Лекція 9 СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

1.Передумови формування сучасної структури національної економіки

2.Пріоритетні напрями структурних зрушень на макрорівні

3.Зміни регіональної структури національної економіки

4.Перспективні інноваційні форми регіонального економічного розвитку

Структура національної

економіки – це співвідношення різних елементів економічної системи, яка характеризує пропорції народного господарства та стан суспільного поділу праці.

Всього історія технологічної революції сформовано шість технологічних укладів

•І (1770-1830 рр.) - розвиток текстильних машин. Нові технології були поширені в текстильній промисловості, машинобудуванні, металургії.

•ІІ (1830-1880 рр.) - використання парового двигуна в усіх сферах господарства, створенням мережі залізничних шляхів, розвитком будівництва, транспорту, вугільної промисловості, чорної металургії.

•ІІІ (1880-1930 рр.) - використання електроенергії, розвитку електротехнічної промисловості, важкого машинобудування, електротехнічної промисловості, виробництва сталі, промисловості неорганічної хімії тощо.

•ІV (1930-1980 рр.) - запровадження двигунів внутрішнього згоряння. Автомобілебудування, кольорова металургія, органічна хімія, нафтопереробка.

•V (1980 рр. - наш час) - мікроелектронний компонент, характерні розвиток електронної промисловості, обчислювальної, оптоволоконної техніки, програмного забезпечення телекомунікації, підвищення ролі інформаційних послуг, використання супутникових засобів зв'язку.

Сьогодні очевидними є ознаки шостого технологічного укладу з прискореним

розвитком медицини та біотехнологій на основі досягнень у галузі атомної енергії, генної інженерії, інформатики, біотєхнології, мікроенергетики, освоєння нових видів енергії та космічного простору.

В основі сьомого технологічного укладу - розвиток клітинної біології, систем штучного інтелекту, мікроелектроніки, інформаційних магістралей.

Випуск продукції в Україні:

•вищі технологічні уклади - 5-й та 6-й - 4%, причому 6-й технологічний уклад, що визначає перспективи високотехнологічного розвитку країн у майбутньому, у нашій країні майже відсутній (менше

0,1%).

•найнижчий, 3-й технологічний уклад (технології промисловості будівельних матеріалів, чорної металургії, суднобудування, оброблення металу, легкої, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості) - близько 58%

•4-й - 38%

За показником фінансування науково-технічних розробок:

•майже 70% коштів сьогодні поглинає 4-й

•лише 23% - 5-й

Інноваційні витрати:

60% - 4-й технологічний уклад

30% - 3-й

5-й - лише 8,6%.

Інвестиції, які визначають майбутнє на найближчі 10-15 років:

75% спрямовуються у 3-й технологічний уклад

20% - 4-й

4,5% - 5-й

Технічне переозброєння та модернізація: 83% припадає на 3-й 10% - на 4-й.

Основними перешкодами високотехнологічного розвитку України є:

•невідповідність соціальної організації суспільства завданням, які стоять перед національною економікою,

•нехтування нагальними пріоритетами сучасного суспільного розвитку.

Відтак, загострюються проблеми практичної спрямованості:

•недосконалість інноваційно-інвестиційної політики,

•обмеженість інституцій для здійснення інноваційно-інвестиційного розвитку,

•відсутність дієвої системи патентування інновацій та захисту інтелектуальної власності.

Структурні зрушення в національній економіці - закономірний і логічний процес, обумовлений ускладненням та удосконаленням процесу суспільного виробництва у глобальному вимірі та постійним впливом науково-технічного прогресу.

•Метою структурної перебудови економіки є посилення довгострокової тенденції зростання якості життя соціуму, досягнення економікою динамічної збалансованості, здатності до зовнішньої експансії.

•Структурна перебудова національної економіки об'єктивно актуалізується через посилення конкуренції в світовому глобальному просторі за його обмеженості та постійного ущільнення.

•Структурна перебудова завжди супроводжується змінами в суспільних інститутах, поведінці людей та ідеології.