- •Еталон відповіді: с.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •1.1 Біуретова реакція (реакція Піотровського)
- •1.2 Нінгідринова реакція
- •1.3 Ксантопротеїнова реакція
- •1.4 Реакція Адамкевича
- •1.5 Реакція Фоля
- •1.6 Нітропрусидна реакція
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення методів дослідження амінокислотного складу біологічних рідин”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Незворотне осадження (денатурація) білків під впливом солей важких металів, концентрованих кислот, високої температури
- •2.1 Осадження солями важких металів
- •2.2 Осадження концентрованими органічними і мінеральними кислотами
- •Осадження сірчаною кислотою
- •Алгоритм лабораторної роботи 3
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Фізико-хімічні властивості білків. Методи виділення і фракціонування білків. Класифікація білків: прості білки. Пептиди”
- •Тема. Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1 Виділення муцину із слини і проведення якісної реакції на вуглеводний компонент
- •2 Якісне визначення гемінової групи гемоглобіну (бензидинова реакція)
- •4 Гідроліз нуклеопротеїнів дріжджів та виявлення вуглевод-ного компонента
- •4.1 Реакція на вуглеводи з α-нафтолом
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: е.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків”
- •Тема. Вивчення структури, фізико-хімічних властивостей та класифікації ферментів. Засвоєння методів виявлення ферментів у біологічних об’єктах
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.1 Реакція на крохмаль (йодна проба)
- •1.2 Реакція Тромера
- •Еталон відповіді: в.
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •Визначення активності амілази у сироватці крові за методом Каравея
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії”
- •Тема. Вивчення кінетики ферментативного каталізу. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 1
- •Еталон відповіді: е.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 4;
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Обмін речовин і енергії. Вивчення стадій аеробного катаболізму та тканинного дихання
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: с.
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Метаболізм
- •Регуляція
- •Методи вивчення
- •Анаболічні
- •Ендергонічні реакції
- •Катаболічні
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження біологічного окиснення, окисного фосфорилювання та синтезу атф
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: в.
- •Граф логічної структури теми “Засвоєння принципів хеміосмотичної теорії, аналіз механізму дії інгібіторів та роз’єднувачів окисного фосфорилювання”
- •Тема. Контроль засвоєння модуля 1
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення підсумкового заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля і “Загальні закономірності метаболізму”
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
1.5 Реакція Фоля
Принцип методу: ця реакція відкриває сірковмісні аміно-кислоти (цистин та цистеїн). У процесі кип’ятіння білка з лугом від цих амінокислот легко відщеплюється сірка у вигляді сірководню, який з ацетатом свинцю утворює чорний осад сірчистого свинцю. Всі білки, які містять цистин або цистеїн, дають позитивну реакцію Фоля. Метіонін цієї реакції не дає, тому що сірка в ньому зв’язана метильною групою.
Хід роботи: у пробірку вливають 5 крапель 1% розчину яєч-ного білка, додають 5 крапель 30% розчину NаОН і одну краплю 5% розчину ацетату свинцю (або реактиву Фоля). Нагрівають і спостерігають за появою чорного забарвлення.
1.6 Нітропрусидна реакція
Принцип методу: виявляє сірковмісні амінокислоти в білках.
Хід роботи: до 10 крапель 1% розчину яєчного білка додають 10 крапель розчину лугу, інтенсивно кип’ятять, після охолод-ження доливають 3-5 крапель свіжоприготованого нітропрусиду натрію, після чого з΄являється червоно-фіолетове забарвлення.
Після проведення експериментальної частини слід оформити протоколи лабораторної роботи. Для цього одержані результати заносять до таблиці, роблять висновки.
|
Проба |
Результати реакцій |
Висновки | |||||
|
Фоля |
Біуре- това |
Нінгід-ринова |
Ксанто-протеїнова |
Нітро-прусидна |
Адам-кевича |
| |
Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.
Завдання 1
При електрофорезі амінокислотної суміші Гіс, Глу, Ала використовували буферний розчин, рН якого становила 8,6. Які результати електрофорезу були одержані?
Який заряд мали молекули Гіс при електрофорезі?
А. +
В. -
С. 0
Який заряд мали молекули Глу при електрофорезі?
А. +
В. -
С. 0
Який заряд мали молекули Ала при електрофорезі?
А. +
В. -
С. 0
Яка із названих амінокислот мала найбільшу швидкість руху?
А. Гіс
В. Глу
С. Ала
Яка із названих амінокислот мала найменшу швидкість руху?
А. Гіс
В. Глу
С. Ала
Еталон відповіді: 1-В, 2-В, 3-В, 4-В, 5-А
Завдання 2
При електрофорезі амінокислотної суміші Цис, Ліз, Асп використали буферний розчин, рН якого становить 9,0. Які результати електрофорезу були одержані?
Який заряд мали молекули Цис при електрофорезі?
А. 0
В. +
С. -
Який заряд мали молекули Ліз при електрофорезі?
А. 0
В. +
С. -
Який заряд мали молекули Асп при електрофорезі?
А. 0
В. +
С. -
Яка із зазначених амінокислот мала найбільшу швидкість руху?
А. Цис
В. Ліз
С. Асп
Яка із зазначених амінокислот мала найменшу швидкість руху?
А. Цис
В. Ліз
С. Асп
Еталон відповіді: 1-С, 2-А, 3-С, 4-С, 5-В
Завдання 3
При електрофорезі амінокислотної суміші Арг, Фен, Тир використаний буфер, рН якого становить 7,0. Які результати електрофорезу були одержані?
Який заряд мали молекули Арг при електрофорезі?
А. +
В. -
С. 0
Який заряд мали молекули Фен при електрофорезі?
А. +
В. -
С. 0
Який заряд мали молекули Тир при електрофорезі?
А. +
В. -
С. 0
В якій іонній формі знаходились молекули Арг при вказаних значеннях рН?
А. Катіонній
В. Аніонній
С. Цвіттеріона
В якій іонній формі знаходились молекули Тир при вказаних значеннях рН?
А. Катіонній
В. Аніонній
С. Цвіттеріона
Еталон відповіді: 1-А, 2-В, 3-В, 4-А, 5-В
Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Заняття починається з вирішення навчальних задач, після чого необхідно виконати досліди лабораторної роботи.
У кінці заняття проводяться тестовий контроль, аналіз результатів роботи, в яких беруть участь всі студенти під керівництвом викладача.