§ 4. Представництво Президента України

в Автономній Республіці Крим:

статус та організація роботи

Представництво Президента України в АРК (далі — Представництво Президента) є органом державної влади України із здійснення повноважень, передбачених Конституцією і законами України, іншими законодавчими актами України. Воно створюється Президентом України з метою сприяння виконанню в АРК повноважень, покладених на Президента України на строк його повноважень.

Відповідно до Конституції України Представництво Президента виконує такі функції:

• вивчає стан виконання в АРК Конституції і законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України та вживає заходів щодо їх належного виконання;

• сприяє додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина;

• аналізує нормативно-правові акти Верховної ради і Ради Міністрів АРК щодо їх відповідності Конституції та законам України і,вносить пропозиції щодо внесення змін;

• готує і подає на розгляд Президентові України аналітичні матеріали з питань соціально-економічного та політичного розвитку в АРК;

• сприяє Президентові України у вирішенні правових питань в АРК;

- 292 -

• аналізує практику діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших організацій в АРК і інформує Президента України з цих питань.

Представництво Президента очолює Постійний представник Президента України (далі — Постійний представник), який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. В АРК він має заступника, який призначається і звільняється з посади Президентом України.

Постійний Представник і його заступник не можуть бути народними депутатами, обіймати керівні посади в інших державних, господарських органах та організаціях, органах об'єднань громадян, займатися підприємницькою (комерційною) діяльністю. На час перебування на цих посадах вони зупиняють своє членство в політичних партіях. У своїй діяльності ці посадові особи керуються Конституцією і законами України, указами і розпорядженнями Президента України.

На виконання названих завдань Постійний представник:

• виконує доручення Президента України;

• бере участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Верховної ради та Ради Міністрів АРК;

• входить з поданням до Верховної ради АРК, Ради Міністрів АРК, місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування у разі прийняття ними нормативно-правових актів, які суперечать Конституції та законам України, актам Президента і Кабінету Міністрів України з вимогою про усунення цих порушень та вносить пропозиції про скасування чи зупинку дії таких актів безпосередньо Президентові України;

• вимагає пояснень від посадових осіб різних органів і організацій АРК незалежно від форми власності в разі порушення ними законодавства України;

• порушує питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, що вчинили правопорушення у порядку, встановленому законодавством;

• затверджує положення про структурні підрозділи та штатний розпис Представництва;

• призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов'язки;

• звітує перед Президентом України про виконання своїх обов'язків;

• утворює тимчасові комісії, групи, експертні ради для ефективного виконання завдань, покладених на Представництво;

• здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.

-293-

Постійний Представник у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства України видає розпорядження. Розпорядження Постійного представника, які суперечать актам законодавства, скасовуються Президентом України або у судовому порядку.

Представництво Президента утримується за рахунок Державного бюджету України. Матеріально-технічне забезпечення Представництва здійснює Адміністрація Президента України.

Представництво Президента є юридичною особою, має гербову печатку за зразком, затвердженим Президентом України, рахунки в установах банків України.

Постійний представник не може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності, що накладається у судовому порядку, без згоди на те Президента України. Вчинення протиправних дій щодо Постійного представника з метою перешкоджання виконанню ним службових обов'язків тягне за собою юридичну відповідальність, передбачену законодавством України.

Таким чином, Постійний представник Президента України здійснює передбачені законодавством України повноваження в АРК, представляє інтереси Президента України у представницьких і виконавчих органах АРК на засадах і у порядку, передбаченому законодавством України.

Як загальний висновок слід константу вати, що в АРК існує своя система представницьких і виконавчих органів, які в межах Конституції і законів України, Конституції АРК та нормативно-правових актів ВР і РМ АРК здійснюють державні і самоврядні повноваження на визначеній території. Вдосконалення нормативно-правової бази сприятиме підвищенню ефективності організації і діяльності розглянутої системи республіканських органів.

Питання для самоперевірки:

1. Розкрийте конституційний статус Автономної Республіки Крим.

2. Покажіть організацію роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

3. Розгляньте організацію роботи виконавчих органів Автономної Республіки Крим.

4. Охарактеризуйте Представництво Президента України

в Автономній Республіці Крим, його статус та організацію роботи.

-294-

Висновки

Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні перебувають на стадії становлення. Минуло ще мало часу від дня вступу в юридичну силу Конституції України 28 червня 1996 р. Розроблено і проводяться в життя адміністративна, судово-правова реформи та реформа правоохоронних органів. Верховна Рада України приймає закони, що конкретизують окремі положення Конституції України. Для деталізації деяких положень законів приймаються підзаконні нормативно-правові акти Президентом та Кабінетом Міністрів України, а також на рівні центральних та місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Слід також зазначити, що, крім вдосконалення системи нормативно-правових актів, що здійснюють правове регулювання конституційними органами та органами місцевого самоврядування, важливе значення має організація і діяльність цих державних і самоврядних структур, компетенція, функції, форми й методи їх діяльності.

Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні розглядається як: а) підгалузь галузі конституційного процесу; б) самостійна наука та навчальна дисципліна. Показано напрями вдосконалення таких конституційних органів, як:

^ — Верховна Рада України;

* — Рахункова палата;

' — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

— Президент України;

— Рада національної безпеки і оборони України;

— Кабінет Міністрів України;

— Вища рада юстиції;

— Конституційний Суд України;

— суди загальної юрисдикції;

— прокуратура України;

— центральні та місцеві органи виконавчої влади;

— Верховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

— органи місцевого самоврядування.

Порядок організації та діяльності парламенту України регулюється Конституцією і законами України та Регламентом Верховної Ради України. Сьогодні значна частина нормативних документів, що регулюють побудову та функціонування Верховної Ради України, порядок утворення і функціонування її органів і

-295-

посадових осіб потребують оновлення. З деяких питань, зокрема з утворення і функціонування депутатських груп і фракцій, необхідно прийняти нові нормативні документи.

Порядок організації та діяльності Президента України охоплює значну систему державних і недержавних органів, організацій та служб, які забезпечують реалізацію його повноважень як гаранта Конституції, інших його функцій і підпорядковані йому у своїй діяльності. Порядок утворення і функціонування таких організацій визначається законами, положеннями та нормативними актами Президента України. Значна частина цих нормативних актів застаріла і потребує вдосконалення.

Кабінет Міністрів України очолює, організовує і контролює роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади. Порядок утворення і функціонування органів виконавчої влади регулюється Конституцією і законами України, а також указами Президента України. Вдосконалення нормативно-правових актів сприятиме здійсненню завдань і функцій, компетенції, форм і методів діяльності виконавчої структури державної влади.

Судові й правоохоронні органи виконують важливі завдання і функції щодо створення нормальних умов для реалізації прав і свобод громадян, охороняють і захищають їх права, вживають необхідних заходів з відтворення порушених прав. Порядок їх організації і діяльності визначається законами та підзаконними нормативно-правовими актами. Перегляд правового регулювання цієї діяльності підвищить ефективність їх роботи.

В Автономній Республіці Крим існує своя система представницьких і виконавчих органів, які у межах Конституції і законів України, Конституції АРК та нормативно-правових актів ВР і РМ АРК здійснюють державні і самоврядні повноваження на певній території. Вдосконалення нормативно-правової бази сприятиме підвищенню ефективності організації і діяльності розглянутої системи республіканських органів.

Органи місцевого самоврядування представляють інтереси самоврядних територіальних громад у межах чинного законодавства України. Самоврядування в Україні на певній території поєднується з діяльністю державних органів на місцях. Діяльність органів місцевого самоврядування та місцевих державних органів регулюється законом. Вдосконалення законів сприятиме поліпшенню організації роботи місцевих державних та самоврядних структур.

У цілому державне будівництво і місцеве самоврядування характеризується як конституційна процесуальна діяльність системи конституційних державних і самоврядних структур, їх компетенції, порядку утворення і функціонування та форм і методів діяльності.

-296-

Список використаних джерел

Нормативні:

Питання Адміністрації Президента України: Указ Президента України від 29 грудня 1999 р. зі змінами, що внесені Указами Президента України № 278/2000 від 23.02.2000 р. і № 397/200 від 9,03.2000 р.

Президент в Укра'іні: Законодавче забезпечення діяльності // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999. — № 8. — 416с.

Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року // ВВР. - 1990. - № 31. - Ст. 429.

Конституція України: Принята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Юрінком, 1996. - 80 с.

Конституция Автономной Республики Крнм от 21 октября 1998 го-да: Затв. Законом України від 23 грудня 1998 року // Крьімские Извес-тия. - 1998. - 27 октября.

Про Автономну Республіку Крим: Закон України від 17 березня 1995 року // ВВР. - 1995. - № 11. - Ст. 69.

Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України від 10 лютого 1998 року // ВВР. - 1998. - № 29. - Ст. 191.

Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Закон України від 12 лютого 1998 року (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 3 березня 1998 року // Голос України. — 1998. — 7 березня.

Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 14 січня 1998 року // ВВР. - 1998. - № 3. -Ст. 15.

Про вибори народних депутатів України: Закон України від 24 вересня 1997 року // ВВР. -1997. - № 43. - Ст. 280.

Про всеукраїнський та .місцевий референдуми: Закон України від

3 липня 1991 року // ВВР. - 1991. - № 33. - Ст. 443; 1992. - № 35. -Ст. 515.

Про державну податкову службу України: Закон України від

4 грудня 1990 року // ВВР. - 1991. - № 6. - Ст. 38; 1994. - № 15. -Ст. 84; 1995. - № 1. - Ст. 3; - № ЗО. - Ст. 229: 1996. - № 31. -Ст. 148.

Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року // ВВР. - 1993. - № 52". - Ст. 490; 1995. - № 34. - Ст. 268.

Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року // ВВР. - 1996. - № 47. - Ст. 256.

-297-

Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 року // ВВР. - 1996. - № 49. - Ст. 272.

Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квітня 1995 року // ВВР. - 1995. - № 19. - Ст. 135. - 1998. - № 40-41. -Ст. 250.

Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // ВВР. — 1991. - № 4. - Ст. 20; 1992. - № 36. - Ст. 526; 1993. - № 11. - Ст. 83;

1994. - № 26. - Ст. 216; 1995. - № 15. - Ст. 102.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року. — К.: Парламентське вид-во, 1997. — 100 с.

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року // ВВР. - 1999. - № 20-21. - Ст. 190.

Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року // ВВР. - 1992. - № 34. - Ст. 504; 1993. - № 46. - Ст. 427.

Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим від 2 березня 2000 року // ВВР. - 2000. - № 21. - Ст. 158. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року // ВВР.

- 1991. - № 53. - Ст. 793; 1993. - № 22. - Ст. 229; № 50. - Ст. 474;

1995. - № 11. - Ст. 71. - № 43. - Ст. 313.

Про Рахункову палату Верховної Ради України: Закон України від 11 липня 1996 року // ВВР. - 1996. - № 43. - Ст. 212.

Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 року // ВВР. - 1992. - № 27. - Ст. 383.

Про статус народних депутатів України: Закон України від 17 листопада 1992 року // ВВР. - 1993. - № 3. - Ст. 17; 1994. - № 34. -Ст. 315; 1995. - № 34. - Ст. 268; № 35. - Ст. 270.

Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів від 4 лютого 1994 року // ВВР. - 1994. - № 24. - Ст. 180; 1993. - № 1. - Ст. 4; 1997. - № 6. - Ст. 49.

Про статус суддів: Закон України від 10 жовтня 1993 року // ВВР.

- 1993. - № 8. - Ст. 56; 1994. - № 26. - Ст. 203.

Про Регламент Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України від 27 липня 1994 року // ВВР. - 1994. - № 35. - Ст. 339; № 40. - Ст. 371.

Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 року // Урядовий кур'єр. — 1999. - 17 грудня.

Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 року // Урядовий кур'єр. — 1999. — 17 грудня.

Про склад Кабінету Міністрів України: Указ Президента України від 15 грудня 1999 року // Урядовий Кур'єр. - 1999. - 17 грудня.

Про Уповноваженого Верховної Ради України прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 року // ВВР. - 1998. - № 20. - Ст. 99.

-298-

Літературні:

Антипов В. Й. Науково-практический комментарий Закона Украи-ньі «Об обращениях граждан». - К.: НВЦ "Правові джерела", 1997. — 136с.

Бутко І. П. Деякі проблеми становлення і розвитку місцевого та регіонального самоврядування в Україні // Актуальні проблеми управління територіями в Україні. — К.: Право, 1995. — С. 43—53.

Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц. В. Шовкуна. — К.: Основи, 1993. - 165 с.

Воронов М. П. Місцеве самоврядування та його акти: Навч. посібник. - К.: Право, 1992. - 137 с.

Колодій А. М. Принципи права України: Монографія. — К.: Юрін-ком Інтер, 1998. - 208 с.

Конституційне право України /За ред. доктора Іорид. наук, проф. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка, 1999. — 735 с.

Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. — К.: Інститут економіки і господарського права, 1998. — Ч. 1. — 88 с.

Кравченко В. Місцеве самоврядування в історії України // Місцеве та регіональне самоврядування. — 1992. — Вип. 1. — С. 22—30.

Кравченко В. В., Штабський М. В. Деякі питання структури та формування місцевого самоврядування // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. — Харків: НЮАУ, 1995. — С. 118—120.

Кривенко Л. Т. Верховини Совет Украйни: место в системе государ-ственной власти // Гос-во й право. — 1995. — № 5.

Кривенко Л. Т. Президент України: конституційно-правовий статус // Віче. - 1994. - № 12.

Лисенков С. Л. Конституція України: Матеріали до вивчення. —К.: Либідь, 1997. - 160 с.

Мелащенко В. Ф. Основи конституційного права України. — К.: Вентурі, 1996. - 208 с.

Мельниченко В. І. Президент у структурі державної влади // Трибуна. - 1995. - № 1/2.

Олійник А. Ю. Механізм, форми, методи, особливості забезпечення органами внутрішніх справ реалізації прав людини і громадянина: Лекція. — К.: Національна акадсйія внутрішніх справ України, 1997. — 38 с.

Основи конституційного права України / За ред. акад. АПрН України, професора В. В. Копєйчикова — К.: Юрінком, 1997. — 208 с.

Основи конституційного права України: Підручник. 2-е вид., доповнене / За ред. В. В. Копєйчикова - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 288 с.

Сахаров Н. А. Институт президентства в современном мире. — М.: Юрид. лит., 1994. - 145 с.

- 299 -

Смирнова Т. Місцеве самоврядування в системі територіальної організації влади // Проблеми реформування державної влади: конституційні та управлінські аспекти. — К.: Право, 1995. — С. 113-115.

Фрицький О. Ф. Порівняльний аналіз досвіду, становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні і у Франції // Вісник Академії правових наук України. — 1995. — № 3.

Фрицький О. Ф. Місцевому самоврядуванню державну підтримку // Місцеве та регіональне самоврядування України. — 1994. — Вип. З (8). - С. 20-27.

Фрицький О. Ф. Франція: проблеми місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування України. — 1994. — Вип. З (8).

- С. 90-98.

Шаповал В. М. Виконавча влада: правовий статус і реалії // Урядовий кур'єр. —1996. — 19 грудня.

Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави: Порівняльний аналіз.

- К.: Програма Л, 1995. - 136 с.

Шаповал В. М. Президент в механизме осуществления государ-ственной власти: Науч. доклади. — К., 1995. — Вьіп. 36.

Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країни: Підручник.

- К.: АртЕк, Вища шк., 1998. - 264 с.

-300-

Зміст

5 11

Передмова.........................

Глава І. Поняття та загальна характеристика державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні §1. Поняття державного будівництва і місцевого самоврядування

в Україні