4. Функції економічної теорії

Економічна теорія перебуває у взаємодії з усією системою знань і суспіль практикою і виконує ряд функцій.

Теоретико-пізнавальна функція полягає у пізнанні сутності, форм виявлс та організації виробничих відносин, притаманних їм економічних законів, механі дії та розв'язання протиріч. Вона спрямована на розроблення методологічних пі, дів і принципів аналізу соціально-орієнтованої ринкової економіки, розвитку фуі ментальних досліджень механізмів господарювання на мікро- і макрорівнях.

Світоглядна функція криється у формуванні системи поглядів на світ конк ної особистості. Вона має принципове значення для практичної діяльності кол людини, оскільки сформований світогляд визначає її місце і роль у суспільстві.

Виховна функція полягає у формуванні економічної культури і поведінки лк у сучасній ринковій економіці. Змістом виховної функції є формування логіки ( комічного мислення, економічної психології кожного члена суспільства, соціалі або професійної групи.

Ідеологічна функція реалізується за допомогою теоретичного обґрунтуї ня і пояснення економічних процесів, критичного аналізу відповідних соціаль економічних проблем і шляхів їх розв'язання. Особливість цієї функції економіє теорії зводиться до підвищення соціальної, економічної і політичної активності них верств і груп населення в умовах трансформації суспільства.

Як складова системи економічних наук економічна теорія поряд з вищевказа ми функціями виконує методологічну і практичну функції.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія як наука вис пає теоретико-методологічною базою для власного подальшого розвитку і для Е інших економічних наук: галузевих (економіка промисловості, економіка сільсь го господарства, економіка транспорту тощо), функціональних (економіка фінані економіка кредиту та ін.). Економічна теорія розробляє наукові підходи, метод методологію дослідження, а також теоретичний інструментарій, який неминуче : користовується у вирішенні проблем розвитку інших наук.

Практична функція полягає у використанні отриманих знань в господарсь; діяльності людей. Насамперед вона є основою наукової політики держави розробки рекомендацій щодо застосування принципів і раціональних методів госі дарювання. В Україні практична функція спрямована на формування нової екої мічної системи, пошук шляхів удосконалення виробничих відносин, вирішення кс кретних завдань тактики і стратегії економічної політики.

5.Методи дослідження економічних явищ і процесів.

Для того, щоб одержати нові знання, треба свідомо застосо¬вувати науково обґрунтовані методи. Це важлива умова розвитку всіх наук, у тому числі економічної теорії. Метод нау¬ки (від гр. теіопоаоз "шлях до якої-небудь мети") поклика¬ний забезпечити найбільш глибоко розкриття сутності її предмета.

Економічна теорія використовує широкий спектр прийомів і способів дослідження свого предмета, які й визначають зміст її методу.

Метод економічної теорії — це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.

Складність і багатовимірність економічної системи вимагає адекватних методів її пізнання. Фундаментальний принцип методології економічної теорії полягає в системному підході до аналізу. Економіка становить певну цілісність, в якій виявляється взаємозв'язок елементів, компонентів, що входять до її складу. При цьому цілісність визначається не тільки складом властивих їй елементів, а й різними зв'язками між ними.

Системний підхід в економічній теорії означає вивчення внутрішніх причинно-наслідкових, структурно-функціональних, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. Саме їх пізнан¬ня дає змогу виявити складні процеси розвитку економічної си¬стеми, з'ясувати природу багатьох економічних процесів і явищ. Економічна теорія застосовує як загальнонаукові, так і спе¬цифічні для даної науки методи пізнання економічних явищ і процесів. Системний підхід використовується як у загал ьнонаукових, так і у спеціальних для економічної теорії методах пізнання.

Діалектика як метод — загальний для всіх наук філософом Георгом Гегелем, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому взає¬мозв'язку метод пізнан¬ня, у тому числі і для економічної теорії. Він базується на використанні законів і принципів філософії, обґрунтованих ще видатним німецьким та взаємозалежності, у безперервному розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є внутрішні суперечності явищ, єдність і боротьба протилежностей.

Особливістю теоретико-економічного дослідження є те, що при вивчені економічних процесів не можна користуватися конкретними прийомами і технічними засобами, які широко засто¬совуються, наприклад, у природничих науках. Тут використо¬вують наукове економічне мислення у вигляді наукової абстракції.

Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлен¬ня основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, очищених (абстрагованих) від всього другорядного, випадкового, неістотного. Результатами застосування методу наукової абстракції є формування понять, категорій, виявлення і формуван¬ня економічних законів.

Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових.

При аналізі об'єкт дослідження розумове або фактично розкладається на складові, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними. Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завершує розкриття суті об'єкта в цілому.

Індукція і дедукція. Індукція — це метод пізнання від окре¬мого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищо¬го ступеня. Дедукція — метод пізнання від загального до оди¬ничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв'я¬зок одиничного, особливого і всезагального.

Історичний і логічний методи використовуються еконо¬мічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. послідов¬ності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до склад¬ного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей, зигзагів і подробиць, не властивих цьому процесові.

Економічне моделювання — це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відоб¬ражає реальну картину економічного життя. Економічні моделі дають можливість наочно і глибше дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об'єкта пізнання.

. Види економічних моделей:

-макро і мікроекономічні

-абстрактно-теоретичні і конкретно-економічні

-статичні і динамічні

- графічні, математичні,статистичні, компютерні

Економічний експеримент — штучне відтворення економіч¬них процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятли¬вих умов та подальшого практичного впровадження. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових теорій і рекомендацій, щоб попередити помилки та про¬вали в економічній політиці держави. Особливо важлива роль екс¬периментів на переломних етапах розвитку економіки, в період криз, проведення економічних реформ, стабілізації та ін.

Для пізнання соціально-економічних процесів економічна теорія використовує і такі загальнонаукові методи пізнання, як поєднання кількісного і якісного аналізу, метод порівнянь, розробка наукових гіпотез.

Метод якісного і кількісного аналізу. Він передбачає чітке виявлення якісної визначеності економічного явища і підкреслення тих складових, елементів, які піддаються кількісному ви¬міру, вивчення динаміки процесу; виявлення факторів, що впли¬вають на його зв'язки в системі.

Поєднання кількісного та якісного аналізу здійснюється за допомогою математичних і статистичних методів. Його викори¬стання дає теоретичне підґрунтя для визначення конкретних практичних завдань щодо темпів і пропорцій розвитку господар¬ства, розробки програм розвитку економіки тощо.

Метод порівняння. Для визначення схожості та відмінності господарських явищ використовують метод порівнянь. Не¬обхідність порівняння як загальнонаукового методу зумовлена тим, що в економічному житті ніщо не може бути оцінено саме по собі. Будь-яке явище пізнається у порівнянні.

Для того, щоб пізнати невідоме, оцінити його, потрібен кри¬терій, яким, як правило, є вже відоме, раніше пізнане. Способи порівнянь різноманітні: порівняння ознак, властивостей, ста¬тистичних величин, економічних категорій, дії економічних законів за різних умов тощо.

Розробка наукової гіпотези. Якщо зміст економічного яви¬ща, яке вивчається, не відомий, а фактів для його з'ясування не достатньо, то дослідник змушений обмежитися теоретичним припущенням, тобто науковою гіпотезою. Щоб наукова гіпоте¬за перетворилася на повноцінну теорію, потрібні додаткові до¬кази, практичні підтвердження.

Використання гіпотези має важливе значення для розвит¬ку економічної теорії. Вона сприяє розв'язанню суперечностей між новими фактами і застарілими теоретичними поглядами. Гіпотеза ставить проблеми, які сприяють ефективнішому веден¬ню наукових пошуків. Вона дає можливість перевірити всі мож¬ливі шляхи дослідження і обрати з них найбільш правильні та науково обґрунтовані.