5. Формування фінансових результатів суб'єктів господарювання

Фінансовими результатами діяльності суб'єктів підприємницьких структур є прибуток або збиток.

Прибуток – це показник, який характеризує фінансовий результат діяльності підприємства. В бухгалтерському обліку загальний фінансовий результат господарської діяльності визначається на рахунку 79 «Фінансові результати».

По Кт 79 – доходи, по Дт 79 – витрати. Сальдо рах.79 при його закритті списується на рах.44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Для того, щоб визаначити прибуток від реалізації продукції потрібно від виручки відняти повну собівартість, податок на додану вартість, акцизний податок. Якщо виручка, що надходить, перевищує затрати підприємства по виробництву та продажу продукції (собівартість), то підприємство отримує прибуток.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами.

Співвідношення прибутку (П) з поточними витратами (С) характеризує таке поняття, як рентабельність (Р). Рентабельність означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів, доходність підприємств як суб’єктів господарювання; прибутковість різних галузей економіки.

Облік і визначення фінансових результатів – прибутку (збитку) здійснюються за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність (операційна, інвестиційна, фінансова та інша діяльність), і надзвичайна діяльність.

Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

На практиці остаточний фінансовий результат – чистий прибуток (збиток) підприємства визначають у звіті про фінансові результати. Звіт складається щоквартально наростаючим підсумком з початку року.

Чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

• чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

• валовий прибуток (збиток);

• фінансовий результат від операційної діяльності;

• прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

• прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

• прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного податку, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фрез.о.д. = ВПр+Інші операційні доходи (71) – Адміністративні витрати (92)

Витрати на збут (93)

Інші операційні витрати (94)

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фрез.з.д. до опод. = Фрез.о.д. +Дохід від участі в капіталі (72) – Фін. Витрати (95)

Інші фінансові доходи (73) Витрати від участі в

Інші доходи (75) капіталі (96)

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

ЧП = Фрез.з.д. + Дохід від надзв. д-ті - Податок на прибуток від надзв. д-ті - Витрати від надзв. д-ті

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи.

Перший етап – це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. Істотне значення при цьому має податкова політика, яка реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Прибуток, що залишається після податків і платежів (тобто чистий прибуток), надходить у повне розпорядження підприємства.

Основні напрями використання прибутку:

1. відрахування до резервного фонду, кошти якого використовуються в основному на покриття збитків від стихійного лиха та інших непередбачуваних витрат;

2. відрахування на збільшення статутного фонду (вартість основних і оборотних засобів);

3. виробничо-технічний розвиток (технічне переобладнання виробництва; освоєння нових технологій, на нове будівництво, на природоохоронні заходи);

4. соціальний розвиток (затрати, пов'язані із забезпеченням членів суспільства), будівництво житлових будинків, дитячих садків, шкіл, доріг та ін.;

5. матеріальне заохочення (премії);

6. якщо АТ – виплачуються дивіденди;

7. використовується на поповнення оборотних коштів;

8. інші витрати.

Нерозподілений прибуток, не використаний на збільшення капіталу, визнається фінансовим резервом і може використовуватись в майбутньому для покриття збитків, фінансування інвестиційних проектів та ін.