9. Зовнішні банківські ризики.

До зовнішніх банківських ризиків відносяться такі:

країновий;

правовий;

фінансовий;

соціальний;

ризик посилення конкуренції;

галузевий та ін.

Серед зовнішніх банківських ризиків особливе місце займає країновий ризик. Це небезпека втрат банку унаслідок того, що іноземна держава не захоче або не зможе виконати свої зобов'язання перед іноземним кредитором і (або) інвестором по причинах, що не відносяться до звичайних банківських ризиків, які виникають у зв'язку з кредитуванням і інвестуванням. Особливе значення країновий ризик має для тих банків, у яких розвинені зовнішньоекономічні відносини, а їх клієнти активно експортують свою продукцію.

Оцінка країнового ризику є оцінкою минулої, справжньої і майбутньої кредитоспроможності країни-позичальника, тобто її можливість виконати свої фінансові зобов'язання. При аналізі даного ризику беруться до уваги численні чинники, оскільки країновий ризик — це складний ризик, який включає економічний і політичний ризик.

Економічний ризик залежить від стану платіжного балансу країни, системи господарювання, проводимої даною державою економічної політики, особливо обмежень на перевод капіталу за її межи. Оцінка економічного ризику зазвичай здійснюється на підставі даних національної статистики, при цьому розраховуються такі показники:

Показник обслуговування зовнішнього боргу (відношення сукупних витрат країни з обслуговування свого зовнішнього боргу до обсягу експорту). Оптимальним значенням даного коефіцієнта вважається значення до 10%, прийнятним — до 25%.

Показник обслуговування відсоткових виплат (відношення відсоткових платежів до обсягу експорту). Значення даного показника не повинне перевищувати 15—20%.

Окрім цього, може бути розраховане відношення сукупних витрат на обслуговування зовнішнього боргу, обсягу зовнішнього боргу, відсоткових платежів до валового національного продукту.

Проте відмінною рисою країнового ризику є складність його розрахунку і аналізу, оскільки для його оцінки банку необхідно створювати високоефективний, гнучкий і достовірний банк даних.

Правові банківські ризики виникають у разі непередбаченої зміни законодавства, що регулює банківську діяльність, а також у разі відсутності законодавчої регламентації тих або інших банківських операцій.

Соціальні ризики витікають з нерівномірного розподілу доходів серед населення, можливих ідеологічних і релігійних розбіжностей, національних конфліктів.

Зовнішні фінансові ризики виникають за умов несприятливого співвідношення зовнішнього боргу країни до ВВП, обсягу обслуговування зовнішнього боргу до експорту, іноземних резервів до імпорту, дефіциту поточного балансу до ВВП і так далі.

Окрім перерахованих специфічних банківських ризиків, на діяльність банків впливають також ризики, що характерні для всіх підприємницьких фірм країни.

Тема 11. Ризики в зовнішньоекономічній діяльності суб’єкта господарювання.

Питання:

Основні види ризиків ЗЕД.

Ризики, що пов’язаний з вибором країни здійснення ЗЕД.

Ризик вибору та надійності партнера.

Маркетингові ризики.

Транспортні ризики.

Ризики, що пов’язані з основними положеннями зовнішньоторговельного контракту.

Комерційні ризики.

Митні ризики.

1. Основні види ризиків ЗЕД.

Структура ризиків ЗЕД є дуже обширною і налічує порядку 150 видів ризиків. Класифікувати ризики можна різним чином. Ризики можуть бути загальними й операційними, такими, що відносяться до конкретного типу зовнішньоекономічної операції (ЗЕО). Узагальнена схема ризиків ЗЕД представлена на рис. 11.1.

Ризики, що пов’язані з умовами контракта:

ризики, що пов’язані з товаром, його якістю та ціною;

ризик умов постачання;

ризик вибору валютно-фінансових умов контракта;

ризик форс-мажорних обставин;

ризик розторгнення контракту та відпові-дальність за недотримання його умов, арбітраж

Зовнішні щодо контракту ризики:

політичні;

макроекономічні;

ризик надійності партнера;

юрідичні;

кримінальниі;

маркетингові;

інформаційні

Повідношеннюдо договорного процесу

Ризики зовнішньо-економічних операцій

Повідношеннюдотеріторіального знаходження

Повідношеннюдо можливості впливу

на ризик

Повідношеннюдо етапу угоди

у процесі митного оформлення;

у процесі сертифікації продукції;

інвестиційний;

виробничий;

комерційні ризики;

транспортні

за кордоном;

на кордоні;

на внутрішньому ринку

керовані фірмою;

не прямо керовані;

не керовані

Рис. 11.1. Класифікаційна структура ризиків у здійсненні ЗЕО.

2. Ризики, що пов’язаний з вибором країни здійснення ЗЕД.

Під час проведення зовнішньоекономічних операцій одним з важливих моментів є врахування особливостей країни партнера. Це обумовлюється безліччю чинників, які об'єднані в групу країнових ризиків, і є актуальними як для суб'єктів ЗЕД, так і для їх банків. Вони можуть бути політичними і макроекономічними.

Політичні ризики. Політичний ризик — це можливість виникнення збитків або скорочення розмірів прибутку, що є наслідком державної політики. Таким чином, політичний ризик пов'язаний з можливими змінами в курсі уряду, змінами в пріоритетних напрямах його діяльності. Політичні ризики можна розділити на чотири групи:

ризик націоналізації й експропріації;

ризик трансферту пов'язаний з можливими обмеженнями на конвертацію місцевої валюти;

ризик розірвання контракту із-за дій влади країни, в якій знаходиться компанія-контрагент;

ризик військових дій і цивільних безладів.

Політичний ризик особливо необхідно враховувати при укладанні контрактів в країнах з нестабільною політичною ситуацією.

Ситуацію в країні оцінюють за такими показниками:

1. Політична стабільність:

дуже стабільна в довгостроковій перспективі;

стабільна в довгостроковій перспективі;

сильні політичні тертя;

безлади, що продовжуються і погіршуються;

велика вірогідність зміни режиму.

2. Економічна стабільність:

стабільне і швидке зростання;

помірне і стабільне зростання;

повільне зростання і інфляція;

економічна стагнація з високою інфляцією;

економічний крах.

3. Валютна стабільність:

вільно конвертована стабільна валюта;

вільно конвертована і порівняно стабільна валюта;

слабіюча валюта;

очікуване неминуче знецінення валюти;

гіперінфляція і подальша девальвація.

4. Переведення капіталу і прибутків:

вільне переведення, що не вимагає попереднього дозволу;

вільне переведення за попереднім дозволом;

обмеження в переведенні і затримки;

сильний валютний контроль;

активне блокування переведень.

5. Захист технологій:

патенти і товарні знаки є сильно захищеними;

сильне, але суперечливе патентне законодавство;

захист за умови реєстрації патенту і товарного знаку;

слабкий захист;

немає захисту.

6. Відношення до іноземних інвестицій:

дуже позитивне плюс орієнтація на ринкову економіку;

позитивне плюс пільги;

іноземні інвестиції заохочуються неактивно;

дозволені лише окремі види іноземних інвестицій;

повністю вороже відношення до іноземних інвестицій.

7. Обмеження і пільги в рамках системи регулювання інвесторів:

дуже ліберальні і позитивні вимоги;

система вибірково позитивна;

система вибірково обмежувальна;

сильні обмеження на власність і переведення капіталу і прибутків.

8. Культурна взаємодія:

відкрите і приймаюче культурне середовище;

помірно відкрите культурне середовище;

культурно чутливе і виборче середовище;

необхідна комплексна культурна взаємодія

культура егоцентрична;

вороже відношення до іноземних культур.

Макроекономічні ризики. При проведенні ЗЕО необхідно враховувати чинники ризиків, які пов'язані з платіжним потенціалом країни-дебітора, і тому потрібний перш за все аналіз макроекономічних показників країни і аналіз ринкового потенціалу. До них відносяться :

1. Внутрішня економіка країни:

реальний приріст валового продукту;

ефективність інвестицій;

середній рівень інфляції за аналізований період;

зростання грошових надходжень до кінця аналізованого періоду.

2. Економіка країни партнера:

конкурентоспроможність;

торговий баланс всієї сукупності товарів;

сальдо поточного рахунку за зовнішньоекономічними операціями;

частка експорту в сумі валового продукту;

концентрація експорту;

імпорт в країну партнера та ін.

3. Заборгованість:

загальна (державна і приватна) зовнішня заборгованість;

міжнародні резерви;

вартість послуг із зовнішньої заборгованості;

частка зовнішньої заборгованості в загальному обсязі експорту;

частка величини міжнародних резервів в загальному обсязі імпорту;

зареєстрований рівень безробіття і так далі.

Інформацію про країнові ризики можна отримати використовуючи публікації консалтингових фірм, що спеціалізуються на оцінках ризиків. Деякі з них (в основному зарубіжні «Frost and Sullivan Inc.», «Business International Corporation», «BERI» та інші) публікують звіти, збірники щодо інвестиційного клімату в зарубіжних країнах та політичний ризик. Вони можуть включати різні індекси, головні з яких такі:

1. Індекс політичного ризику (Political Risk Index, PRI).

2. Індекси поточної економічної ситуації (Operating Risk Index, OPI).

3. Індекси (чинники) можливостей для переведення капіталу і прибутків (Repatriation Index, R factor).

4. Індекси можливостей отримання прибутків (Profit Opportunity Index, POI).

Для оцінки країнового ризику використовують різні підходи і методики з розрахунково-аналітичними процедурами, або з системою отримання експертних оцінок, що є найпростішим та об'єктивним. Ступінь можливості виникнення країнових ризиків залежить від вибраної країни, а величина збитків може досягати, залежно від кожного конкретного випадку, суми, навіть більшої, ніж сума контракту.