Контрольні питання

1.Що розуміється під функцією освіти щодо відтворення та перспективного розвитку людини?

1. Наведіть історичні приклади залежності вищої освіти від стану суспільства. Проаналізуйте відповідність вітчизняної вищої освіти зав данням, що перед нею ставить сьогодення.

2. Дайте характеристику засобів та змісту навчання як чинників, від яких безпосередньо залежить розвиток особистості.

3. Назвіть причини розмежування вищої освіти на гуманістичні та технократичні напрямки. Проаналізуйте наслідки такого розмежування. На підставі аналізу зробіть висновки щодо ймовірних шляхів розвитку вищої освіти.

5. Що мають на увазі, коли говорять про результати навчання?

6. Проаналізуйте внесок асоціативної, біхевіористичної та гештальтпсихології в загальну теорію навчання.

7 Що мають на увазі, коли підкреслюють необхідність активності студента як суб'єкта навчання ?

8. Назвіть відомі вам напрямки сучасної освіти та стисло охарактеризуйте їх.

Література

Обов'язкова

1. Зимняя И А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. Изд. второе, доп., испр. и перераб. - М : Логос, 2002. - 384с.

2. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. - М. Просвещение, 1972.-254 с.

3. Коротяев З.Н., Третьяченко В.В. Педагогика как предмет изучения и руководство к действию: Учебное пособие. — Луганск, изд-во ВНУ им В.Дачя, 2003.-216с.

4. Максименко С.Д. Общая психология. - М.: "Реал-бук К.: Ваклер", 1999.-528с.

5. Національна доктрина розвитку освіти. Указ Президента Украйни від 17 квітня 2002 року

6. Немов Р.С Психология: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 3-х кн. - 4-е изд. - М : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.

7. Основы педагогики и психологии высшей школы. - /Под ред. Петровского А.В. - М.: изд. МГУ, 1986. - 303 с.

8. Основы педагогики и психологии высшей школы в Украине. Учебное пособие /Галузинский В.М., Евтух Н.Б. - Киев: ІНТЕЛ, 1995 — 168 с. (на укр. яз.)

10. Педагогика и психология высшей школы. Серия «Учебники, учебные пособия». - Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998 - 544 с.

11. Реан А.А.. Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология - СПб.: Питер Ком, 1999.-416 с.

Додаткова

1. Большой толковый психологический словарь.В 2-х т. Пер с англ. /Рерберг Артур. - ООО «Издательство ACT»; «Издательство «Вече», 2001.

2. Гуманістична психологія: Антологія: У 3-х т. / За ред. Р. Трача і Г.Балла.- К., 2001.

3. Современные психологе-педагогкческие проблемы высшей школы. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1985.

4. Столяренко Л.Д., Самыгин С.П. Психология и педагогика в вопросах и ответах. Серия "Учебники, учебные пособия". - Ростов-на-Дону: "Феникс", 2000.- 576 с.

5. Стоунс Э. Психопедагогика: Психологическая теория и практика обучения. - М„ 1984.

Тема з основні напрямки та підходи до навчання в сучасній освіті

Мета заняття: ознайомити аспірантів з основними напрямками сучасного навчання у вищій школі, визначити підходи до навчання, надати психологічну характеристику педагогічної діяльності

ПЛАН

1.Визначення підходів до навчання.

2.Основні напрямки сучасного навчання.

3.Психологічна характеристика педагогічної діяльності.

Освітній процес є предметом осмислення не тільки педагогіки. Важливе, а за думкою значної частки вчених, і провідне, місце в цьому належіть психології. Психологічні положення асоціативної, біхевіористичної, необхевіористичної психології, гештальтпсихології, гуманістичної психології тощо знайшли своє мі­сце в теоріях навчання. Тому як в історичному плані, так і в сучасній педагогіці існує досить багато поглядів (та відповідних напрямків) на те, завдяки яким психологічним механізмам домогтися найкращих результатів у навчанні. Однак всі вони ставлять за мету досягти керованості освіти і готовності учня самостійно "добувати" знання та висувають однакові вимоги: виховний характер навчання та активність його суб'єкта. Всі сучасні напрямки навчання, що існують у вищій школі, зараз не представлені у чистому вигляді, доповнюються один одним, взаємозбагачуються та розглядаються з позицій деяких спільних підстав. Виокремлюють безпосередність, опосередкованість як форми контактної чи дистанційної освіти.

У всіх поглядах на навчання, що існують, завжди провідне місце належить тому, хто організовує процес навчання, здійснює педагогічну діяльність. Педагогічна діяльність є системою діяльностей, яка є такою, що безпосередньо навчає, обслуговує (є водночас рефлексивною надбудовою у відношенні до навчання), також є методичною, що пов'язана з іншими предметами. У теперішній час особливо зростає роль педагога у вирішенні саме узгоджувальної усі ці ланки складової.

Розвиток системи навчання підлягає рішенню завдання сформувати у того, хто навчається, певні знання та вміння на основі йоге власної активності, і складається в дробленні складних видів діяльності на прості з послідовним конструюванням з простих у необхідні складні.

Суттєвим моментом роботи педагога є комунікація та розуміння стану того, хто навчається.

Педагогічний вплив - цілеспрямований, систематичний втілив педагога на колектив тих, хто навчається, та його окремих членів для досягнення необхідних результатів.

Керувати - це не стримувати та нав'язувати, а максимально погоджувати природу процесу впливу з його логікою. Ефективне керування процесом навчання можливе при формуванні мети навчання, правильній установці на початковому рівні процесу, при розробці програми цього процесу, одержанні інформації про процес, коректировці й внесенні змін у сам навчальний процес.

Педагог виконує у суспільстві функцію «живого зразка культури», якому сьогодні вельми, як ніколи усвідомлювати структуру педагогічної діяльності і фактори, які необхідні для успіху в його праці.

Специфіка викладача вузу - у співвідношенні педагогічної та наукової роботи, яка збагачує науковий рівень знань та в більшості сприяє творчості в педагогічній діяльності. Професіоналізм викладача визначає його вміння ефективно керувати навчальним процесом, а в структурі його педагогічних здібностей виділяються: гностичний, конструктивний, організаційний і комунікативний компоненти.