1.4.Програмне забезпечення сапр.

САПР поділяють на три основні класи:

-системи легкого класу( Компас, AutoCAD);

- системи середнього класу (Solid Edge, Solid Works);

- системи важкого класу (Unigraphics, ProЕngееnir, CATIA);

Переваги легкого класу “Компас”

1. підтримка інтерфейсу Windows;

2. повна підтримка вимог ЕСКД;

3. вбудований текстовий редактор;

4. відкритість системи;

5. наявність засобів інтенсивної параметризації;

6. широркий набір різноманітних бібліотек;

7. можливість обміну з іншими системами;

8. наявність російського інтерфейсу;

9. наявність панелі швидкого редагування.

Системи середнього класу Solid Edge, Solid Works.

Solid Edge це CAD система, призначена для розробки не лише деталей, а і складальних одиниць, вузлів; використовується об’ємна графіка 3D; система інтерактивна (побудована в ручному режимі); простота у використанні, параметричність і асоціативність.

Системи важкого класу дають можливість повністю автоматизувати виробництво (Unigraphics, ProЕngеenir, CATIA). Тобто мають значно ширші можливості.

Деякі можливості систем важкого класу:

- автоматизація процесу проектування;

- здійснення повного контролю над розроблюваною моделлю;

- керуваня даними;

- визначення параметрів моделі через математичний закон;

- визначення зміни в параметрі моделі;

- відслідкування процесу складання;

- силовий, кінематичний, тепловий аналіз (інженерні рохрахунки);

- автоматизація підготовки виробництва.

Система важкого класу Unigraphics.

Можна виділити три модулі:

1. Модуль автоматизованого проектування;

2. Модуль інженерних розрахунків;

3. Модуль підготовки виробництва.

Розглянемо які складові входять до кожного з модулів.

Модуль автоматичного проектування містить такі підмодулі:

• модуль твердотільного гібридного моделювання, дає можливість створювати твердотільні моделі;

• модуль моделювання за допомогою примітивів, дозволяє створювати і редагувати стандартні форми;

• модуль моделювання складних поверхонь;

- модуль споживацьких примітивів;

• модуль креслення;

- модуль створення складань;

• модуль створення складальних одиниць.

Модуль інженерних розрахунків містить такі підмодулі:

• модуль температурного аналізу;

• модуль розрахунків на міцність.

Модуль підготовки виробництва. Базовий модуль – механообробка UG\CAM, включає операції: фрезерування, токарна обробка, нарізання різьб, висвердлювання отворів. Має модуль візуалізації.

2. РОЗРОБКА СКЛАДАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ “ БАРАБАН МОЛОТИЛЬНИЙ ” ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ SOLID EDGE

Барабан моотильний складається з 8 деталей. Для побудови молотильного барабана (складальної одиниці) треба побудувати кожну деталь окремо. Є як найменше два способи побудови молотильного барабана :

• починати будувати спочатку барабан, а потім до нього приєднувати елементи;

• починати будувати елементи, а потім добудовувати барабан.

Я пішла по першому шляху бо вважаю його доцільним.

Спочатку будуємо барабан.

Барабан будується шляхом витягування круглого профілю на потрібну довжину .

Наступний елемент будуємо також шляхом попереднього створеного складного профілю.

Після цього таким же чином добудовуємо ще 6 таких же самих елементів молотильного барабана.

Товщину молотильного барабана створюємо за допомогою командою “вирізати”. Визначивши товщину барабана ми робимо виріз.

Цей виріз ми робимо з обох боків.

Після цього ми повинні зробити отвір під вал. Для цього ми використовуємо команду “отвір”, в меню ми встановлюємо:

• який нам потрібний отвір (наскрізний, до середини, або на задану відстань);

• його розмір і кут.

Ми вибираємо отвір наскрізний.

Після того. Як ми побудували отвір під вал, переходимо до побудови била на молотильному барабані. Для цього скористаємось командою витягування профілю:

1. Будуємо потрібний нам профіль;

2. Витягуємо на потрібну довжину;

3. Після того як побудували перше било, ми копіюємо його і добудовуємо останні 5 бил.

Наступний крок-добудова “ніжок” била. Будується аналогічно побудові била.

Наступним кроком є побудова вала молотильного барабана. Будуємо командою “витягування профілю” з певною довжиною.

Після цього на валу будуємо шліцьові канавки. Будуємо їх командою “вирізати”. Спочатку будуємо певний профіль шліца, а після виставляємо глибину на яку треба зробити канавку.

Після того, як побудувати шліцьові канавки, потрібно зробити фаску на валу. Її ми робимо командою “фаска”. Ми виділяємо наш вал і вказуємо кут фаски.

Після всіх проведених операцій нам потрібно побудувати планки на билах молотильного барабана. Вони будується командою витягуванням профілю.

Кінцевий варіант нашого молотильного барабана виглядає так.

Деталювання нашого молотильного барабана ми зробили в другому редакторіКОМПАС 5.11.

Там ми будували основні деталі нашого барабана:

• барабан;

• било;

• вал.

Як правило, ми будували переважно такими командами:

- лінія;

- коло;

- штрихова;

- надписи.

Використання САПР дає можливість поєднати технічні засоби, параметри і характеристики, які вибирають з максимальним врахуванням особливостей задач інженерного проектування.