Нужда – відчуття, в якому перебуває людина у зв’язку з нестачею чого-небудь. Потреба – це нужда, яка набуває специфічної форми відповідно до культурного рівня та особистості індивіда.
Бажання – це зовнішня форма вияву потреб. Це потреби, які набули специфічної, конкретної форми відповідно до культурного рівня і особистості індивіда.
Попит – це бажання з урахуванням купівельної спроможності, тобто забезпечена грошима потреба в товарах (послугах), які реалізуються на ринку.
Товар – це те, що отримано в результаті виробництва і призначено для продажу з метою споживання або подальшої переробки для задоволення потреб споживачів (рис. 3).
Рис. 3. Класифікація товарів
Сучасна економіка настільки спеціалізована, що ніхто з нас не забезпечує себе сам усіма необхідними благами. Кожен робить щось одне, а потім обмінює результати своєї праці на результати праці інших людей.
Такий обмін відбувається через складну систему розподілу та обміну товарів між виробниками та споживачами (рис. 4).
Обмін – це процес одержання бажаного об’єкта з відповідною пропозицією чого-небудь на замін.
Рис. 4. Система розподілу
Угода – це обмін цінностями між двома сторонами, оформлений юридичним документом.
Ринок – це загальний принцип організації економічного життя країни (будь-який спосіб організації контакту покупців, товарів і послуг з продавцями), економічна категорія, яка характеризує стан, сутність та особливості взаємовідносин між його суб’єктами в сфері обертання.
Маркетингові комунікації – це все, що дозволяє збирати, передавати і отримувати інформацію про товари:
засоби зв’язку (телефон, телеграф, комп’ютерні мережі, пошта);
засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення і т. д.);
різноманітна реклама.
Вартість – це комплексне поняття. Воно поділяється на споживчу вартість і вартість споживання. Споживча вартість є споживчою оцінкою якості товару, його цінності, блага для споживача. Грошовим виразом вартості товару є його відпускна ціна, що поєднує вартість виробництва товару та витрати на його реалізацію. Вартість споживання – це витрати на експлуатацію чи комерційне використання товару, тобто його технічне обслуговування та ремонт.
Основні концепції маркетингу
Об’єкт маркетингу – на що або на кого направлений маркетинг (товари, послуги, люди, ідеї і т. п.).
Суб’єкт маркетингу – виконавець або замовник маркетингу (маркетингове агентство, компанія, форма).
Предмет маркетингу – явища на ринку, що пов’язані з виробництвом, пропонуванням товарів, їх продажем та споживанням.
У світовій практиці маркетинг з’явився не відразу. Він став результатом багаторічної еволюції поглядів менеджерів на цілі, задачі і методи розвитку промисловості та торгівлі. Великий вплив на формування концепції маркетингу зробив науково-технічний прогрес, що забезпечив велику розмаїтість товарів, високі темпи їхнього відновлення, ефективне управління виробництвом і маркетингом.
Організація управління виробництвом в умовах ринкових відносин у своєму розвитку пройшла наступні етапи:
1. Орієнтація на виробництво (до 30-х років нашого століття). Виробники турбувалися, головним чином, про виробництво і намагалися будь-яким способом продати споживачу (без вивчення його потреб) товари, яких він найчастіше не потребував. Доля продукції за межами підприємства його керівників, як правило, не хвилювала.
Економічна криза 1929-1932 р. показала, що треба вміти не тільки виготовили продукцію, але і збути її.
2. Орієнтація на збут (до першої половини 50-х років). Стали використовуватися різноманітні методи впливу на покупців, щоб змусити їх зробити покупку. Однак в умовах посилення конкурентної боротьби комерційний успіх мали тільки ті підприємці, що схилили покупців не тільки до разових покупок, а й орієнтували їх на довгострокові контакти з компанією. Це можна було здійснити тільки у випадку досконалого вивчення потреб і попиту, використання реклами, стимулювання продажів і т. д.
3. Орієнтація на маркетинг (до кінця 70-х років). Менеджери у великих країнах використовують всі елементи комплексу маркетингу. Використання комплексних методів формування попиту і стимулювання збуту, особливо в сфері особистого споживання, в істотній мірі сприяло розвитку споживання, ірраціонального з суспільної точки зору. Питання раціонального використання ресурсів, захисту навколишнього середовища відходили на другий план.
4. Орієнтація на соціально-етичний маркетинг (80-ті роки і дотепер). Проблеми захисту навколишнього середовища, енергетична криза другої половини 70-х років радикальним чином вплинули на суспільно-етичні погляди і, як наслідок, на управлінські погляди менеджерів. Відповідно до визначених етапів були сформовані та історично змінювались і діяли наступні концепції маркетингу (табл. 1).