Стратиграфічна шкала
.doc* Яруси кембрію наведені за сибірською схемою, яка прийнята в Росії
Стратиграфічна шкала
(Національний стратиграфічний комітет, 1997р)
|
Ератема |
Система
|
Відділ
|
Ярус
|
Вік нижньої границі (млн. р.) |
Тривалість (млн. р.) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Кайнозойська KZ |
Четвертинна Q |
Голоцен
|
|
0,009 |
1,8 |
|
Плейстоцен |
|
1,8 |
|||
|
Неоген N |
Пліоцен N2 |
Геласький N2 h |
|
22 |
|
|
П’яченцький N2 p |
|
||||
|
Заклинський N2 z |
5 |
||||
|
Міоцен N1
|
Мессінський N2 m |
|
|||
|
Тортонський N2 t |
|
||||
|
Серавалійський N2 |
|
||||
|
Лангинський N2 |
|
||||
|
Бурдигалський N2 |
|
||||
|
Аквітанський N2 |
23,8 |
||||
|
Палеоген |
Олігоцен
|
Хатський N2 h |
|
41,2 |
|
|
Рюпельский N2 p |
37 |
||||
|
Еоцен |
Пріабонський N2 |
|
|||
|
Бартонський N2 b |
|
||||
|
Любецький N2 |
|
||||
|
Іпрський N2 i |
54 |
||||
|
Палеоцен
|
Танець кий N 1 t |
|
|||
|
Зеландський N1 z |
|
||||
|
Дацький N1 d |
65 |
||||
|
Мезозойська MZ |
Крейдова K |
Верхній К2
|
Маастрихський К2 m |
72 |
70 |
|
Кампанський К2 km |
83 |
||||
|
Сантонський К2 st |
87 |
||||
|
Коньякський К2 k |
88? |
||||
|
Туронський К2 t |
91 |
||||
|
Сеноманський К2 s |
96 |
||||
|
Нижній К1
|
Альбський К1al |
108 |
|||
|
Аптський К1 a |
114 |
||||
|
Баремський К1 br |
116 |
||||
|
Готеривський К1 g |
122 |
||||
|
Валанжинський К1 v |
130 |
||||
|
Беріаський К1 b |
135 |
||||
|
Юрська J |
Верхній J3
|
Титонський J3 tt |
141 |
70
|
|
|
Кімериджзький J3 km |
146 |
||||
|
Оксфордський J3 o |
154 |
||||
|
Середній J2 |
Келовейський J2 k |
160 |
|||
|
Батський J2 bt |
167 |
||||
|
Байоський J2 b |
176 |
||||
|
Ааленський J2 a |
180 |
||||
|
Нижній J1 |
Тоарський J1 t |
187 |
|||
|
Плінсбахський J1 p |
194 |
||||
|
Синемюрський J1 s |
201 |
||||
|
Гетангський J1 h |
205 |
||||
|
Тріасова T |
Верхній T3
|
Ретський T3 r |
220 |
40 |
|
|
Норійський T3 n |
|||||
|
Карнійський T3k |
230 |
||||
|
Середній T2 |
Ладинський T2 l |
235 |
|||
|
Анізійський T2 a |
240 |
||||
|
Нижній T1 |
Оленьокський T1 o r |
245 |
|||
|
Індський T1 l |
|||||
|
Палеозойська PZ |
Пермська P |
Верхній P2
|
Татарський P2 t |
250 |
50 |
|
Казанський P2kz |
255 |
||||
|
Уфімський P2 u |
258 |
||||
|
Нижній P1
|
Кунгурський P1 k |
265 |
|||
|
Артинський P1 at |
275 |
||||
|
Сакмарський P1s |
285 |
||||
|
Асельський P1 a |
295 |
||||
|
Кам’яновугільна C |
Верхній C3
|
Гжельський C3 g |
305 |
65 |
|
|
Касимівський C3 k |
|||||
|
Середній C2
|
Московський C2 m |
320 |
|||
|
Башкирський C2 b |
|||||
|
Нижній C1 |
Серпухівський C1 s |
325 |
|||
|
Визейський C1 v |
350 |
||||
|
Турнейський C1 t |
360 |
||||
|
Девонськa D |
Верхній D3
|
Фаменський D3 fm |
365 |
50 |
|
|
Франський D3 f |
375 |
||||
|
Середній D2 |
Живецький D2 g |
380 |
|||
|
Ейфельський D2 ef |
385 |
||||
|
Нижній D1
|
Емський D1 e |
390 |
|||
|
Празький D1 p |
410 |
||||
|
Лохківський D1 l |
|||||
|
Силурійський S |
Верхній S2
|
Пржидольський S2 p |
415 |
25 |
|
|
Лудловський S2 ld |
425 |
||||
|
Нижній S1
|
Венлоцький S1w |
430 |
|||
|
Лландоверський S1 l |
435 |
||||
|
Ордовицький O
|
Верхній О3
|
Ашгилський О3 as |
445 |
65 |
|
|
Середній О2
|
Карадоцький О2 k |
455 |
|||
|
Лландейлський О2 ld |
470 |
||||
|
Лланвірнський О2 l |
|||||
|
Нижній О1 |
Аренігський О1 a
|
485 |
|||
|
Тремадоцький О1 t |
500 |
||||
|
Кембрійський Є |
Верхній Є 3
|
|
515 |
70 |
|
|
Середній Є2
|
|
545 |
|||
|
Нижній Є1
|
|
570 |
Геохронологічна шкала докембрію
|
Акротема Акрон |
Ератема Ера |
Система Період |
Вік (Ma) S/C |
|
Індекс Системи
|
Індекс Ери
|
|
Протерозой PR |
Неопротерозой
|
Неопротерозой ІІІ |
650 850 1000 1200 1400 1600 1800 2050 2300 2500
2800
3200
3600 |
GSSP GSSP GSSP GSSP GSSP GSSP GSSP GSSP GSSP GSSP
|
NP3 |
NP |
|
Криогеній |
NP2 |
|||||
|
Тоній |
NP1 |
|||||
|
Мезопротерозой
|
Стеній |
MP3 |
MP |
|||
|
Естазій |
MP2 |
|||||
|
Каллимій |
MP1 |
|||||
|
Палеопротерозой
|
Статерій |
PP4 |
PP |
|||
|
Орозій |
PP3 |
|||||
|
Ріацій |
PP2 |
|||||
|
Сідерій |
PP1 |
|||||
|
Архей AR |
Неоархей
|
Підрозділи на періоди відсутні |
|
NA |
||
|
Мезоархей
|
|
MA |
||||
|
Палеоархей
|
|
PA |
||||
|
Eoархей
|
|
EA |
Примітка.
GSSP ( Global Stratotype Section and Point) – точка глобального
стратотипу границі (ТГСГ).
