
- •Обов’язкове домашнє завдання
- •Частина 1. Загальні питання автоматизованого електропривода Задача №1
- •Розв’язок:
- •Задача №2
- •Розв’язок:
- •Задача №3
- •Розв’язок:
- •Задача №4
- •Розв’язок:
- •Частина 2. Механіка електропривода Задача №1
- •Розв’язок:
- •Задача №2
- •Розв’язок:
- •Задача №3
- •Розв’язок:
- •Задача №4
- •Розв’язок:
- •Задача№5
- •Розв’язок:
- •Задача№6
- •Розв’язок:
- •Задача№7
- •Розв’язок:
- •Задача№8
- •Розв’язок:
- •Список використаної літератури
Розв’язок:
Здійснимо приведення параметрів обертальних елементів привода до швидкості ω обертання двигуна 2. Елементи 4-5 мають швидкість обертання, яка відрізняється від ω. Передаточне число редуктора має значення iр=32. Приведення моментів інерції та жорсткостей обертальних елементів привода здійснюється за формулами:
Jпр.і
=
,
спр.і
=
.
Кабіна ліфта 6 рухається зі швидкістю Vкл. Для кабіни ліфта радіус приведення дорівнює
(м),
де ш -швидкість обертання канатоведучих шківів 5 і 7,
Dш- діаметр канатоведучих шківів,
iр- передаточне число редуктора 4.
Приведений до вала двигуна момент інерції:
при русі кабіни “вгору”
,
кг*м
,
при русі кабіни “вниз”
кг*м
.
Приведена жорсткість канату:
Н∙м.
Статичний момент, який долає двигун при підйомі кабіни ліфта:
Н∙м.
Статичний момент, який долає двигун при спуску кабіни ліфта:
Н∙м.
Розрахункова
кінематична схема двомасової механічної
частини електропривода подана на рис.
4, де JI,
JII
– моменти інерції першої та другої мас,
з'єднаних пружним зв'язком з коеффіцієнтом
жорсткості с12;
1
і 2
– швидкості обертання першої та другої
мас; М
– електромагнітний момент двигуна; Мс1
та Мс2
– статичні моменти опору, що діють
відповідно на першу та другу маси; М12
– пружний момент.
Визначимо параметри розрахункової кінематичної схеми при русі кабіни «вгору»:
Моменти інерції першої та другої мас:
кг∙м2,
кг∙м2;
Cтатичні моменти опору:
Н∙м.
Мс1
= Мс
-Мс2=
- 0,149+0,119 = - 0,03 Н∙м.
Визначимо параметри розрахункової кінематичної схеми при русі кабіни «вниз»:
Моменти інерції першої та другої мас:
кг∙м2,
кг∙м2;
Cтатичні моменти опору:
Н∙м.
Мс1
= Мс-Мс2=2,34-1,87=0,47
Н∙м.
Математична модель механічної системи рис. 4 має вигляд системи рівнянь руху:
де р = d/dt - оператор диференціювання за часом.
Математична модель механічної системи рис. 4. у вигляді структурної схеми на рис.5.
Рисунок
5
Рух багатомасових механічних систем з пружними зв'язками може супроводжуватись резонансними явищами. Резонансні частоти системи можуть бути визначені шляхом аналізу структурних схем методами теорії автоматичного керування. Резонансна частота двомасової системи (обертального руху):
12
=
При русі кабіни в вгору:
12=
рад/с.
При русі кабіни вниз:
12=
рад/с.
Можливість спрощення моделі механічної частини електроприводу, тобто представлення останньої у вигляді одномасової (жорсткої) системи, можна оцініти:
При русі кабіни в вгору:
γ= (JI
+ JII)/JI
= (0,36 + 1,28)/0,36=4,56
При русі кабіни вниз:
γ= (JI
+ JII)/JI
= (0,36 + 1,37)/0,36=4,8
Оскільки значення γ незначно перевищує одиницю, то можемо вважати
JII JI. У такому випадку можна без помітної погрішності представити механічну частину електропривода жорсткою приведеною ланкою (рис. 6), сумарний момент інерції якої:
При русі кабіни в вгору:
Ј
=
JI
+ JII
=0,36+1,28 = 1,64 кг∙м2,
При русі кабіни вниз:
Ј
=
JI
+ JII
=0,36+1,37 = 1,73 кг∙м2,
а сумарний момент навантаження відповідно напряму руху вгору вниз:
Мс
=Мс1
+ Мс2
= - 0,149+0,119 = - 0,03 Н∙м.
Мс
=Мс1
+ Мс2
= 2,34-1,87=0,4 Н∙м.
Рисунок
6
Рівняння руху одномасової системи (рис 5) має вигляд:
M –Mc = J∙∙p .