2. Фінансовий механізм та його складові елементи

Фінансовий механізм – сукупність фінансових методів і форм організації фінансових відносин, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Структуру фінансового механізму становлять п'ять взаємопов'жязаних елементів:

1. фінансові методи – способи впливу фінансових відносин на господарські процеси (фінансове планування і прогнозування; фінансування; управління фінансами; фінансове забезпечення і фінансове регулювання; інвестування; кредитування; оподаткування; страхування; оренда, лізинг та ін.);

2. фінансові важелі – способи дії фінансових методів (фінансові стимули та фінансові санкції). Стимули матеріалізують фінансове заохочення, а санкції – покарання.

Фінансові стимули – заохочувальні фонди підприємств, які утворюються з прибутку; пільги на податки; дотації підприємствам.

Фінансові санкції – форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб’єктів господарювання за виконання взятих зобов’язань:

• штраф – це міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства (застосовується в твердій грошовій сумі);

• пеня – застосовується при несвоєчасному виконанні грошових зобов’язань і нараховується за кожен день прострочення (розмір пені встановлюється у відсотках від суми простроченого платежу).

3. правове забезпечення (Конституція України; Закони України; Укази Президента України; Постанови уряду; Накази та інструкції міністерств та відомств; статут юридичної особи (господарського суб'єкта) та ін.);

4. нормативне забезпечення (норми, нормативи, інструкції, методичні вказівки, тарифні ставки, ліміти, резерви та ін.);

5. інформаційне забезпечення (статистична; економічна; фінансова; комерційна; інша інформація).

3. Фінансове планування

Серед фінансових методів особливе місце займає фінансове планування.

Фінансове планування – діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць, країни в цілому.

Об'єктом фінансового планування є фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу ВВП, а результатом – різні види фінансових планів і прогнозів.

Фінансовий план – це план формування і використання фінансових ресурсів. Фінансові плани поділяються на:

1. зведені (загальнодержавні, плани окремих господарських об'єднань (промислово-фінансових груп, концернів, асоціацій тощо) і територіальні);

2. індивідуальні (плани окремих підприємницьких структур).

За тривалістю дії розрізняють: перспективні фінансові плани (на період понад один рік); поточні (на один рік); оперативні (на квартал, місяць).

Необхідно звернути увагу, що у фінансовому плануванні використовуються спеціальні методи: нормативний, розрахунково-аналітичний, балансовий і метод економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тому, що під час розрахунку фінансових показників за основу беруться фінансові норми і нормативи, до яких належать норми амортизаційних відрахувань, рентабельності окремих видів товарів, робіт та послуг, обігових коштів, ставки заробітної плати, норми витрачання коштів у бюджетних установах тощо.

Розрахунково-аналітичний метод фінансового планування ґрунтується на фактичних показниках фінансової діяльності у попередні звітні періоди. На основі аналізу фінансових показників за минулі роки і період, що передував передплановому року, встановлюється вихідна база планування. Потім визначаються фактори, які можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розраховуються індекси та коефіцієнти їх впливу. На основі базових показників, а також коефіцієнтів, що характеризують зміни умов діяльності, розраховуються фінансові показники на плановий період.

Балансовий метод у фінансовому плануванні передбачає відповідність видатків джерелам їх покриття, і взаємозв'язок всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників, унаслідок чого досягається збалансованість плану.

Досить перспективним є метод економіко-математичного моделювання, який ґрунтується на розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємства або держави в плановому періоді. Цей метод дає змогу розрахувати кілька варіантів плану за допомогою змінних вхідних показників і знаходити оптимальні рішення.

Види фінансових планів:

• баланс доходів і витрат підприємства – це індивідуальний поточний фінансовий план, розраховується на рік з розбивкою по кварталах;

• платіжний календар – це оперативний фінансовий план, що складається для прогнозування фінансового стану підприємства на певну дату;

• бізнес-план – план реалізації певного проекту або угоди;

• кошториси доходів і видатків складають установи невиробничої сфери, передусім бюджетні організації;

• баланс фінансових ресурсів і витрат держави складається з метою визначення обсягів фінансових ресурсів, що створюються в усіх секторах економіки, напрямків їх використання, збалансування доходів і витрат держави.