Хімізм засолених ґрунтів та ступінь їх шкідливості для с/г культур

.

Залежно від переважаючого в складі солей аніона розрізняють такі види засолення:

• хлоридне, якщо в складі солей переважають хлористі солі всіх металів, а практично NaCl;

• сульфатне, якщо в складі солей переважають сірчанокислі солі , головним чином Na₂ SO_{4 (глауберова сіль)}

• карбонатне, якщо в складі солей помітне місце займає сода Na₂СO_3.

При класифікації засолених грунтів за переважаючим у складі солей катіоном розрізняють натрієве, магнієве та кальцієве засолення.

Хлориди, сульфати, карбонати Na, Mg, Ca хлориди і сода( Na₂ CO₃) найбільш токсичні.

За хімізмом виділяють чотири типи засолення ґрунтів. В основу розподілу грунтів на типи береться співвідношення аніонів Cl i SO₄

	Тип засолення	Cl : SO4
1	Хлоридний	Більше 2,5
2	Хлоридно-сульфатний	2,5-1
3	Сульфатно-хлоридний	1-0,2
4	Хлоридний	Менше 0,2

В природі найчастіше зустрічається змішане засолення.

Підвищена кількість солей в ґрунті з одного боку має токсичний вплив на рослини, а з іншого – перешкоджає надходженню поживних речовин в кореневу систему рослин, внаслідок підвищення тиску ґрунтового розчину

За ступенем шкідливості для с/г культур головні водорозчинні солі (за Л.П.Розовим) розташовуються в наступному порядку:

NaCl Na₂SO₄ Na₂CO₃

MgCl₂ MgSO₄ MgCO₃

CaCl₂ Ca SO₄ CaCO₃

Солі, розташовані вище риски шкідливості для рослин, а нижче риски – не шкідливі.

На ступінь шкідливості солей впливають грунтово-кліматичні особливості.

На глинистих грунтах шкідливі властивості солей проявляються слабше, ніж на піщаних. Це пояснюється тим, що вологоємкість глинистих грунтів більша, ніж піщаних, відповідно концентрація солей менша.

Впливає також і вологість повітря, при збільшенні вологості, зменшується транспірація рослинами, відповідно зменшується надходження солей до рослини.

Вплив засолення на розвиток та продуктивність с/г культур залежить також від їх біологічних особливостей.

За ступенем стійкості до надмірної концентрації солей с/г культури поділяють на 3 групи (за в.В.Єгоровим, 1964)

Група	Культури
1. Соленестійкі - гинуть або різко зменшують продуктивність при вмісті солей 0,1-0,4% маси ґрунту	Капуста, горох, квасоля, картопля, огірки, морква, овес, кукурудза, часник, льон Трави – конюшина рожева, червона, біла; еспарцет посівний, закарпатський; тимофіївка лучна, люцерна (до стадії бутонізації)
2. Середньо солестійкі – знижують урожайність при вмісті солей 0,4-0,6%	Томати, просо, сорго, цибуля, яра пшениця, кунжут, редька, турнепс, соняшник, бавовник, плодові культури Трави – житняки, вівсяниця лучна.
3. Солестійкі – витримують засолення до 0,6-1,0%	Гарбузи, цукрові, кормові буряки, кавун. Баклажани Трави – райграси (пасовищний, високий, багатоукісний, буркун білий, люцерна (після стадії бутонізації)

Плодові культури, за виключенням груші, інжиру та винограду зовсім не виносять засолених ґрунтів.

Проте така класифікація дуже приблизна. До того ж відношення рослин до однієї тієї ж солі змінюється на протязі їх росту та розвитку.

Солі шкідливо впливають на коріння рослин у розчиненому стані, тому ступінь їх шкідливості залежить від концентрації розчину, яка дуже змінюється при різній вологості грунту. За вмістом солей у верхньому метровому шарі грунту більшість дослідників поділяють грунти на такі типи

За загальною кількістю солей (в % від щільного залишку), що містяться в метровому шарі ґрунту розрізняють групи:

1. дуже слабо засолені – 0,06-0,1%:

2. слабо засолені – 0,2-0,4%

3. середньо засолені – 0,4 - 0,6%

4. сильно засолені – 0,6-1,0

5. солончаки – 1,0-3,0%

6. злісні солончаки - ≥ 3,0%