2 Суть та структура бюджету держави як об’єкта управління Методичні поради до вивчення теми

Керована підсистема (об’єкт) бюджетного менеджменту – це бюджет країни. Слід згадати про багатогранність поняття «бюджет». Його визначають, по-перше, як соціально-економіч­ну категорію, по-друге, як правову категорію, по-третє – за ма­теріальним змістом.

За матеріальним змістом бюджет – це основний цен­тралізо­ваний фонд грошових коштів, що формуються у розпо­рядженні органів державної влади та управління на загально­дер­жавному та регіональному рівнях і призначений для забезпечення розши­реного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

Як економічна категорія бюджет виражає сукупність еконо­мічних відносин, що виникають у процесі формування розпо­ділу та використання згаданих фондів грошових коштів.

Як правова категорія бюджет – це законодавчо закріплений фінансовий план, розпис доходів і видатків державного чи регіо­нального рівнів.

Під терміном бюджет ще мають на увазі бюджетну систему країни. Бюджетна система – це законодавчо закріплена сукуп­ність бюджетів, запроваджена на території держави. Склад бюджетної системи України регламентується Бюджетним кодек­сом України (рис. 2.1). Згідно з Бюджетним кодексом до складу бюджетної системи України входять державний бюджет та міс­цеві бюджети. До місцевих бюджетів належать бюджет Авто­номної Республіки Крим, обласні, районні, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Рис. 2. Склад бюджетної системи України

Такий склад, багатогранність і специфіка об’єкта управління природно визначає особливості та структуру суб’єкта бюджет­ного менеджменту та складові самого процесу управління бюджетом.

Керуючу підсистему управління бюджетом можна предста­вити як комбінацію двох елементів: сукупності органів управ­ління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі.

Можна виділити три групи органів управління бюджетом. До першоїгрупи відносимо органи законодавчої та виконавчої вла­ди. Оскільки Державний бюджет як основний фінансовий план держави затверджується у вигляді Закону, то Верховна Рада виступає провідним органом в управлінні бюджетом. Численнімісцеві бюджети затверджуються на відповідних місцевих рів­нях,місцевими законодавчими органами – Радами народних де­пу­та­тів, які виступають провідним органом в управлінні місце­вимбюджетом. Органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів, дер­жав­ні адміністрації, виконавчі комітети) забезпечують підго­товкупроекту відповідного бюджету і його виконання. Прези­дент Украї­ни від імені виконавчої влади подає проект Держав­ного бюдже­тудо Верховної Ради, контролює хід його складання та виконання.

Другугрупу складають органи оперативного управліннябюджетом. До неї належать: органи системи Міністерства фінан­сів (Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів АРК; обласні фінуправління і міські фінуправління міст Києва та Се­вастополя, міські й районні фінансові відділи), Контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата.

Органи системи Міністерства фінансів безпосередньо вико­нують роботу, пов’язану зі складанням відповідного бюджету, і забезпечують його виконання. Державна податкова адміністра­ція здійснює контроль за дотриманням платниками податків і обов’язкових внесків податкового законодавства, повнотою,пра­вильністю та своєчасністю розрахунків із бюджетом. Кон­троль­но-ревізійна служба здійснює контроль за цільовим, раціо­наль­ним і правильним використанням коштів, виділених як з Дер­жавного, так і з місцевого бюджетів. При цьому її функції дещо виходять за рамки бюджету, оскільки органи Контрольно-реві­зійної служби контролюють дотримання фінансового зако­но­дав­ства в цілому у суб’єктів господарювання, насамперед, у дер­жав­ному секторі. Державне казначейство організує і здій­снює ка­со­ве виконання бюджету та веде облік його касового ви­конан­ня, атакож готує звітність про хід виконання зведеного бюджету держави.

Третюгрупу складають органи нефінансового профілю. Ви­конуючи покладені на них функції, вони також пов’язані з бюджетом. До першої підгрупи ми відносимо такі органи: Мит­ний комітет та його підрозділи; органи Міністерства внутрішніх справ; органи юстиції та нотаріальні контори; різного роду при­родоохоронні органи та інспекції; органи державної інспекції з контролю за цінами та ін.

Ці органи пов’язані з бюджетом по лінії формування доходів, оскільки їм надано право нараховувати і стягувати певні платежі (мито, державне мито) і штрафні санкції (штрафи за порушення митних правил, за порушення екологічного законодавства, пра­вил полювання та риболовства, користування водними, лісовим та іншими природними ресурсами, законодавства в сфері ціно­утворення).

До другої підгрупи органів третьої групи управління бюджет­ним процесом відносимо різні управлінські структури, насам­пе­ред, галузеві міністерства та відомства, а також підприємства, організації, установи, керівники яких наділені функціями розпо­рядників коштів, тобто отримують грошові кошти із бюджету і здійснюють фінансування підвідомчих підприємств, організацій, установ та інших структур (несуть відповідальність за їх цільове використання). Ці органи пов’язані з бюджетом по лінії фінансу­вання видатків.

Функції бюджетного менеджменту визначаються загальними функціями управлінської діяльності. Наука про управління виді­ляє такі основні функції менеджменту:

• планування, яке передбачає обґрунтування руху різного роду ресурсів та можливостей через передбачення (прогнозуван­ня) на перспективу;

• організація, яка полягає у розробці переліку видів робіт, які необхідно здійснювати керуючій системі; групування цих видів робіт; побудові на цій основі сукупності підрозділів, здат­них здійснювати згадані роботи; побудові схеми підпоряд­ку­вання підрозділів та закріпленні за ними конкретних видів робіт;

• мотивація, яка забезпечує матеріальне, адміністративне чи інше стимулювання підрозділів організаційної будови керуючої системи до виконання закріплених за ними видів робіт;

• контроль, який полягає у співставленні досягнутих та заплано­ваних показників керованої системи або показників ді­яльності керуючої системи.

Орієнтуючись на функції менеджменту та особливості бюдже­ту як об’єкту управління, можна виділити такі складові бюджет­ного менеджменту:

1. бюджетне планування;

2. формування бюджетного устрою;

3. забезпечення (мотивація) виконання бюджету;

4. бюджетний контроль.

Бюджетне планування є процесом обґрунтування руху бюд­жетних коштів та відповідних бюджетних відносин через макро­економічне прогнозування на перспективу з метою забезпечення ефективності використання бюджетних коштів та можливості виконання державою її функцій.

Формування бюджетного устрою,що є функцією бюджет­но­го ме­неджменту, передбачає:

1. побудову структури, тобто визначення кількості, підпо­рядкованості, взаємозв’язку ланок бюджетної системи;

2. визначення принципів та розробку способів розмежування доходів та видатків між ланками бюджетної системи з метою за­безпечення якнайповнішого задоволення суспільних потреб і як­найефективнішого використання бюджетних ресурсів;

3. розробку переліку бюджетних повноважень (конкретних функцій управління бюджетом), групування повноважень за спільними ознаками, формування апарату бюджетного менедж­менту, тобто визначення сукупності органів та їх структури, які їх здійснюватимуть, розподіл бюджетних повноважень міжструк­турними підрозділами апарату бюджетного менеджменту.

Виконання бюджету включає заходи з реалізації дохідної та видаткової частин бюджету.

Забезпечення виконання бюджету, таким чином, передбачає розробку, запровадження та використання на практиці методів адміністративного, матеріального чи іншого впливу на суб’єкти, що мають бюджетні повноваження для спонукання їх до досяг­нення та планових показників та виконання вимог законодавчих нормативних документів.

Бюджетний контроль полягає у співставленні планових та фактичних показників виконання бюджету за доходами та ви­датками. Бюджетний контроль є одним із основних напрямів фі­нансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджет­ного процесу.