2.1. Теологічна теорія

Це одна з перших та найдавніших теорій, що виникла для пояснення походження держави. Її представниками були численні релігійні діячі Стародавнього Сходу, середньовічної Європи (наприклад, Фома Аквінскій1 - XIII в.), ідеологи ісламу і сучасної католицької і православної церков. Особливо широке поширення божественна теорія отримала в середні століття. ^{(ст..56-58, Кашаніна)}

Сенс даної теорії полягає у тому, що держава походить волею Бога, тим самим підкреслюючи залежність людей від релігії і необхідність підкорення усіх державній владі. Теологічна теорія висувала ідеї вічності і залежності держави від божественної волі, яка проявляється через релігійні організації. Особливого поширення ця теорія набула в період середньовіччя, коли виникла необхідність обґрунтувати необмеженість влади монарха. ^{(Цвік, Петришин, ст..54)}

Так, католицький богослов Ф. Аквінський писав, що правитель в державі займає таке положення, як Бог у Всесвіті, як душа в тілі. Керуюча державою воля володаря є разом з тим єдине об'єднуюче в ньому початок: без нього держава б розпалося. ^{(ст..56-58, Кашаніна)}

Православний богослов Іоанн Златоуст відзначав, що існування влади - все це справа Божої премудрості і тому треба "підносити велику подяку Богові і за те, що є царі, і за те, що є судії" ¹. Він особливо наполягає на необхідності покори всяким владі як виконанні обов'язку по відношенню до Бога. ^{(ст..56-58, Кашаніна)}

Оцінюючи цю теорію треба відзначити, що її не можна віднести до теорій, що мають науковий характер. Вона відображала деякі об’єктивні реалії того часу, так як перші держави були теократичними і виникли одночасно з моно релігією, отже, теологічна теорія була обумовлена ​​релігійною свідомістю людей і орієнтувалася на ті знання, які існували у минулі часи. У більш пізній час цю теорію стали використовувати для виправдання необмеженої влади монарха. Сьогоднішні богослови змушені пристосовуватися і погоджувати цю теорію з новими знаннями про суспільство і закономірності його розвитку. ^{(ст..56-58, Кашаніна)}

Однак, як згадує у своїй статті Багдасарян Л.А., «теологічна теорія досить вразлива у науковому підході. Історичні факти доводять, що держава створюється не Богом, а людьми.» ^{(Багдасарян Л.А., ст..18)}

2.2. Договірна теорія

Договірна теорія походження держави почала поширюватися у більш пізні часи – у XVII-XVIII ст. у працях Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж.-Ж. Русс4, П. Гольбаха. У Росії її підтримував А.Н. Радищев. Окремі положення цієї теорії розвивалися ще в V-IV ст. до н.е. софістами Стародавній Греції. "Люди, які зібралися тут! - Звертався до своїх співрозмовників один з них. – Я вважаю, що ви всі тут родичі, свояки і співгромадяни по природі, а не за законом: адже подібне родинно родинному по природі. Закон ж, пануючи над людьми, примушує до багато чого, що огидно природі ".^{(Кашаніні,ст..85-86)}

Основою теорії є положення про те, що державі передує природний стан людини. Правда, умови життя людей і характер людських взаємин мислителям представлялися неоднозначними. ^{(Кашаніні,ст..85-86)}

Так, наприклад Т. Гоббс вважав, що людям властиві такі риси характеру як суперництво, недовіра, любов до слави. Ці пристрасті роблять людей ворогами: "людина людині - вовк". Тому в природному стані, де немає влади, що тримає людей у ​​страху, вони перебувають у "стані війни всіх проти всіх ". ^{(Кашаніні,ст..85-86)}

Спіноза стверджував, що людина за своєю природою егоїстична. «Кожен захищає чужий інтерес остільки, думає тим самим зміцнити свій добробут». ^{(Кашаніні,ст..85-86)}

Дж. Локк вважав навпаки, що усі люди, у природному стані, під яким мається на увазі стан миру та доброзичливість - рівні та вільні. Те ж стосується і природних прав людей. Природні права, на думку Локка, забезпечуються покаранням порушників закону в такій мірі, в якій це може перешкодити його порушення. ^{(Кашаніні,ст..85-86)}

На думку всіх зазначених мислителів, люди змушені були укласти договір заради дотримання права і загальної користі. Люди відмовилися від частини своїх прав заради стабільності, заборонили собі робити ті речі, які б шкодили їхньому життю і таким чином, був укладений договір-об’єднання, заради встановлення миру. Відмовившись буди єдиним гарантом своїх природних прав та законів, люди передали частину своїх прав державі, яка отримала право видавати закони, а також налагоджувати відносини з іншими державами. На думку Гоббса, «держава є єдина особа, відповідальною за дії якої зробило себе шляхом взаємного договору між собою величезна кількість людей з тим, щоб ця особа могла використовувати силу і засоби всіх їх так, як вважатиме за необхідне для світу». Люди підкорилися загальній волі уклавши таким чином договір-підпорядкування. ^{(Кашаніна, ст..87)}

За договірною теорією, держава, створена для гарантії природних прав і законів, вона не може зазіхати на ці права, вона повинна бути організована так, щоб природні права були надійно гарантовані. ^{(Кашаніна, ст..87)}

Оцінюючи значення договірної теорії походження держави, слід розглянути її як з позитивної так і з негативної сторони.

Першим безсумнівним позитивним моментом даної теорії є те, що її автори відзначили одну з характерних людських рис: йому властиві страх і почуття самозбереження. Саме це штовхає його до об'єднання, до досягнення компромісів з іншими людьми, сприяє виникненню бажання поступитися чим-небудь, щоб відчувати себе спокійно і впевнено. Іншою позитивною рисою договірної теорії є те, що вона носить демократичний характер, оскільки виходить з того, що людина цінний сам по собі, а тому з народження має права і свободи.

Не можна не відзначити і ще одну перевагу договірної теорії: вона заперечувала релігійне уявлення про походження держави і державної влади. І, нарешті, гідність теорії суспільного договору полягає і в тому, що вона спиралася на суспільну практику, а не носила умоглядний характер. Мова йде про що мали місце в історії договорах, що укладаються між населенням окремих феодальних міст і князями, яких запрошували здійснювати владу.

Однак, не слід забувати і про недоліки даної теорії. Деякі положення договірної теорії є спірними. Так, зокрема, Гоббс і Локк стверджують, що людина із самого початку відчуває за собою право на свободу та власність і хоче, щоб вони були захищені від посягань, і в той же час схильний зазіхати на свободу та власність інших . В результаті виникає боротьба всіх проти всіх, що призводить до анархії та хаосу.

Іншим чинником є те, що автори договірної теорії вказують на те, що людині споконвічно притаманне бажання бути вільним.

РОЗДІЛ 3 Походження права