Тема: Антична культура. Стародавня Греція.

Після вивчення матеріалу теми ви повинні вміти:

• визначати місце античної культури в історії людської цивілізації;

• називати основні етапи становлення давньогрецької культури;

• аналізувати світогляд та мистецтво Давньої Греції;

• описувати основні досягнення давньогрецької культури.

План.

1. Основні етапи становлення давньогрецької культури.

2. Світоглядна культура еллінів та виховання молоді.

3. Класичне мистецтво та культура Давньої Греції.

Теоретичний мінімум: - природа (античність, архаїка, дорійці, ахейці, аед, рапсод, епос, міф, релігія, філософія, антропоцентризм, мораль, гуманізм, політеїзм, атеїзм, герой, муза, дифірамб, риторика, софіст, еллінізм); - людина (архітектура, ордер, фреска, фриз, пластика, канон, калокагатія, гармонія, периптер, лірика, театр, вазопис, трагедія, комедія, курос, кора, хор, скульптура, барельєф, корапластика, кераміка, статуя); - суспільство (поліс, акрополь, агора, демократія, схоле, академія, ліцей, палестра, гімнасион, пандейя, література, класика, рабство, громадянин, варвар, бібліотека, олімпіада, кіфаред, педагог, афоризм).

Основна частина.

У Європі найстародавнішими були культури Середземномор'я. Тут вироблено динамічну цивілізацію, що називається античною. Вона виробила новий тип світобачення, який утвердив свою самодостатність. Його особливість - універсалізм, що поєднав громадське і особисте. На досягненнях античної культури засновано всю європейську цивілізацію літературні жанри, античні сюжети, філософські системи, основи наук.

Антична культура – культура Давньої Греції та Давнього Риму.

Культура Давньої Греції або Еллади – основа розвитку європейської культури.

Історія культури Еллади сягає своїм корінням у далеке минуле. Кожен період розвитку давньогрецької культури має значні досягнення.

Періодизація культури Давньої Греції

Старогрецька культура сформувалася на базі крито-микенської культури 3-2 тис. до н.е. Історія грецької культури поділяється на періоди:

- Кріто-мікенський (3 – 2тис. до н.е.):

а) час становлення раннього класового суспільства, створення рабовласницьких держав;

б) витончена крітська та більш сувора культура;

в) культурні досягнення крітської культури – палацу у Кіносі, Закра Фесті тощо, лабіринт; центри Мікенської культури – Мікени, Тірінф, Аргос, Пілос, Афіни, Спарта, Іаск;

г) епічні поеми Гомера „Іліада” та „Одісея”; час іонійських рапсодів та колійських аедів.

- Гомерівський( 11-9 ст. до н.е.):

а) утворення міфологічної системи,

б) розвиток гончарного мистецтва;

в) удосконалення технології кування, литва, штампування металів.

- Архаїчний( 8-6 ст. до н.е.):

а) розробка головних моральних норм;

б) розробка естетичних ідеалів античності;

в) зародження філософії, наук, головних жанрів літератури, ордерної архітектури, олімпійських ігор;

г) виникнення алфавітної писемності(24 знаки).

- Класичний період (5-4 ст. до н.е.):

а) економічний, політичний і культурний розквіт після перемоги над персами(сер. 5 ст. до н.е.);

б) тріумф афінської демократії^ сильні позиції демоса: народне зібрання стало головним органом влади);

в) народження філософського вчення - софістики;

г) норми планування грецьких міст(Акрополь, Агора, класична модель храму);

д) творчість скульпторів Фідія, Мірона, Поліклета, Скопаса, Праксителя та Лісіппа;

e) розквіт афінського театру( драматурги Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан).

- Елліністичний період( 4-1 ст. до н.е.)- заключний етап грецької культури:

а) розквіт науки, техніки, філософії, літератури і мистецтва у центрах елліністичної культури( острови Егейського моря, Олександрія, Пергам, Антіохія);

б) будівництво величних споруд( Олександрійський маяк, Колос Родоський);

в) багатофігурні рельєфи і скульптурні композиції( фриз храму вівтаря Зевса в Пергамі, скульптурна група родоської школи «Лаокоон»);

г) славетні статуї(«Ніка Самофракійська», «Афродіта Мілоська» Агесандра (2 ст. до н.е.).

Еллінистична культура вплинула на культуру Давнього Риму.

Архаїчна Греція – це Греція часів Великої колонізації та переходу до нового суспільно-політичного ладу. З’явилисярабовласницькі міста-держави (поліси). У полісах формувався особливий тип елінської культури.

Міфологія відігравала велику роль у житті еллінів. Вона пройшла певні етапи розвитку, була різноманітною і багатою за змістом.

З міфологічними уявленнями тісно пов’язані релігійні вірування давніх греків. Історик Геродот писав, що богів грекам створили Гомер і Гесіод. З гомерівських часів у Греції утвердилися олімпійські боги на чолі із Зевсом. Антична релігія була політеїстичною, тобто багатобожною.

Віра в олімпійських богів стала офіційною релігією – її проповідували поліси, оспівували література і мистецтво. Багато богів було покровителями полісів та всіляких професій. На честь богів будували храми, ліпили статуї, приносили жертви, влаштовували ігри: олімпійські, піфійські, істмійські, немейські.

Видатною подією духовного життя еллінів стало виникнення філософії.

Грецька культура ступила на шлях раціоналістичного пояснення природу, суспільства і людини.

Філософія отримала в античному суспільстві статус вищої освіти. Філософські та наукові знання викладали в славнозвісних школах. В Афінах це були Академія філософа Платона та Ліцей філософії Арістотеля.

Духовний світ людини стає об’єктом вивчення таких видатних філософів, як Сократ, Протагор, Платон, Арістотель.

Завдяки філософській антропології у грецькій культурі відбулося відкриття людської особистості та індивідуальності на високому теоретичному рівні.

Філософи-софісти стали першими професійними вчителями мудрості.

Афіни у класичну епоху стали символом грецької демократії та перетворилися на загальноеллінський центр виховання, освіти, ремесел і мистецтв.

Навчання молоді поєднувалось з фізичним і моральним вихованням.

Два типи виховання і навчання молоді у Давній Греції

Найкращі досягнення давньогрецьких художників, скульпторів, архітекторів, поетів, драматургів 5-4ст. до н.е. отримали в історії мистецтва назву класики.

Класичне мистецтво – взірцеве, бездоганне, досконале за формою, глибоке і актуальне за змістом.

Перший канон скульптурного зображення людини створив Поліклет. Він є автором статуй „Доріфор” (атлет зі списом), „Діадумент” (атлет з пов’язкою переможця).

Через сто років з’явився новий канон скульптора Лісіппа. Статуя „Апоксіомен”.

Пластика живого руху людини яскраво відобразила статуя скульптура Мірона „Дискобол”.

Пізня класика. Статуя скульптора Пракстеля „Афроди та Кнідська” – взірець витонченого інтимного стилю. Статуя Леохара „Аполлон” (Бельведерський).

Великі досягнення у живопису. Техніка фрески. Майстер фрескового стилю Полігнот. Техніка енкаустики. Майстер Павсій. Станковий живопис. Майстер світлотіні Аполлодор. Колористи Зевкіс та Паррасій, Апеллес.

У класичний період був створений архітектурний ансамбль Афінського Акрополю: Пропілеї, храм Ніки Аптерос, статуя Афіни Промахос, храм Парфенон, храмова статую Афіни Парфенос, храм Ерехтейон. Велику майстерність у його побудові виявили архітектори Іктін та Каллікрат, скульптор Фідій.

У місті Олімпія був побудований Храм Зевса. Архітектор Лібон, скульптори Фідій (храмова статуя Зевса).

Великою культурною подією була поява і розквіт драматичного мистецтва і театру.

Великим комедіографом був Арістофан („Ахарняни”, „Мир”, „Вершники”, „Хмари”, „Жаби”, „Лісістрата”).

Питання для роздуму: Як ви розумієте такі вислови: - Мудрець нічого не стверджує без доказів. (Античний афоризм). - Немає нічого більш практичнішого, ніж гарна теорія. (Античний афоризм). - Хто встигає в науках, але відстає від моралі, той більше відстає, ніж встигає. (Античний афоризм). - Вчителі, яким діти зобов’язані вихованням, більш шановані, ніж батьки, яким діти зобов’язані лише народженням: батьки дарують тільки життя, вчителі – добре життя. (Арістотель). - Вчена людина завжди являє собою багатство. (Античний афоризм). - Глупота – мати усіх зол. (Античний афоризм). - Природа і виховання подібні. А саме: виховання перебудовує людину і, перебудовуючи, створює їй іншу природу. (Демокріт). - Мистецтво пом’якшує натуру. (Античний афоризм). - Много есть чудес на свете, Человек – их всех чудесней. (Софокл). - Мистецтво – в умінні приховати мистецтво. (Античний афоризм).

Література: 1. Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.

2. Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.

3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.

4.Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К., 1999.

5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К, 2002.

6. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): Навчальний посібник. - Харків, 2002.