 
        
        C1
.pdfІнструментальні методи аналізу
ІІ семестр, 2 курс
 
В основі методів:
Методи аналітичної хімії
| Хімічні | Фізико-хімічні | Фізичні | 
Проведення хімічної реакції:
Х+ R = P
1.Гравіметрія (Р↓)
2.Титриметрія
НейтралізаціяРедоксиметріяОсадженняКомплексоутворення
| 
 | Проведення | 
 | 
 | Вимірювання фізичної | 
 | 
| + | хімічної реакції | 
 | 
 | властивості Х | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| Вимірювання фізичної | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | властивості Р або R | 
 | 
 | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | Інструментальні методи аналізу | 
 | |||
| 3. Електрохімічні методи | 5. Методи атомної | 
 | |||
| 
 | аналізу (ЕМА) | 
 | спектроскопії (МАС) | 
 | |
| 
 | Потенціометрія | Атомна емісійна | 
 | ||
| 
 | Кулонометрія | Атомна абсорбційна | 
 | ||
| 
 | Амперометрія | Фотометрія полум'я | 
 | ||
| 
 | Полярографія | Рентгенфлуоресцентний | 
 | ||
| 4. Методи молекулярної | 
 | аналіз | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | |||
спектроскопії (ММС)
Молекулярна абсорбційна спектроскопіяМолекулярна емісійна спектроскопія
 
Методи титриметрії
В основі – хімічна реакція: Х + R = P
| Якщо: VR точно встановлене (мл) | 
 | 
 | |
| νR | = СR· VR | ||
| СR точно встановлене (моль/л) | |||
| 
 | 
 | 
| АВ? | VR (мл) | 
 | 
| 
 | νR → νХ → mR ((ωR)) | |
| 
 | точно відомої СR | 
Переваги над гравіметрією:
+Простота
+Зручність
+Швидкість
+Універсальність
Деякі метрологічні характеристики методів титриметрії:
● Точність – висока :)
(використовують для стандартизації зразків)
● Чутливість – низька:( (визначувані концентрації СХ ~10–1 – 10–3 М)
 
Найбільш вживані способи проведення експерименту
І. Пряме титрування
 Титрант (р-н R)
 Титрант (р-н R)
 додають поступово
додають поступово
 р-н Х
 р-н Х
Х + R = P
Розрахунок результатів (І):
| mX | ,г = | СR ×VR × EX | ||||
| 
 | 
 | 
 | ||||
| 
 | 
 | 1000 | 
 | |||
| ωX | ,% = | СR ×VR × E X | 
 | |||
| 10 × g | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | |||
ІI. Зворотне титрування
Титрант 2 (р-н R2)
додають
поступово
 р-н Х + надлишок
 р-н Х + надлишок  титранту 1 (р-н R1)
 титранту 1 (р-н R1)
1 етап: Х + R1(надл) = P1
2 етап: R1(надл)+ R2 = P2
Розрахунок результатів (ІІ):
| m X | , г = | 
 | (СR ×VR - СR ×VR ) × E X | ||||
| 1 | 1 | 2 | 2 | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1000 | 
 | |
| ω X | ,% = | (СR1 ×VR1 - СR 2 ×VR | 2 ) × E X | ||||
| 
 | 
 | 10 | × g | 
 | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
Титрант – стандартний
р-н R ?
Т.К.Т. ?
 
Титрант (стандартний р-н)
Вимоги до стандартного р-ну R:
1.Реагує з Х стехіометрично
2.Відносно стійкий в часі (С=const)
3.Реакція протікає досить швидко
4.Існує метод встановлення т.к.т.
Як готують?
Розчиненням порції реагенту в р-ку
Прямий Способи
встановлення СR
І. Розчинення точної наважки R у р-ку
• m ± 0,0001 г
• фіксанал
Первинний стандарт
Вимоги:
1. Високий ступінь чистоти
(+ доступні та надійні методи її встановлення)
2.Стійкість до дії атмосфери
3.Не є кристалогідратом (бажано)
4.Доступність
Опосередкований
І. Розчинення не дуже точної наважки R у р-ку
• m ± 0,001 (0,01) г
ІІ. Титрування отриманого р-ну іншим стандартним р-ном
 
Точка еквівалентності (т.е.)
| Х + R = P | Закон | νекв(Х) = νекв(RR) Е=fекв·M | 
| еквівалентів: | 
NХ·VX = NR·VVR - Титрування розчину
N1·V1 = N2·V2 - Розбавлення розчину реагенту
Точка кінця титрування (т.к.т.)
| 
 | Зміна фізичної властивості р-ну | ||
| ? | близько до точки еквівалентності (т.е.) | ||
| 
 | 
 | Індикатор | |
| т.к.т. = т.е. | 
 | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | |
| 
 | Лише в ідеалі:( | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 
Точність титриметричних методів
Відносна похибка - ?
• Похибка вимірювання V
грав=(1·10–4 г/0,1г)·100%= =0,1%
| V ~ 20 – 25 мл | 1 | ~ 0,01/25=4·10–4 | (0,04%) | 
| R | 
 | 
 | |
| Vкрапля~ 0,01 – 0,04 мл | 2~ 0,04/20=2·10–3 | (0,2%) | |
0,04% ≤ ≤0,2%
Менший VR – більша похибка!!!
• Індикаторна похибка
Vт.е. ≠ Vт.к.т.
Має бути меншою за 2
 
Групи титриметричних методів
| Залежно від типу реакції: | Х + R = P | 
| 
 | 
 | 
1.Метод нейтралізації
2.Методи окисно-відновного титрування (редоксиметрія)
Перманганатометрія
Йодиметрія
Йодометрія
Хроматометрія
Церіметрія
3.Методи осадження
Аргенометрія (м-ди Мора, Фольгарда, Фаянса)
Меркуріметрія
4.Методи комплексоутворення
 
Метод нейтралізації
| Визначають: | Н | + | + ОН | – | ↔ Н2О | 
| 
 | 
 | 
 | 
Сильні та слабкі кислоти
Сильні та слабкі основи
Солі сильн. осн. та слабк. к-ти
Солі слабк. осн. та сильн. к-ти
Амфоліти
| • Способи вираження концентрації р-ну | Розрахунки проводимо | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | тільки з врахуванням | 
| 
 | С, моль/л | 
 | 
 | 
 | Т, г/мл = m,г / V, мл | 
 | |||
| 
 | 
 | ω, % | 
 | 
 | значущості цифр !!! | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| • Перерахунки між концентраціями | 
 | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | ТВ= (NB·EB)/1000 | 
 | ТВ/А= (NB·EA)/1000 | 
 | |||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
•Еквівалент (маса еквівалента) речовини Е?
•Формули для розрахунку рН р-нів електролітів
Приклад 1. Маємо 200,0 мл 0,255 М розчину речовини. Скільки водиоди слід додати до розчину, щоб отримати 0,200 М розчин?
Приклад 2. Який об'єм 92% розчину H2SO4 (ρ=1,824 г/мл) слід відібрати для приготування 50,0 мл 0,0100 М розчину?
Приклад 3. Розрахуйте титр 0,0124 н розчину NaOH за HCl?
Приклад 4. Розрахуйте титри 0,0500 н та 0,0500 М розчину бури? Бура Na2B4O7·10Н2О
Приклад 5. Наважку H2C2O4.2H2O розчинили у воді в мірній колбі ємністю 100,0 мл. На титрування аліквотної частини розчину (20,00 мл) витратили 13,25 мл розчину NaOH. Титрування проводили з фенолфталеїном (рТ=9). Знайти концентрацію NaOH.
