Еймеріоз та ізоспороз (eіmeriosis et isosporosis)

Гострі, підгострі чи хронічні хвороби поросят з 2-тижневого до 6-місячного віку, що характеризуються діареєю, прогресуючим схудненням, високою летальністю хворих тварин.

Одноклітинні організми належать до родів Eimeria і Isospora, підродин Eimeriinae та Isosporinae родини Eimeriidae. Паразити уражують епітеліальні клітини тонких кишок свиней. Збудники хвороб подібні за циклом розвитку і патогенним впливом на організм тварин, часто спостерігається змішана інвазія.

Збудники. Паразитами свиней зареєстровано понад 10 видів еймерій і 3 види ізоспор (рис. 5.6). Найчастіше трапляються такі види:

E. suis — ооцисти овальні, розміром (14,5...19,2) × (11,3...15,3) мкм, з двоконтурною гладенькою стінкою.

Препатентний період становить 10, патентний — 6, стадія спорогонії — 11 – 12 діб.

E. debliecki — ооцисти овальні або яйцеподібні, розміром (20...30) × × (14...19) мкм, з двоконтурною гладенькою оболонкою, тривалість споруляції — 4 – 7 діб.

E. scabra — ооцисти еліпсоподібні, розміром (24...42) × (20...24) мкм, з двоконтурною шершавою оболонкою, на звуженому кінці є мікропіле. Препатентний період становить 7 – 11, патентний — 4 – 5, споруляція — 9 – 12 діб.

E. perminuta — ооцисти яйцеподібної чи кулястої форми, розмірами (12...20) × (9...17) мкм, коричневого кольору, оболонка двоконтурна, шершава. Препатентний період — 7, патентний — 10, споруляція — 9 – 11 діб.

E. spinosa — ооцисти яйцеподібної чи еліпсоподібної форми, розмірами (16...22) × (13...16) мкм, оболонка коричнева, вкрита шипиками. Препатентний період — 17, патентний — 12, споруляція — 10 – 12 діб.

I. suis — ооцисти овальної чи округлої форми, розмірами 22 × (17...19) мкм, оболонка гладенька, одношарова, прозора. Препатентний період — 6 – 8, патентний — до 10, споруляція — 3 – 5 діб. На відміну від ооцист еймерій, всередині спорульованих ооцист ізоспор міститься 2 спороцисти з чотирма спорозоїтами в кожній.

Цикл розвитку аналогічний розвитку еймерій інших тварин.

Епізоотологічні дані. Хвороба досить поширена. Ураженість поросят паразитами становить від 30 до 100 %. Джерелом інвазії є хворі тварини та кокцидіоносії. Резервуаром збудників є вигульні майданчики, станки, корми, підстилка. Поросята можуть заражатися з перших днів життя від свиноматок (носіїв збудників) через забруднене фекаліями вим’я. Найсприйнятливіші тварини 2 – 4-місячного віку в разі різкого переходу від одного типу годівлі до іншого, незбалансованого раціону. Виникненню хвороби сприяє скупчене утримання свиней, антисанітарний стан свинарників.

Патогенез та імунітет. У період інтенсивного розмноження ендогенних стадій руйнується велика кількість епітеліальних клітин слизової оболонки кишок, що призводить до десквамації епітелію. Через оголені ділянки проникають бактерії, віруси, токсичні речовини. Порушується функція кишок, розвивається діарея. Це спричинює дегідратацію, інтоксикацію організму, порушення водно-мінерального та інших обмінів організму, внаслідок чого поросята часто гинуть.

Свині, які перехворіли на кокцидіози, залишаються носіями збудників, що зумовлює їх несприйнятливість до повторного зараження.

Клінічні ознаки. Інкубаційний період триває 6 – 12 діб. Перебіг хвороби гострий, підгострий та хронічний. За г о с т р о ї форми у поросят відмічають зниження апетиту, пригнічення, залежування, температура тіла незначно підвищена. Спостерігається профузний пронос, фекалії з домішками слизу та крові. Це спричинює зневоднення, виснаження поросят і призводить до їх загибелі.

П і д г о с т р и й та х р о н і ч н и й перебіг відмічають у молодняку старших вікових груп та у дорослих свиней. Апетит у них знижений, фекалії рідкі.

Тварини малорухливі, худнуть, відстають у рості та розвитку.

Патологоанатомічні зміни. Трупи виснажені, слизові оболонки анемічні.

Найхарактерніші зміни спостерігають у кишках. Слизова оболонка тонких, а за тяжкого перебігу хвороби й товстих кишок катарально-геморагічно запалена, з крововиливами, виразками. В їхніх стінках виявляють сірувато-жовті вузлики завбільшки від макового зерняти до горошини, що містять різні стадії ендогенного розвитку еймерій та ізоспор. Відмічають збільшення селезінки, серця, крапчасті крововиливи на епі- та ендокарді.

Діагностика. Під час установлення діагнозу враховують клінічні ознаки хвороби, епізоотологічні дані, патологоанатомічні зміни, однак вирішальне значення в його підтвердженні має виявлення ооцист у пробах фекалій хворих тварин, які досліджують за методами Фюллеборна чи Дарлінга. Беруть до уваги інтенсивність інвазії. Наявність у полі зору мікроскопа лише окремих ооцист свідчить про субклінічний перебіг хвороби або паразитоносійство.

Під час патологоанатомічного розтину трупів роблять зскрібки слизової оболонки, які досліджують компресорним методом.

Еймеріоз та ізоспороз диференціюють від балантидіозу, амебозу, бореліозу, гельмінтозів, вірусних кишкових інфекцій.

Лікування. З лікувальною метою застосовують такі препарати: сульфадиметоксин, сульфапіридазин — 75 – 100 мг/кг двічі на день; бровасептол — 0,1 г/кг. Ефективні також препарати на основі ампроліуму (бровітакокцид) із розрахунку 20 – 50 мг/кг, саліноміцин натрію (кокцисан, сакокс) у дозі 5 мг/кг корму, тольтразурилу (байкокс). Усі препарати застосовують щодня впродовж 5 – 7 днів.

Хворих поросят по можливості ізолюють, створюють належні санітарногігієнічні умови утримання і забезпечують повноцінним раціоном. Призначають молочнокислі продукти.

Профілактика та заходи боротьби. З метою профілактики кокцидіозів створюють санітарно-гігієнічні умови утримання та забезпечують повноцінним збалансованим раціоном свиней усіх вікових груп. Приміщення та вигульні майданчики очищають від гною і дезінвазують гарячим 3 – 4%-м розчином їдкого натру, 5%-ю емульсією дезонолу, 3%-м розчином глутарового альдегіду.

Завезений у господарство ремонтний молодняк витримують на карантині, проводять необхідні лабораторні дослідження та профілактичні обробки.

У неблагополучних господарствах проводять хіміопрофілактику одним із хіміотерапевтичних препаратів. Свиноматкам у період супоросності двома 5-денними курсами з 3 – 4-тижневим інтервалом призначають: бровасептол, бровітакокцид, тримеразин, трибрисен, дитревіт-480. Ці препарати застосовують свиноматкам також у перші 10 діб після опоросу.