Етапи дослідження і показники аналізу кон’юнктури ринку

Дослідження кон’юнктури товарного ринку необхідно здійснювати за допомогою аналізу й прогнозу стану ринку конкретного товару і передбачає дослідження галузей виробництва і споживання відповідної продукції, їх взаємозв’язок. Одночасно прово­диться аналіз взаємодії та взаємозв’язків між партнерами, що приймають участь у функціонуванні ринку, тобто його інфраструктурного забезпечення. А це, в свою чергу, надасть можливість здійснити прогноз розвитку ринку.

Залежно від цілей дослідження аналіз кон’юнктури ринку необхідно проводити таким чином:

• при визначенні тенденцій та темпів розвитку кон’юнктури ринку аналіз показників здійснюється в динаміці;

• при визначенні кон’юнктури на поточну дату аналіз здійснюється на підставі даних за відповідний період.

Дослідження кон’юнктури ринку необхідно здійснювати поетапно.

Перший етап передбачає визначення основних показників кон’юнктури, а також виявлення та підбір необхідних інформаційних джерел, накопичення відповідної еконо­мічної інформації.

Другий етап характеризується здійсненням певного аналізу показників кон’юнк­тури, що передбачає визначення складових елементів, статистичних показників для проведення необхідного аналізу в динаміці.

Третій етап включає факторний аналіз кон’юнктуростворюючих показників на підставі використання динамічних рядів.

Заключний, четвертий етап передбачає визначення загального результату впливу на стан та формування ринкової кон’юнктури (рис. 14).

Рис. 14. Порядок проведення дослідження кон’юнктури ринку

Завершує дослідження кон’юнктури товарного ринку розробка прогнозу кон’юнктури, бачення перспектив розвитку кон’юнктури досліджуваного ринку товару.

Мета розробки прогнозу полягає у визначенні найбільш імовірних оцінок кон’юнктури в майбутньому.

Прогноз кон’юнктури передбачає відповіді на такі запитання:

• чи збережуться основні тенденції ринку товару на перспективу (1, 2 квартали, сезон)?

• яких темпів зростання обсягу продажу товару слід очікувати?

• які зміни обсягу, структури попиту на товар можуть відбутися і, відповідно, як зміниться продаж товару?

• яких зрушень в обсязі і структурі товарних запасів можна очікувати?

• на які інші явища, фактори, що можуть вплинути на кон’юнктуру товарного ринку, слід звернути увагу?

Для визначення розміру ринкового попиту і частки підприємства на ринку використовуються наступні методи:

1. На основі нормативів споживання:

,

де Q – попит (у фізичних одиницях вимірювання);

n – кількість споживачів;

q – кількість товару, що споживається за певний відрізок часу.

,

де R – загальний товарообіг;

р – середня ціна за одиницю товару.

2. На основі ретроспективної інформації:

,

де Q_T – розмір попиту в період Т;

–розмір попиту в попередній період;

 – можливий приріст (або зменшення) попиту (, , 0).

3. Багатофакторний аналіз попиту залежно від впливових факторів:

,

де x₁, x₂ – незалежні змінні (розмір маркетингового тиску, ціна, доход споживачів тощо);

t – час.

4. Фактична місткість ринку:

,

де: C – місткість національного ринку;

P – обсяг виробництва даного товару в країні;

R – залишок товарних запасів на складах підприємств-виробників і у споживачів на початок періоду;

E – обсяг експорту даного товару;

I – обсяг імпорту даного товару;

M – залишок товарних запасів на кінець періоду;

Eо, Iо – відповідно непрямий експорт та імпорт.

5. Визначення частки ринку підприємства:

1) частка ринку (за обсягом продажу) у натуральних одиницях вимірювання:

;

2) частка ринку у вартісному виразі:

;

3) частка ринку за розміром маркетингового тиску:

;

4) відносна частка ринку.

Методика розрахунку ринкової частки будь-якого виробничого, збутового, посеред­ницького підприємства передбачає з’ясування ступеня його домінування на ринку, виз­начення можливості впливу на обсяги та структурні характеристики попиту і пропозиції визначеної групи товарів.

Значення ринкової частки рекомендується розраховувати за такими формулами:

, ,; (1)

чи ,,(2)

де , () – ринкова частка і-го підприємства за кількістю (загальною вартістю) реалізованої (закупленої) продукції;

, – відповідно кількість та ціна продукції, що реалізована (закуплена) і-им підприємством;

–вартість реалізованої (закупленої) і-им підприємством продукції;

n – кількість підприємств, що здійснюють (торговельну) закупівельну діяльність на ринку.

Перша формула оперує обсягами реалізації (закупівель) у натуральних показниках, що має значення для оцінки часткової місткості ринку. Але, коли визначена продукція має високий ступінь диференціації, тобто значний діапазон цінової пропозиції, розрахунок необхідно доповнити визначенням ринкової частки, співвідношуючи її з ціною реалізації (закупівельною). У цьому випадку розрахунок необхідної величини здійснюється через вартість реалізованої (закупленої) продукції, що дозволяє визначити найбільш притаманне для виробника значення цінового сегмента ринку.

Виходячи з цього,

якщо , то підприємство здійснює свою діяльність у ринковому сегменті.