Таблиця 17.2 - Таблиця оцінки рівня ринкової безпеки

Значення інтегральної оцінки	Висновок про рівень ринкової безпеки
Ко  -0,8	Криза
-0,8  Ко  -0,6	Критичний рівень безпеки
-0,6  Ко  -0,3	Передкритичний стан
-0,3  Ко  +0,3	Ситуація невизначеності
+0,3  Ко  +0,6	Нестійкий стан
+0,6  Ко  +0,8	Нормальний рівень безпеки
Ко  +0,8	Абсолютна безпека

Інтерфейсна складова. Характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами. Економічній безпеці підприємства загрозу становлять можливі непередбачені зміни умов взаємодії (аж до розриву відносин) з економічними контрагентами: постачальниками, торговими і збутовими посередниками, інвесторами, споживачами і т.д. Відповідальність за дану складову економічної безпеки несе служба маркетингу.

Рівень інтерфейсної складової економічної безпеки може бути розрахований за методикою, викладеною у (Ильяшенко, 1996) з деякими її змінами. Оцінка надійності економічних контрагентів виконується за комплексом критеріїв, представлених у табл. 17.3.

Таблиця 17.3 – Ситуаційна оцінка економічного контрагента

Критерії	Порядкова шкала
	Точно відповідає	Імовірно відповідає	Невизначено	Імовірно не відповідає	Точно не відповідає
Імідж		1
Досвід роботи	1
Фінансовий стан		1
Обов'язковість виконання контрактів			1
Тенденції розвитку		1
Потенціал			1
Оцінка в балах	4	3	2	1	0

У залежності від специфіки економічного контрагента перелік критеріїв може бути змінений. Оцінка надійності кожного з контрагентів виконується в таблицях, аналогічних табл. 17.3. Вона характеризує ступінь відповідності аналізованого контрагента кожному з оцінних критеріїв. Оцінки проставляються шляхом простановки відміток (наприклад, "1") у рядках з назвами критеріїв проти стовпців з оцінками. Перерахування оцінок по порядковій шкалі у відносні кількісні проводиться за формулою

(17.11)

де O_ji – відносна оцінка j-го контрагента по i-му критерію; O_i – бальна оцінка j-го контрагента по i-му критерію; O_max – максимально можлива оцінка.

Сукупну оцінку надійності j-го контрагента виконують за формулою

, (17.12)

де B_ji – вагомість i-го показника для j-го контрагента.

Оцінку надійності взаємодії з усією сукупністю контрагентів Н_общ. розраховують як середньоарифметичну H_j.

У залежності від її значення можна виділити наступні рівні економічної безпеки

Н_общ=1 – абсолютна безпека;

0,75  Н_общ  1 – нормальна безпека;

0,50  Н_общ  0,75 – нестабільність положення;

0,25  Н_общ  0,50 – критичний стан;

0,00  Н_общ  0,25 – кризовий стан.

Екологічна складова. Негативні впливи на економічну безпеку, що відносяться до даної складової:

- загроза здоров’ю працівників підприємства;

- утрата прибутковості внаслідок високого рівня екологічних штрафів і платежів;

- зниження конкурентоспроможності підприємства і виробленої продукції;

- підрив іміджу підприємства.

Протидією повинна займатися служба екологічної безпеки (контроль екологічності і екологізація всіх сторін діяльності підприємства).

Рівень екологічної безпеки підприємства може бути визначений як середнє рівнів окремих його факторів: пошкодження ландшафту, енергетичне забруднення середовища, утворення смітників відхо­дів виробництва, забруднення водного і повітряного середовища (Онищенко, 1996).

Для цього, спочатку розраховують середній рівень деструктивного впливу по окремим складовим:

(17.13)

де S – площа території, яка використовується підприємством; S_л – площа пошкоджень ландшафту; S_э – площа, енергетично забрудненої території; S_св – площа зайнята під смітники; Z_вд – фактична концентрація забруднюючих речовин у воді; Z_пр.вд - гранично припустима концентрація забруднюючих речовин у воді; Z_вз - фактична концентрація забруднюючих речовин у повітрі; Z_пр.вз - гранично припустима концентрація забруднюючих речовин у повітрі; К_л – коефіцієнт, що враховує ступінь пошкодження ландшафту; k_э – коефіцієнт, що враховує інтенсивність енергетичного забруднення; k_св – коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у відходах; k_вд – коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у воді; k_вз – коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у повітрі.

Рівень безпеки може бути визначений у такий спосіб:

У_д._в = 0 – абсолютна екологічна безпека;

У_д._в  0,25 – нормальна екологічна безпека;

0,25  У_д._в  0,50 - хитливий екологічний стан;

0,50  У_д._в  0,75 – критичний рівень екологічної безпеки;

У_д._в  0,75 – екологічна криза.

Інформаційна складова. Рівень даної складової економічної безпеки визначається використанням неповної, неточної і суперечливої інформації в процесі прийняття управлінських рішень.

Протидією повинна займатися інформаційно-аналітична служба спільно зі службою охорони (аналіз достовірності інформації, що надходить, збір, накопичення, систематизація і збереження інформації, захист інформації від несанкціонованого доступу, підтримка зв'язків з діловими партнерами і широкими колами громадськості).

Як показники рівня інформаційної безпеки можуть бути використані наступні коефіцієнти:

- коефіцієнт повноти інформації (К_пл), який розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, що приймає рішення (ОПР), і обсягу інформації, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення;

- коефіцієнт точності інформації (К_т), що розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної в розпорядженні ОПР інформації;

- коефіцієнт суперечливості інформації (К_пр), що розраховується як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Обсяг інформації може бути розрахований у сторінках формату А4, кількості символів тексту, Кбайт, Мбайт і т.п.

Рівень інформаційної безпеки може бути визначений на основі значень добутку трьох згаданих коефіцієнтів

К_и = К_плК_тК_пр. (17.14)

При цьому, якщо:

К_и  0,7 – рівень безпеки високий;

0,3  К_и  0,7 – рівень безпеки середній;

К_и  0,3 – рівень безпеки низький.

Рівень економічної безпеки підприємства в цілому (з урахуванням усіх її складових) визначається в наступній послідовності.

1. Перевести у відносні оцінки показники рівнів кожної зі складових економічної безпеки за наступною формулою:

, (17.15)

де O_i – відносна оцінка i-ї складової економічної безпеки підприємства; N_i – кількість рівнів i-ї складової економічної безпеки; n_i – номер розрахованого відповідно до викладених вище підходів рівня безпеки i-й складової, рахуючи від самого несприятливого з них включно.

Наприклад, якщо підприємство має нормальний рівень фінансової безпеки, то його відносна оцінка розраховується в такий спосіб

2. Визначити вагомості В_i кожної зі складових економічної безпеки.

3. Розрахувати інтегральну оцінку економічної безпеки як середньозважену складових. Чим вона буде ближче до одиниці, тим вище рівень економічної безпеки. Оцінка нижче 0,5 свідчить про ослаблення економічної безпеки підприємства. Аналіз окремих складових дозволить уточнити - звідкіля виходять загрози.

Для представлення результатів оцінки економічної безпеки підприємства в наочному виді можна побудувати діаграму в полярній системі координат (рис. 17.1), де кути будуть відповідати ваговим характеристикам, а радіус вектори – характеризують рівні складових економічної безпеки (довжина кожного радіуса-вектора розраховується за формулою 17.15).

Доцільним представляється виділення окремої служби економічної безпеки підприємства, що координувала б роботу всіх згаданих вище служб із погляду протидії негативним впливам і забезпечувала б узгоджену взаємодію функціональних підрозділів (Плетникова, 1999). Існуючі в наш час на великих підприємствах служби безпеки в основному відповідають тільки за її силову складову і не охоплюють інших. Керівник служби економічної безпеки повинен бути в ранзі заступника директора.

Результати аналізу й оцінки рівнів складових економічної безпеки не є самоціллю. Вони повинні бути покладені в основу розробки комплексу заходів, спрямованих на протидію загрозам та підвищення рівня економічної безпеки підприємства, і, відповідно, розширення його адаптаційних можливостей до змін умов господарської діяльності, створення умов стабільного функціонування і розвитку.

Рис. 17.1 – Схема областей економічної безпеки підприємства

(вагомості складових умовно показані рівнозначними)