3.Характеристика комплексів різної виробничої потужності, спеціалізація, основні положення обігу культур в теплиці та відкритому грунті.

Самі комплекси можуть мати різне спрямування своєї діяльності та мати саму різноманітну потужність. Вони досить вузьку спеціалізацію і бути спрямованими на вирощування розсади однорічників, або лише на вигонку цибулинних, чи займатись вирощуванням троянд на зріз, або вирощуванням хризантеми, чи вирощуванням красиво квітучих ампельних.

Але така вузька спрямованість є характерною для приватних не великих господарств. Для виробництва більш доцільним є організація господарства, що поєднує різні види діяльності: вирощування розсади, горшечної культури, вигонку. Саме при поєднанні всіх цих виробничих процесів можна досягти найбільш економічного використання теплиць, а значить зменшення енерговитрат на одиницю продукції.

Оправданою спеціалізацією може бути лише організація по принципу:

• комплекс по вирощуванню безвірусного матеріалу методом культури тканини;

• комплекс по дорощуванню асортименту до квітучого стану;

• комплекс по вирощуванню квітів на зріз з асортиментом від 1 до 3-4 культур; і т.п.

Основним питанням організації тепличного комплексу є питання добору культур таким чином, щоб при дотриманні технологічних агротехнічних умов вирощування кожної з них максимально економічно використовувати площі закритого грунту – це по-перше, і по-друге – розрахунок оптимальної площі теплиць, яка б забезпечила рентабельність виробництва і відповідно до неї необхідну площу відкритого грунту. Від правильності обраних рішень будуть залежати енерговитрати на одиницю продукції, працевтрати та рентабельність господарства вцілому.

Питання для самоконтролю:

1. Задачі дисципліни.

2. Роль тепличних комплексів для виробництва.

3. Які основні критерії враховують при організації тепличних господарств.

4. Якою може бути спеціалізація комплексів.

5. Яким чином забезпечують оптимальну експлуатацію теплиць.

Лекція 2. Основні вихідні дані для організації тепличного комплексу.

План лекції:

1. Типи теплиць, парників, оранжерей.

2. Принципи добору асортименту рослин для повноцінної роботи

комплексів.

3. Асортимент декоративно-листяних рослин тропічних та субтропічних рослин.

1. Типи теплиць, парників, оранжерей.

До основних типів , що використовують на виробництві належать:

• 

  з двоскатним дахом - традиційний тип теплиці з вертикальними стінами, в ній ефективно використовується площа, глуха нижня частина стіни надійно утримує тепло.

• арочна - повністю застіклена теплиця, в якій бокові профілі рами каркасу з’єднують між собою під тупим кутом та відсутній навіс даху. В такій теплиці раціонально використовують площі, та досить не зручно встановлювати вертикальні опори та стелажі.

• 

  голландська – теплиця, основа якої розширюється до низу. Бокові її стіни розташовані не вертикально землі, а с певним нахилом, має двоскатний дах. Цей тип теплиці світліший та тепліший за попередні. До того ж вона більш стійка, оскільки має велику площу опори. Виникають деякі проблеми з використанням площі, але при вдалому виборі асортименту її можна з успіхом використовувати.

• тунельний парник – самий дешевий вид теплиці. Являє собою поліетиленову плівку, натягнуту на металеві дуги каркасу. Не передбачає стаціонарного опалення. Ідеально підходить для вирощування розсади та низькорослих ранніх овочів.

В приватному секторі можна використати пристінні теплиці з одно- та двохскатними дахами, багатокутні теплиці, які в основі мають від 5 до 9 кутів, куполоподібні, міні теплиці.

Пристінна теплиця з односкатним дахом.

Пристінна теплиця з двоскатним дахом

Теплиця з багато кутовою основою

Куполоподібна теплиця

Виготовляють профіль теплиці із дерева, сплаву з алюмінію, полівінілхлориду, анодованої сталі.

Для накривання теплиць використовують:

- скло – найбільш поширений варіант;

• полікарбонат – новий покривний матеріал, який завдяки своїй легкості та здатності пропускати розсіяне світло (80%) швидко розповсюджується;

• акрил – листи товщиною 2-2.5мм, які по міцності не поступаються склу, служать 12-15 років;

• поліетиленова плівка – найбільш доступний по ціні матеріал, який використовують для тунельних парників та для утеплення теплиць. Вона погано утримує тепло та рветься від сильного вітру, та все ж слугує протягом 3-4 сезонів.

За температурним режимом теплиці поділяють на:

Неопалюємі парники– нагріваються від сонця

Мінімальна температура -2°С при зовнішній температурі -7°С

Переваги: рослини захищені від вітру, дощу, снігу, краще розвиваються від

рослин в відкритому грунті на 3-4 тижні.

Недоліки: неможна користуватись взимку, неможна залишати на зиму неморозостійкі рослини.

Прохолодні теплиці – обігріваються лише в холодний період року.