- •Тема. 2 Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Меркантилізм (фр.merkantilisme, італ. merkante – торговець, купець) XV ст. – середина XVIII ст.
- •Ранній меркантилізм – теорія “грошового балансу” (заборона вивозити гроші за кордон)
- •Мета досліджень – пошуки джерел багатства
- •Фізіократи — економічна
- •Класична теорія регулювання (саморегулювання) — найвидатніші представники — англійські економісти А. Сміт і
- •“Невидима рука” Адама Сміта
- •Марксизм — економічна школа, ХІХ ст., заснована на вченні К. Маркса, яка обґрунтовує
- •Кейнсіанство — напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського економіста Джона
- •Кейнсіанство виникло у 30-х роках XX ст. як відповідь на потреби Великої депресії.
- •Для неолібералізму характерно:
- •Монетаризм — економічна школа, яка пропагує відмову від широкого втручання держави в економіку,
- •"Неокласичний синтез" —
- •Теорія раціональних очікувань —
- •Теорія "економіки пропозиції“ —
- •Теорія суспільного вибору - засновником якої є лауреат Нобелівської премії американський економіст Джеймс
- •2.2. Базисні інститути національної економіки
- •Система базисних відносин
- •Національно-громадські відносини
- •Державно-політичні відносини
- •Соціально-економічні
- •Інститути національної економіки
- •Інститут сталого національного способу мислення;
- •ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
Тема. 2 Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
2.1. Економічні теорії національної 
економіки 

2.2. Базисні інститути національної економіки
Меркантилізм (фр.merkantilisme, італ. merkante – торговець, купець) XV ст. – середина XVIII ст.
вважали зовнішню торгівлю і 
грошовий обіг джерелом 


багатсва і пропагували 

забезпечення державою
активного торгового балансу. 

Ранній меркантилізм – теорія “грошового балансу” (заборона вивозити гроші за кордон)
Пізній меркантилізм- друга
половина XVI ст.
теорія торгового балансу, політична економія
видатні представники: А. Монкретьен, Т. Мен.
Мета досліджень – пошуки джерел багатства
Об’єкт спостереження – торгівля
Предмет уваги – рух грошей


і товарів між окремими
країнами 


Фізіократи — економічна
школа (засновником є Ф. Кене, XVIII ст.), представники якої вважали, що джерелом багатства є праця у сільському господарстві, тому рекомендували урядам своїх країн розвивати саме цю галузь.
Класична теорія регулювання 


(саморегулювання) — найвидатніші 
представники — англійські
економісти А. Сміт і Д. Рікардо 
(друга половина XVIII — початок XIX 

ст.). Основним регулятором 

економічних процесів визнає 
ринковий механізм, який ефективно

регулює розподіл ресурсів, 



автоматично встановлює 
економічну рівновагу (між попитом
і пропозицією) і заперечує 
необхідність втручання держави в 


економіку. 

“Невидима рука” Адама Сміта
Функція – самоорганізація та саморегулювання національної економіки
Головні складові – поділ праці, ціни та конкуренція
Марксизм — економічна школа, ХІХ ст.,
заснована на вченні К. Маркса, яка
обґрунтовує необхідність знищення 

приватної власності та конкуренції, 

заміни стихійного розвитку свідомим, 
цілеспрямованим впливом держави на

соціально-економічні процеси за 
допомогою плану на основі суспільної
(загальнонародної) власності. 
Кейнсіанство — напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883—1946). Обґрунтовує об'єктивну необхідність і практичне значення державного регулювання національної економіки.
Кейнсіанство виникло у 30-х роках XX ст. як 

відповідь на потреби Великої депресії. У 
теоретичному аспекті ідеї Кейнса сприяли
зародженню нового розділу економічної теорії —
макроекономіки — та першим спробам 

застосовування агрегованих економічних
величин. Кейнсіанство відкрило "першу сторінку"
в економетричному аналізі національного 


господарства, ввівши у світ найважливіші 
математичні інструменти і прийоми. У прак 
тичному плані економічна політика, що відображала ідеї Кейнса і яку проводила 
більшість країн після Другої світової війни, багато в чому сприяла виходу їх із кризи і пом'якшенню
циклічних коливань.
