2. Економічна свобода та її основи.
Економічна свобода - це фундаментальне право кожної людини управляти її власною працею та майном. В економічно вільних суспільствах, особи вільні у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом, яким забажають. Всі ці свободи підтримуються і захищаються державою. В економічно вільних суспільствах, також, уряд дозволяє праці, капіталу і товарам вільно переміщатися і утримується від примусу і тиску на свободи, втручається лише у разі необхідності збереження і функціонування самого себе
Економі́чна свобо́да — широта економічної поведінки суб'єктів господарювання у виборі форм власності та сфери застосування своїх здібностей, знань, можливостей, професійних навичок, методики розподілу доходів, споживання матеріальних благ; реалізується на базі державних законодавчих норм; невід'ємна від економічної відповідальності громадян.
Важлива складова частина бізнесу, що являє собою свободу господарської діяльності, торгівлі, землекористування, добровільного співробітництва та ін. Економічна свобода однаково важлива як для підприємця-бізнесмена, так і для споживача, оскільки вона створює середовище для творчої діяльності особистості.
Індекс економічної свободи — показник, який щорічно розраховується Wall Street Journal і Heritage Foundation по більшості країн світу з 1995 року. В 2010 році в рейтингу 179 країн.
Опублікований рейтинг економічних свобод 2010 Index of Economic Freedom, складений Heritage Foundation та The Wall Street Journal.
Згідно з результатами дослідження Україна займає 162-ге місце серед 183 країн світу.
Вже більше десяти років, The Wall Street Journal і Heritage Foundation щорічно вираховують індекс економічних свобод. А що взагалі означає економічна свобода?
Економічна свобода є основоположним правом кожної людини. Люди мають невід'ємне право керувати своєю власною працею і власністю. В економічно вільному суспільстві, люди можуть вільно працювати, виробляти, споживати та інвестувати кошти. Ця свобода охороняються державою. Також в економічно вільному суспільстві держава дозволяє вільний рух капіталу і товарів.
Індекс вираховується на основі десяти компонентів економічної свободи, призначення в кожному класі, за шкалою від 0 до 100, де 100 є "максимальною" свободою. Після чого десять оцінок усереднюють, щоб дати загальну оцінку економічної свободи для кожної країни. Серед цих десяти складових економічної свободи є:
-
Свобода підприємництва
-
Свобода торгівлі
-
Фіскальна свобода
-
Державні витрати
-
Валютна свобода
-
Інвестиційні свобода
-
Фінансова свобода
-
Права власності
-
Свобода від корупції
-
Свобода праці
Вага кожного з 10 факторів вважається однаковою, через це загальний індекс являє собою середнє арифметичне від показників. Всі країни по цьому індексу діляться на наступні групи:
Вільні — з показником 80-100
В основному вільні — з показником 70-79,9
Помірно вільні — з показником 60-69,9
В основному невільні — з показником 50-59,9
Деспотичні — з показником 0-49,9
У першу п'ятірку лідерів рейтингу увійшли Гонконг (89,7), Сінгапур (86,1), Австралія (82,6), Нова Зеландія (82,1) та Ірландія (81,3).
Найближчі сусіди України в цьому рейтингу Бурунді (160), Того (161), Ліберія (163) і Східний Тимор (164). Україна посідає останнє місце з 43 країн Європи, а загальна оцінка України нижча за середні світові показники. Незважаючи на це, автори доповіді стверджують, що Україна зробила ряд важливих структурних реформ з метою зміцнення своєї економічної бази і досягла щорічного зростання на 5% протягом останніх п'яти років. Автори дослідження також відзначають позитивні кроки у впровадженні конкурентоспроможних податкових ставок і членство країни у СОТ.
"У процесі переходу до більшої економічної свободи Україна відстає від інших європейських країн, особливо у сфері створення підприємницького середовища та викорінення корупції", - зазначається в доповіді. Також автори вважають, що прогрес в галузі приватизації та залучення іноземних інвестицій був повільним, а нормативні та правові рамки залишаються обтяжливими й неефективними.
"Бюрократичні бар'єри роблять багато комерційних операцій і бізнес-освіту складними завданнями. Судовій системі не вистачає незалежності і потенціалу, і правових процедур, які зазвичай схильні до корупції ", - вважають автори 2010 Index of Economic Freedom.
Співавтор рейтингу Террі Міллер у своїй колонці для The Wall Street Journal зазначив, що США втрачає позиції щодо своїх основних конкурентів на світовому ринку.
Економічна свобода – основний принцип організації ринкового господарства, що гарантує свободу підприємництва – можливість купувати ресурси, виробляти блага і отримувати дохід. Надана підприємцю свобода не абсолютна, а визначається самою системою ринкових відносин. По-перше, економічна свобода підприємця – це влада, делегована йому споживачами, посилюється при збігу їх інтересів і слабшає, якщо вони розходяться. По-другому, вона регулюється системою правил, що виробляються в процесі ринкового обміну. Завдяки цьому встановлюється економічний порядок, що визначає інституційні рамки, усередині яких учасники ринкового процесу роблять свій вибір.
Вироблення і проведення в життя правил господарської поведінки є функціями держави У розвиненій ринковій економіці економічна свобода – об'єктивний результат взаємодії економічно незалежних суб'єктів господарських відносин, а її кордони відображають ступінь узгодження їхніх інтересів. В перехідній економіці, зокрема російської, підприємницька свобода має іншу природу: вона формується на основі перерозподілу економічної влади. Вихідні умови реформування централізовано керованих економік були такі, що з самого початку визначили чільну роль державних органів та їх апарату в проведенні реформ. Тому економічні перетворення були насамперед результатом політичних рішень, а трансформаційні процеси супроводжувались залученням бюрократії в підприємницький процес.