Етапи розвитку української культури хХст.:
1. Перші перехідні десятиліття, що позначилися хвилею соціальних змін та модерністськими експериментами:
A) модерністичні пошуки в художній літератури творчість М. Коцюбинського, П. Тичини) та театрі (Лесь Курбас);
Б) авангард в образотворчому мистецтві ( супрематизм К. Малевича, кубістична скульптура О. Архипенка, кубофутуризм Д. Бурлюка, О. Екстер, О. Богомазова );
B) школа монументального мистецтва М. Бойчука;
Г) розвиток архітектури ( В. Городецький, В. Кричевський );
Д) перші кінофільми О. Довженка ( „Звенігора", „Арсенал", „Земля").
2. 30-40-і pp. - десятиліття репресій, воєн, голодомору, розрухи, що супроводжувалися насадженням соцреалізму:
А) „розстріляне Відродження" ( Лесь Курбас, М. Бойчук, І. Падалка та інш.);
Б) головна тема повоєнних років - тема патріотизму та героїзму народу ( вірші М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри; творихудожників В. Касіяна, О. Шовкуненка; кінофільми О. Довженка, Т. Левчука, Л. Бикова).
3. Піднесення мистецького життя у період відлиги - творчість шестидесятників (В.Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса, Т. Яблонської, І. Миколайчука, С. Параджанова, Ю.Іллєнка та інш.). Формування новітніх арт- практик андеграунду –альтернативи соцреалізму.
4. Національно-культурне відродження в незалежній державі та виникнення перших ознак кіберкультури. У музичній культурі - різні форми синтезу ( фолк-рок, рок- опера, симфо-джаз); візуалізації та звучання ( відео-кліпи).
Напочатку 21-го ст. Людство відкриває нову сторінку свого художнього літопису, в якому проглядаються контури культури майбутнього.
Питання для роздуму:
Як ви розумієте такі висловлювання: - Квітне Польша латиною, квітне Литва русиною. (Приказка). - Знати, знати козацьку хату, скрізь десяту, Вона соломою не покрита, Призьбою не осипана, Коло двора нечиста – ма і кола, На дровітні дров ні поліна, Сидить в ній козацька жінка, околіла.
(З думи „Козацьке життя”). - Ой полем, полем килиїмським, То шляхом битим ординським, Ой там гуляв козак Голота, Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота.
(З думи „Козак Голота”). - Любити людство легше, ніж зробити добро сусіду. Умій робити добро сусідові. (Григорій Сковорода). - Всякому голову морочит свой дур. (Г.Сковорода. З пісні 10). - Не тот глуп, кто не знает, но тот, кто знать не хочет. (Г.Сковорода. З притчі „Убогий жайворонок”)
Література: 1. Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.
2. Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.
3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.
Додаток Тема: Українська культура хіх – поч.. ХХст.: період національного відродження
Після вивчення теми ви повинні вміти :
Визначати фактори, які вплинули на розвиток української культури;
Виділяти особливості та характерні риси культури ХІХ – поч.. ХХ ст .;
Відобразити ознаки національно – культурного відродження.
План.
Історичні умови розвитку культури України в ХІХ – на поч.. ХХ ст..
Освіта і наука .
Література,музика,театр.
Розвиток українського мистецтва.
Антиукраїнська політика Російської та Австрійської імперій негативно позначилися на культурному розвитку України. Але,попри усі перешкоди, поступ в культурі продовжувався. Найголовнішим досягненням української культури І пол. ХІХ ст. Стала поява нової української літератури, яка засвідчила початок національного відродження.
Потреби господарського розвитку стимулювали поступ науки, що позначилося на досягнення вчених України. Набагато складнішою була ситуація в освітній сфері. З одного боку, та же економіка вимагала її вдосконалення, з іншого, уряди імперій перешкоджували прогресу національного прогресу. Ці протилежні тенденції у повній мірі проявилися в Україні ІІ пол. ХІХ ст..
Початок ХХ ст. Став продовженням доби блискучих успіхів українських митців. Незважаючи на протидію імперської влади, українська культура здобула світове значення.
У Російській імперії царський уряд насаджував систему освіти, яка повинна була задовольнити потреби держави,але одночасно допомагала б витравити національну свідомість,нав’язати почуття меншовартості.
У 1805р. з ініціативи В.Каразіна відкрився Харківський університет. Але 1817р. уряд закрив Києво –Могилянську академію. У Києві з 1834 р. почав працювати Університет ім. Св. Володимира. У 1865 р. в Одесі. Інший тип вищих навчальних закладів становили ліцеї : 1805р.- Волинський ліцей,1817р. –Рішельєвський;1832 р. –Ніжинський (1820 р. гімназія вищих наук).
Відмінною від царської була освітня політика Австрійської імперії на західноукраїнських землях.
Наука і техніка: 1863р.-заснування Харківського товариства дослідників природи; 1864р – хімік М. Бекетов організував у Харьківському університеті 1 фізико хімічне віділення; 1868р.- інженер А. Власенко сконструював 1 у світі зернозбиральну машину;1873-1919р –історичне товариство Нестора; 1873-1876 р.- Південно –західний відділ Російського географічного товариства;70-тір – наукові товариства філологів,математиків, юристів; 1884р.- 1 кафедра теоретичної фізики М. Шіллер;1886р.- І.Мечников організував в Одесі 1 бактеріологічну станцію; 1912 р. -1 операція лікаря В. Філатова; виходять друком праці Д. Яворницького, М. Грушевського; «Словарь української мови »Гринченка -1907-1909рр.
Поява нової літератури і драматургії пов’язана з творчістю І.П.Котляревського (1769 – 1838рр.). він написав знамениту „Малоросійську Енеїду” та п’єси з українського народного життя „Наталка-Полтавка” і „Москаль-чарівник”.
Центральною постаттю нової української літератури і мистецтва став Т.Г.Шевченко (1814 – 1861рр.), який був викупленим з кріпосної неволі та влаштований в Імператорську Академію мистецтв у Петербурзі, завдяки зусиллям відомих діячів російської культури – поета В.А.Жуковського, художників А.Г.Венеціанова, К.П.Брюлова, артиста М.С.Щепкіна та інших. Він увійшов в історію української культури як великий реалістичний поет-демократ і художник.Зачинателем художної прози в українській літературі став Г.Ф.Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843рр.). 1834 року вийшли друком „Малороссийские повести, рассказываемые Грыцьком Основьяненком».Значний внесок у розвиток реалістичної прози зробили І.С.Нечуй-Левицький (1838 – 1919рр.), Марко Вовчок (М.О. Вилинськая-Маркович) (1833 – 1907рр.), Панас Мирний (П.Я.Рудченко) (1849 – 1920рр.), О.Ю.Кобилянська (1863 – 1942рр.), І.Я.Франко (1856 – 1916рр.), М.М.Коцюбинський (1864 – 1913рр.).
З цікавими драматургічними творами виступили у цей період такі письменники, як Г.Ф.Квітка-Основ’яненко, М.Л.Кропивницький (1840 – 1910рр.), М.П.Старицький (1840 – 1904рр.), І.Я.Франко, І.С.Нечуй-Левицький, Панас Мирний.
ХІХ століття ознаменувалось в українській культурі становленням професійного музичного і театрального мистецтва. 1882 року М.Л.Кропивницький створив першу професійну трупу українських акторів. У ній грали Садовський (М.К.Тобілевич), В.Грицай, І.Бурлака, Карпенко-Карий (І.К.Тобілевич). Музичну і вокальну підготовку здійснював педагог і композитор М.В.Лисенко.
Першу українську оперу „Запорожець за Дунаєм (1862р.), створив С.С.Гулак-Артемовський (1813 – 1873рр.).
Центральною постаттю українського музичного мистецтва став М.В.Лисенко (1842 – 1912рр.). Він залишив велику музичну спадщину: пісні, романси, дуети, хори, оперети, опери.
Український живопис ХVІІІ – ХІХ ст. розвивався у руслі європейського процесу зміни художніх стилів.
Мистецтво рококо, яке прийшло на зміну українського бароко, відбило у пишних іконах, портретах козацької старшини та міщан останні роки козацько-гетьманської державності.
У другій половині ХVІІІ ст. центром художнього життя стає Імператорська Академія мистецтв. Її вихованцями були відомі художники - вихідці з України: А.Лосенко, Д.Левицький, В.Боровиковський, К.Головачевський, І.Саблуков, І.Сошенко.
За сто років у художньому житті змінювали одне одного, а інколи співіснували, такі стилі, як рокайль, сентименталізм, романтизм, класицизм.
У другій половині ХІХ ст. в Україні розквітає реалістичний живопис. Розвиток реалістичних жанрів був пов’язаний з діяльністю „Товариства пересувних художніх виставок ”.
З Україною пов’язана творчість таких відомих художників, як Микола Ге (1831 – 1894рр.), Архип Куїнджі (1842 – 1910рр.), Іван Айвазовський (1818 – 1900рр.), Ілля Рєпін (1844 – 1930рр.). В Україні з’явилося багато цікавих художників, які працювали у пейзажному і побутовому жанрах: С.Святославський, В.Менк, В.Орловський, К.Крижицький, М.Дубовський, М.Ткаченко, С.Васильківський, К.Костанді, Л.Жемчужников, І.Соколов, К.Трутовський, М.Пимоненко, П.Левченко, М.Ярошенко та ін.
Розвиток скульптурного мистецтва у цей період був пов’язаний з творчістю таких скульпторів, як П.П.Забіла (1830 – 1917рр.), Л.В.Позен (1849 – 1921рр.), Б.В.Едуардс (1860 – 1924рр.).
-Питання для роздуму :
В чому полягає сила поезії Тараса Шевченка ?
Яку роль, на вашу думку, відіграла література в процесі національного відродження?
Яке значення в житті українського народу мала музика?
Література: 1. Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.
2. Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.
3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.
4.Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К., 1999.
5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К, 2002.
6. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): Навчальний посібник. - Харків, 2002.