metoduchka

11. Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон спадної граничної корисності;

б) закон пропонування;

в) ефект доходу;

г) ефект заміни.

12. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;

б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.

13. Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що:

а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;

б) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується;

в) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина задоволення від кожної додаткової його одиниці зменшується;

г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає.

14. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від

кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб'єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

15. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який

вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабливішим за набір Н:

а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;

б) віддасть перевагу набору Н перед набором К;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.

16. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-

якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливостей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

г) правильні відповіді а) і в).

17. Поверхні байдужості:

а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ;

б) відображають уподобання споживача;

в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих байдужості;

г) всі відповіді правильні.

18. Криві байдужості - це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

19. Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;

г) всі відповіді правильні.

20. Карта байдужості — це:

а) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;

б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень;

в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;

г) сукупність кривих сукупної та граничної корисності.

21. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в)тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

22. Форма і нахил кривих байдужості залежать:

а) від ступеня замінності благ у споживанні;

б) від співвідношення цін товарів;

в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

23. Гранична норма заміни одного товару іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного товару іншим;

в) показує абсолютну величину кута нахилу кривої байдужості в точці на кривій;

г) всі відповіді правильні.

24. Гранична норма заміни товару У товаром X показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарівX і У на одиницю;

б) кількість товару У, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня сукупної корисності;

в) додаткова кількість товару X, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару У;

г) міру зростання сукупної корисності зі збільшенням споживання товарів X і У.

25. У міру просування донизу вздовж типової спадної кривої байдужості:

а) вона стає пологішою, випрямляється;

б) значення граничної норми заміни благ спадають;

в) готовність споживача до заміни блага X благом У зменшується;

г) всі відповіді правильні.

26. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює2/3 за будь-якого

рівня споживання, то можна зробити висновок, що:

а) крива байдужості характеризується спадною MRS;

б) блага є досконалими комплементами;

в) обидва блага є досконалими субститутами;

г) крива байдужості характеризується зростаючою MRS.

27. Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, взуття на

праву та ліву ногу, то:

а) гранична норма заміни є спадною;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) криві байдужості є висхідними.

28. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) гранична норма заміни є сталою;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній; (¥*) правильні відповіді а) і в).

29. Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями;

б) сукупна корисність ринкового кошика визначатиметься корисністю іншого блага;

в) благо, до якого споживач байдужий, виступає як нейтральне;

г) всі відповіді правильні.

30. Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:

а) криві байдужості споживача є висхідними;

б) гранична норма заміни є позитивною;

в) криві байдужості є прямим лініями;

г) правильні відповіді а) і б).

Розв’яжіть задачі.

Задача 1.

На основі наведених даних :

1)визначте граничну корисність третього тістечка;

2)побудуйте графіки сукупної та граничної корисності;

3)за якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?

Задача 2.

Студентка споживає груші та яблука. Представлені в таблиці споживчі кошики є

байдужими для неї, вони всі мають однакову корисність.

1.На основі наведених даних побудуйте криву байдужості, відклавши кількість груш на вертикальній осі, а кількість яблук - на горизонтальній.

2.Визначте граничну норму заміни груш яблуками та її динаміку, якщо студентка послідовно змінює уподобання щодо споживчих кошиків від А до О.

Задача 3.

Сукупна корисність споживача представлена функцією: U=(А*В)1/2, де А - обсяг споживання апельсинів, В - обсяг споживання бананів.

1.Визначте величину сукупної корисності, якщо А = 5, В = 80.

2. Визначте рівень споживання бананів, якщо А = 10, А= 15, А= 20 і т.д. Побудуйте

криву ізокорисності.

Графоаналітичні вправи.

Вправа 1.

Зобразіть криві байдужості для споживача, який споживає кожну з наступних пар товарів за таких умов:

1.чай і кава – досконалі замінники і дають однакове задоволення споживачу;

2.на склянку чаю споживач завжди додає дві ложечки цукру, в іншому випадку він взагалі відмовиться від нього;

3.споживачу завжди потрібні права і ліва рукавички;

4.студентка споживає шоколад і фрукти, але віддає перевагу шоколаду;

студентка споживає шоколад і фрукти, але через хворобу лікарі рекомендували їй

обмежити споживання шоколаду.

Тема 5.

Бюджетне обмеження та споживчий вибір.

Тестовий логічний тренінг.

1. Зі зміною ціни товару X бюджетна лінія змінює положення:

2. Зі зростанням доходу споживача бюджетна лінія змінює положення:

3. Бюджетна лінія:

а) має від'ємний нахил;

б) зміщується паралельно до попередньої зі зміною доходу споживача;

в) змінює кут нахилу зі зміною ціни одного з товарів;

г) всі відповіді правильні.

4. Нахил бюджетної лінії визначається:

а) кількістю споживаних благ;

б) співвідношенням граничних корисностей благ;

в) співвідношенням цін товарів;

г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача.

5. Пропорції можливої заміни одного товару іншим на бюджетній лін

визначаються:

а) кутовим коефіцієнтом нахилу бюджетної лінії;

б) відносною ціною товару;

в) співвідношенням цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

6. Положення бюджетної лінії не зміниться, якщо:

а) ціни двох товарів знизяться, а доход у тій же пропорції зросте;

б) ціна товару X знизиться у стільки разів, в скільки ціна товару У зросте за

незмінного доходу;

в) ціни і доход зміняться в одному напрямку і в однаковій пропорції;

кошиків;

б) точки бюджетної лінії показують, від якої кількості одного товару готовий відмовитись споживач заради придбання додаткової одиниці іншого;

в) точки на бюджетній лінії визначають множину споживчих кошиків, бажаних для споживача;

г) точки на бюджетній лінії визначають множину комбінацій двох товарів, видатки на які не перевищують в сумі доходу споживача.

8. Бюджетні лінії:

а) завжди є прямим лініями;

б) можуть бути як прямими, так і ламаними лініями;

в) завжди є ламаними лініями;

г) за жодних умов не можуть бути ламаними.

9. Бюджетні лінії:

а) звичайно є прямими;

б) можуть бути ламаними, якщо кількість споживання одного з благ є фіксованою;

в) можуть бути ламаними, якщо ціна одного з благ змінюється залежно від його кількості, що купується;

г) всі відповіді правильні.

10. Оптимальний споживчий вибір передбачає:

а) суміщення мети та обмежень споживача;

б) суміщення моделі бажаного та моделі можливого;

в) вибір споживчого кошика, який одночасно належав би до поверхні байдужості найвищого рівня корисності і мав спільні точки з множиною досяжних наборів ;

г) всі відповіді правильні.

11. Правило максимізації корисності полягає у тому, що:

а) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;

б) корисність максимізується вибором такого кошика в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ;

в) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що сукупна корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;

г) правильні відповіді а) і б).

12. Споживчий вибір є оптимальним, якщо:

а) в межах бюджетного обмеження споживач обирає такий набір товарів, для якого відношення граничних корисностей благ дорівнює відношенню їхніх цін;

б) споживач задовольняє всі свої потреби;

в) споживач максимізує граничну корисність в межах свого бюджету;

г) споживач купує товари в межах свого бюджету за найнижчими цінами.

13. Співвідношення між граничними корисностями різних благ оптимального

споживчого кошика:

а) є однаковим для всіх споживачів;

б) є різним для різних споживачів;

в) може бути як однаковим, так і різним для різних споживачів;

г) інформація є недостатньою для відповіді.

14. Ціни вимірюють граничні корисності благ:

а) однаково для всіх споживачів;

б) індивідуально для кожного зі споживачів;

в) ціни не мають відношення до оцінки граничних корисностей благ;

г) інформація є недостатньою для відповіді.

15. Другий закон Госсена:

а) описує рівновагу споживача;

б) твердить, що для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою;

в) визначає, що споживач цілеспрямовано змінює структуру споживання, послідовно рухаючись до оптимального стану, за якого змінювати структуру споживання невигідно;

г) всі відповіді правильні.

16. Якщо для обраного споживачем кошика МUх/ МUу=9, а Рх/Ру = 7, то :

а) споживач знаходиться у стані рівноваги;

б) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару X і менше товару Y;

в) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару Y і менше товару X;

г) споживач не має стимулу для зміни структури споживання.

17. Ціна груш і яблук однакова і становить2 грн. за кілограм. Споживач, який

прагне максимізувати корисність від їх споживання, повинен:

а) купувати однакову кількість груш і яблук, доки ціна на них однакова;

б) купити таку кількість груш і яблук, для якої МRS дорівнювала б 1;

в) купити таку кількість груш і яблук, видатки на які дорівнювали б доходу споживача;

г) вірні відповіді б) і в).

18. Рівновага споживача на карті байдужості - це:

а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;

б) будь-яка точка на бюджетній лінії;

в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною лінією;

г) точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості.

19. Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо:

а) він максимізує граничну корисність;

б) обирає комбінацію товарів, якій графічно відповідає точка дотику лінії бюджету і кривої байдужості;