Форми контролю знань студентів за змістовими модулями з навчальної дисципліни «бюджетний менеджмент»

Оцінювання знань студентів із дисципліни «Бюджетний ме­неджмент» здійснюється на основі результатів поточного мо­дульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (іспиту).

Поточний контроль

Поточний контроль здійснюється на практичних заняттях про­тягом семестру, має на меті перевірку рівня підготовленості студента при виконанні конкретної роботи.

Об’єкти поточного контролю: відвідування лекцій, прак­тич­них занять і активність роботи протягом семестру; результати виконання модульних контрольних робіт; підготовка та захист індивідуальних навчально-дослідних та теоретично-аналітичних завдань; участь у наукових конференціях.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу, умінь самостійно опрацьо­ву­вати наукову літературу, здатності осмислити зміст теми чи роз­ділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал.

Формами контролю є оцінювання виступів із доповідями, участь у дискуссії на практичному занятті, перевірка виконання розрахункових та творчих завдань, письмове опитування, тесто­вий конт­роль, комп’ютерне тестування, контрольна робота.

Оцінювання знань студентів із дисципліни «Бюджетний ме­неджмент» здійснюється на основі результатів поточного мо­дульного контролю та іспиту.

Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит – від 0 до 40 балів (включно).

Оцінку окремих видів навчальної роботи в балах наведено в табл. 2 та 3.

Максимальну кількість балів, яку студент може отримати за час вивчення дисципліни, розраховано у таблиці 4.

Шкалу нарахування балів по темах змістового модуля з навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент» у розрізі за­нять та видів робіт для магістрів наведено в таблиці 5, для спе­ціалістів – втаблиці 6.

Таблиця 4

Максимальна кількість балів, які студент може отримати за час вивчення навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент»

Вид роботи	Оцінка роботи в балах
1. Відвідування та робота на лекціях	3 бали – у разі відвідування 90 % лекцій
2. Активна робота на практичних заняттях:
2.1. Грунтовна доповідь на прак­тичному занятті та змістовне до­повнення	3 відповіді × 2 балів = 6 балів; за змістовне доповнення – 3 × 0,56 бала = 1,68
2.2. Тестовий контроль (2 тесту­вання по 10 завдань)	2 × 10 × 0,2 бала = 4 бала
2.3. Письмова робота (1 робота по 2 теоретичних питання)	1 × 2 × 1 бал = 2 бала
2.4. Бліцопитування (6 опитувань)	6 × 1 бал = 6 балів
2.5. Виконання розрахункових завдань на практичному занятті та участь у обговоренні отриманих результатів	6 занять × 3 бала = 18 балів; за участь у обговоренні отриманих результатів – 6 × 0,56 = 3,36 бала
3. Робота на індивідуальних за­няттях: захист студентами підго­товлених рефератів, есе (магістр – 6 занять, спеціаліст – 9 занять)	Магістр – 6 занять × 1 есе × × 1 бал = 6 балів Спеціаліст – 9 занять × 0,67 ба­ла = 6 балів
4. Модульна контрольна робота	2 × 5 балів = 10 балів
5. Екзамен	40 балів
Разом за семестр	100 балів

Студентам, які брали участь у позааудиторній науковій діяль­ності – у роботі конференцій, підготов­ці наукових публікацій, виконанні комплексного розрахунково-аналітичного завдання тощо, присуджуються додат­кові бали за результатами поточного контролю (таблиця 2).

Доповідь на практичному занятті оцінюється за такими кри­теріями:

Оцінка «відмінно» відповідає2балам за доповідь на прак­тичному занятті і ставиться за послідовно, логічно і глибоко роз­критий теоретичний зміст матеріалу відповідно до поставленого завдання, за широкі і системні знання з дисципліни;

Оцінка «добре» відповідає1,5бала за доповідь на прак­тич­ному занятті і ставиться за достатньо повно, але неглибоко роз­критий зміст матеріалу відповідно до поставленого завдання, за допущені несуттєві помилки під час доповіді;

Оцінка «задовільно» відповідає1 балу за відповідь на прак­тичному занятті і ставиться за часткове розкриття поставленого питання; за знання базових понять і показників.

Змістовне доповненняна практичному занятті оцінюється як 0,56 бала.

Один варіант тестового контролювключає десять завдань і оцінюється наступним чином: правильна відповідь із одного завдання – 0,2 бала, неправильна відповідь – 0 балів.

Письмова робота на занятті проводиться у формі пись­мової відповіді на теоретичні питання. У складі письмової робо­ти міститься два теоретичних питання (обґрунтована, глибока та правильна відповідь на поставлене питання оцінюється у 2 бали; часткова відповідь та за наявності незначних помилок у фор­му­люванні термінів і категорій – 1 бал; неправильна відповідь або її відсутність оцінюється у 0 балів).

Кожна правильна відповідь під час бліцопитуванняоціню­ється як 1 бал, неправильна відповідь – 0 балів.

Поточний контроль за виконанням розрахункових завдань здійснюється під час практичних занять шляхом перевірки кон­спектів і усних відповідей студентів. Правильний розв’язок роз­рахункового завдання оцінюється як 3 бали, за умови вирішення завдання з невеликою похибкою зараховується 2,5 бала, при не­виконанні завдання – 0 балів.Участь в обговоренні отриманих результатіврішення розрахункових завданьоцінюється в 0,56 бала.

Виконання індивідуального комплексного розрахунково-ана­літичного завданняоцінюється від 1 до 5 балів:

• 1 бал – студент отримує за збір вихідних даних для вико­нання завдання;

• 2 бали – студент отримує за збір вихідних даних для вико­нання завдання, побудову аналітичних таблиць та здійснення розрахунків абсолютних і відносних показників для подальшого аналізу;

• 3 бали – студент отримує за збір вихідних даних для вико­нання завдання, побудову аналітичних таблиць та здійснення розрахунків абсолютних і відносних показників, побудову і використання в процесі аналізу ілюстративного матеріалу (схем, діаграм, графіків);

• 4 бали – студент отримує за збір вихідних даних для вико­нання завдання, побудову аналітичних таблиць та здійснення розрахунків абсолютних і відносних показників, побудову і використання в процесі аналізу ілюстративного матеріалу (схем, діаграм, графіків), оформлення доцільного і логічного теоретич­ного обґрунтування виконаних розрахунків;

• 5 балів – студент отримує за збір вихідних даних для вико­нання завдання, побудову аналітичних таблиць та здійснення розрахунків абсолютних і відносних показників, побудову і використання в процесі аналізу ілюстративного матеріалу (схем, діаграм, графіків), оформлення доцільного і логічного теоре­тич­ного обґрунтування виконаних розрахунків та пропозицій щодо вдосконалення фінансових відносин на бюджетному рівні. Обов’язковою умовою виконання завдання даного рівня є вико­ристання наукових публікацій, авторефератів, дисертаційних робіт, монографій та тощо. Результати виконаного завдання по­даються у вигляді презентації з використанням мультимедійного обладнання.

Вимоги щодо оформлення і виконання індивідуального ком­плексного розрахунково-аналітичного завдання наведено у окре­мому виданні «Завдання для практичних та індивідуальних за­нять із дисципліни «Бюджетний менеджмент».

Виконання магістрами індивідуальних навчально-дослідних завдань у вигляді реферату, есе,оцінюється у 1 бал, спеціа­лістами – у 0,67 бала. До цього виду роботи висуваються такі вимоги:

• обсяг – 10 сторінок друкованого тексту;

• робота подається в термін, встановлений викладачем. За невиконання і неподання до захисту роботи – знімається 5 балів за кожне завдання.

• робота повинна мати титульний лист (1 стор.); план; вступ, в якому обов’язково вказується актуальність обраної теми,формулюється мета та завдання, які мають бути розв’язані; ос­новна частина (огляд літературних джерел, виділення основних теоретичних положень та ідей, формулювання власних позицій щодо з’ясованих у літературі напрямків розв’язання проблеми); короткі висновки; список використаної літератури (не менше 6 наукових джерел). Відсутність однієї із складових завдання знижує кількість балів на 0,5.

Таблиця 5