
Принцип вимірів
Ядерно-магнітний метод заснований на реєстрації ефектів вільної прецесії ядер водню. З цією метою в свердловину спускають свердловинний прилад, в якому розміщується котушка видовженої прямокутної форми, підсилювач і перемикач, що поперемінно комутує виходи котушки то до джерела постійного струму (силою 3 А), то до входу підсилювача. При підключенні котушки до джерела постійного струму в оточуючому середовищі створюється постійне магнітне поле поляризації. При підключенні котушки до підсилювача наведена в ній під дією узгодженої прецесії ядер водню е.р.с. підсилюється і передається по кабелю на поверхню в наземну апаратуру, де і реєструється.
При
пропусканні струму поляризації
через котушку протягом часу
у досліджуваному середовищі виникає
постійне магнітне поле напруженістю
.
Вектор цього поля складає деякий кут
(зазвичай 90º) з вектором напруженості
МПЗ
і значно (приблизно на два порядки)
перевищує його за величиною. Вектор
ядерної намагніченості
,
що виникає при цьому, орієнтується в
напрямку результуючого вектору
(рис.6).
Вектор
встановлюється не одразу після увімкнення
струму
,
а протягом часу повздовжньої релаксації
(часу встановлення рівноваги), що
характеризує швидкість зростання
ядерної намагніченості за напрямком
прикладеного поля поляризації (рис. 6):
, (8)
де
– амплітуда вектору ядерної намагніченості
при
;
практично
приймається рівним
.
Рис.6. Графік становлення ядерної намагніченості. Час повздовжньої релаксації Т1 = 0.5 сек.
Після
вимкнення струму поляризації у середовищі
діє лише магнітне поле Землі, і вектор
ядерної намагніченості
прецесує навколо вектора
з коловою частотою
,
поступово повертаючись до свого
початкового значення
.
Вектор ядерної намагніченості
по відношенню до вектора
може бути розкладений на дві складові:
повздовжню
,
що співпадає з напрямком вектору
,
і поперечну
,
перпендикулярну до
(рис. 7).
Рис. 7. Вектор сумарної намагніченості М, розкладений на дві взаємоортогональні складові.
Під дією
вектора
в котушці наводиться електричний
синусоїдальний сигнал (змінна е.р.с.)
– сигнал вільної прецесії, що відповідає
амплітуді е.р.с. в момент часу
,
який пройшов з початку прецесії, і згасає
за експоненційним законом із постійною
часу поперечної релаксації
(рис. 54):
(9)
Час
поперечної релаксації
характеризує швидкість загасання
сигналу (за
зазвичай приймається час, протягом
якого начальна амплітуда
зменшується приблизно в 2.7 рази).
– значення сигналу вільної прецесії в
початковий момент часу
.
Рис. 8. Загасання сигналу вільної прецесії із часом. Час поперечної релаксації Т2 = 2 сек.
Сигнал
вільної прецесії підсилюється і
передається по каротажному кабелю на
поверхню, де реєструючий пристрій фіксує
амплітуду сигналу і його затухання в
часі. Для вивчення розрізів свердловин
найбільшу цікавість представляє величина
,
пропорційна кількості ядер водню, що
входять до складу рухомого (вільного)
флюїду – нафти або води. Оскільки СВП
спадає за експоненційним законом, то
достатньо мати два значення його
амплітуди
і
(або
і
),
виміри яких виконані відповідно у час
,
і
(35, 50 і 70 мс), аби за ними шляхом
екстраполювання встановити амплітуду
сигналу
,
за якою визначається так званийіндекс
вільного флюїду:
(10)
Апаратура
ЯММ дозволяє виконувати одночасну
автоматичну реєстрацію двох або трьох
каротажних кривих, що характеризують
зміну амплітуд сигналу вільної прецесії
з глибиною при фіксованих значеннях
часу
,
і
.
За цими даними оцінюється (або безпосередньо
реєструється) величина
– амплітуда СВП на момент вимкнення
струму поляризації
.
Величина
калібрується в одиницях індексу вільного
флюїду (ІВФ), що характеризує об’єм (у
%) пор гірської породи, заповнений вільною
рідиною, яка бере участь в утворенні
СВП. Індекс вільного флюїду визначається,
як відношення початкової амплітуди
СВП, зареєстрованої на зразку гірської
породи, до початкової амплітуди СВП,
виміряної на дистильованій воді, що
займає такий самий об’єм, як і зразок
породи.
Криві ЯММ прийнято записувати в масштабі ІВФ (у %/см).