
- •Еталон відповіді: с.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •1.1 Біуретова реакція (реакція Піотровського)
- •1.2 Нінгідринова реакція
- •1.3 Ксантопротеїнова реакція
- •1.4 Реакція Адамкевича
- •1.5 Реакція Фоля
- •1.6 Нітропрусидна реакція
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення методів дослідження амінокислотного складу біологічних рідин”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Незворотне осадження (денатурація) білків під впливом солей важких металів, концентрованих кислот, високої температури
- •2.1 Осадження солями важких металів
- •2.2 Осадження концентрованими органічними і мінеральними кислотами
- •Осадження сірчаною кислотою
- •Алгоритм лабораторної роботи 3
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Фізико-хімічні властивості білків. Методи виділення і фракціонування білків. Класифікація білків: прості білки. Пептиди”
- •Тема. Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1 Виділення муцину із слини і проведення якісної реакції на вуглеводний компонент
- •2 Якісне визначення гемінової групи гемоглобіну (бензидинова реакція)
- •4 Гідроліз нуклеопротеїнів дріжджів та виявлення вуглевод-ного компонента
- •4.1 Реакція на вуглеводи з α-нафтолом
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: е.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків”
- •Тема. Вивчення структури, фізико-хімічних властивостей та класифікації ферментів. Засвоєння методів виявлення ферментів у біологічних об’єктах
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.1 Реакція на крохмаль (йодна проба)
- •1.2 Реакція Тромера
- •Еталон відповіді: в.
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •Визначення активності амілази у сироватці крові за методом Каравея
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії”
- •Тема. Вивчення кінетики ферментативного каталізу. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 1
- •Еталон відповіді: е.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 4;
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Обмін речовин і енергії. Вивчення стадій аеробного катаболізму та тканинного дихання
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: с.
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Метаболізм
- •Регуляція
- •Методи вивчення
- •Анаболічні
- •Ендергонічні реакції
- •Катаболічні
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження біологічного окиснення, окисного фосфорилювання та синтезу атф
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: в.
- •Граф логічної структури теми “Засвоєння принципів хеміосмотичної теорії, аналіз механізму дії інгібіторів та роз’єднувачів окисного фосфорилювання”
- •Тема. Контроль засвоєння модуля 1
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення підсумкового заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля і “Загальні закономірності метаболізму”
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
1.1 Реакція на крохмаль (йодна проба)
У три пробірки вливають по 1 краплі розчину Люголя (йод у йодиді калію). За наявності крохмалю з’являється синє забарвлення.
1.2 Реакція Тромера
У три пробірки вливають 5 крапель 10% розчину гідроокису натрію і додають 3 краплі 1% розчину сульфату міді. Обережно нагрівають пробірки до кипіння і кип’ятять 1 хв на відкритому вогні. Поява червоного забарвлення свідчить про позитивну реакцію Тромера за наявності мальтози і глюкози. Отримані результати записують у таблицю і роблять висновки.
Номер пробірки |
Фермент |
Субстрат |
Темпе-ратура |
Йодна проба |
Реакція Тромера |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
Алгоритм лабораторної роботи 2
Готують 3 пробірки, маркують їх.
Збирають слину і розводять її у 5 разів.
У пробірки з різними субстратами (1 - крохмаль, 2 - сахароза) вносять фермент.
Інкубують пробірки 10 хв. у термостаті при t0 = 380C.
Після інкубації проводять якісну реакцію на продукти гідролізу крохмалю.
Методика проведення експерименту
Визначення специфічності амілази слини
Принцип методу: амілаза розщеплює крохмаль і не діє на сахарозу. Гідроліз крохмалю визначається позитивним результатом реакції Тромера.
Хід роботи: у 2 пробірки наливають по 5 крапель слини, розведеної у 5 разів. У 1-шу пробірку додають 10 крапель 1% розчину крохмалю, у 2-гу – 10 крапель 1% розчину сахарози. Обидві пробірки ставлять у термостат при 380С на 10 хв. Після цього з вмістом пробірок проводять реакцію Тромера. Результати записують у таблицю і роблять висновки.
Номер пробірки |
Фермент |
Субстрат |
Результат реакції Тромера |
|
|
|
|
Алгоритм лабораторної роботи 3
Готують 2 пробірки, маркують їх.
Збирають слину.
Заповнюють пробірки реактивами (у відповідності до методики експерименту), створюючи розчини з різними значеннями рН, куди вміщують субстрат і фермент.
Інкубують пробірки 15 хв. у термостаті при t0 = 380C.
Після інкубації із вмістом пробірок проводять якісну реакцію на крохмаль.
Методика проведення експерименту
Вплив рН середовища на активність амілази
Принцип методу: вплив рН середовища на активність амілази визначають за розщепленням цим ферментом крохмалю при різних значеннях рН.
Хід роботи: у дві пробірки збирають по 1 мл слини. У першу пробірку додають 20 крапель 0,4% розчину NаОН, у другу – 20 крапель 0,4% розчину НСl; в обидві – по 10 крапель 1% розчину крохмалю і ставлять у термостат при 380С на 15 хв. У першу пробірку (з NаОН) вносять 20 крапель 0,4% розчину НСl для нейтралізації. Після цього додають по 1 краплі розчину Люголя в обидві пробірки.
Результати роботи записують у таблицю і роблять висновки.
Номер пробірки |
Фермент |
Субстрат |
Реакція середовища |
Йодна проба |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
Після проведення експериментальної частини ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.
Виконайте завдання та перевірте правильність їх розв’язання з еталоном відповіді.
Завдання 1
Спільними властивостями ферментів і неорганічних каталізаторів є:
А. Термолабільність.
В. Каталіз лише термодинамічно можливих реакцій.
С. Специфічність дії.
Д. Залежність від кількості субстрату.
Е. Залежність від ефекторів.