Рішення про засоби поширення реклами

Процес вибору засобів поширення складається з чотирьох етапів.

1. Прийняття рішень про широту охоплення, частоту появи і силу впливу реклами.

2. Добір основних видів засобів поширення рекламної інформації.

3. Вибір конкретних носіїв інформації.

4. Розрахунок показник вартості реклами.

Широта охоплення. Рекламодавцю варто визначити, яке число осіб у рамках цільової аудиторії повинно познайомитися з його рекламною кампанією за конкретний відрізок часу.

Частота появи реклами. Компанії варто також вирішити, скільки разів за конкретний відрізок часу повинен увійти в контакт з її рекламним зверненням середній представник цільової аудиторії.

Сила впливу. Крім того, рекламодавцю варто подумати, якою силою впливу повинен володіти контакт із його рекламою. Сила впливу – якісна величина, що оцінює рівень впливу звернення, переданого за допомогою даного засобу поширення. Звернення по телебаченню зазвичай роблять сильнішей вплив, ніж звернення по радіо, тому що використовується зображення і звук. Реклама в одному засобі поширення може сприйматися більш вірогідно, ніж в іншому.

Носії реклами – конкретні засоби поширення в межах кожного виду, наприклад, конкретні журнали, телешоу чи радіопрограми. Після вибору засобу реклами, фахівець приступає до вибору конкретного її носія серед обраної категорії.

Критерії вибору конкретного рекламного носія:

• доступність носія і максимальне охоплення цільової аудиторії;

• ступінь довіри конкретному носію з боку цільової аудиторії;

• відповідність носія конкретним цілям рекламної кампанії;

• наявність альтернативних носіїв;

• оптимальне співвідношення витрат на проведення рекламної кампанії і показників її ефективності.

Процес вибору засобів розповсюдження інформації завершується складанням графіка рекламування. Графік рекламування може бути:

• послідовним: рівномірне розміщення об’яв у рамках часового періоду;

• пульсуючий: нерівномірне розміщення реклами у рамках того ж часового періоду.

Попередня оцінка ефективності витрат на рекламні цілі (тестування реклами) здійснюється такими методами:

• метод ранжування – оцінка (ранжування) реклами декількома споживачами (або експертами), які надають відповідне місце (ранг) кожному з запропонованих рекламних варіантів;

• портфельні випробування (метод портфелю об’яв) – вибір оптимальної реклами з альтернативних варіантів, які споживач оцінює за шкалою: «дуже інформативні», «не дуже інформативні», «легко запам’ятовуються», «не запам’я­товуються» тощо;

• театральний метод (метод експерименту) – використовується при випробуванні тем рекламного ролика; споживачам пропонується переглянути нову телепрограму, де показується досліджувана реклама, при цьому спеціальні датчики визначають фізіологічні реакції споживача на рекламні об’яви.

Процес вибору засобів розповсюдження інформації складається з декількох етапів. На першому приймаються рішення про:

• широту охоплення: визначається число осіб в рамках цільової аудиторії, яке повинно ознайомитися з рекламою за конкретний відрізок часу;

• частоту появи реклами: визначається, скільки разів за конкретний відрізок часу середній представник цільової аудиторії повинен побачити рекламне повідомлення;

• силу впливу: необхідно продумати, якою може бути сила впливу Вашої реклами на аудиторію.