7. Список використаної літератури (додатки л, м)

Використовуючи в курсовій роботі нормативні чи практичні матеріали, теоретичні положення інших авторів, студент має посилатися на відповідні джерела. Не допускаються категорично так звані „запозичення”, коли матеріали чи положення видаються за власний доробок студента. Не можна також допускати суцільного цитування відповідних джерел чи іншого їх надмірного використання.

Список використаної літератури свідчить про сутність обізнаності студента з теми курсової роботи. До списку не заносяться ті джерела, на які немає посилань у тексті і які фактично не були використані студентом.

Оформлювати список використаної літератури необхідно таким чином:

Список використаної літератури розміщується в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Посилання наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де зазначають порядковий номер джерела у списку використаної літератури, що подається або в алфавітному порядку, або в міру посилань, та відповідні сторінки джерела (наприклад: [5, с. 18], що означає п’яте джерело зі списку використаної літератури, текст посилання знаходиться на вісімнадцятій сторінці, або [8, с. 28 – 30], що означає восьме джерело зі списку використаної літератури, текст посилання знаходиться з двадцять восьмої по тридцяту сторінку). У випадках використання нормативних актів для посилання використовується тільки номер відповідного джерела зі списку використаної літератури (наприклад: [10], що означає десяте джерело зі списку використаної літератури, і якщо сторінки не зазначені, то це один із нормативних актів; або [15, 17, 22] – це означає, що використано три нормативних акти, які в списку використаної літератури зазначаються під номерами п’ятнадцять, сімнадцять, двадцять два)

До списку використаних джерел рекомендується заносити основну та спеціальну літературу з теми, яка досліджується і на яку в роботі є посилання та виноски. Розміщувати матеріали в списку використаної літератури рекомендується в такій послідовності:

1. Нормативні матеріали.

2. Спеціальна література.

3. Практичні матеріали.

1. Нормативні матеріали. Під цим найменуванням дається перелік правових актів, які використані в курсовій роботі. Порядок розміщення нормативних актів залежить від їх юридичної сили. Найвищу юридичну силу має Конституція України. Вона відкриває перелік, потім ідуть міжнародні правові акти. Далі зазначаються використані закони, у тому числі кодекси, Укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти із зазначенням офіційного джерела, в якому вони опубліковані. Наприклад:

1. Про акціонерні товариства : Закон України від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50 – 51. – Ст. 384.

2. Кодекс адміністративного судочинства // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35. – Ст. 446.

3. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 – 41. – Ст. 492.

4. Про заходи щодо забезпечення надання інформації з питань соціально-економічної ситуації в Україні : указ Президента України від 12 травня 2009 року №299 – 09 // Урядовий кур’єр. – 2009. – 14 травня.

5. Про стимулювання розвитку підприємницької діяльності в умовах світової фінансової кризи : указ Президента України від 22 червня 2009 року № 466/09 // Урядовий кур’єр. – 2009. – 24 червня.

6. Про утворення Державної міграційної служби України : постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року № 643 // Урядовий кур’єр. – 2009. – 26 червня.

7. Про затвердження Положення про Державну судову адміністрацію України : постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 14 // Урядовий кур’єр. – 2009. – 16 січня.

8. Про перелік робіт з підвищеною небезпекою : наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 30 листопада 2008 року № 128. – К., 2008.

2. Спеціальна література. Найбільш доцільним є алфавітний спосіб розміщення літературних джерел, коли прізвища авторів і назв (якщо автор не зазначений) розміщуються за алфавітом. До цього списку включаються підручники, посібники, монографії, збірники наукових праць, їх складові частини, статті, тези доповідей, дисертації, автореферати дисертацій тощо. Наприклад:

1. Бєлєвцева В. Державний суверенітет, його ознаки та властивості / В. Бєлєвцева // Підприємництво, господарство і права. – 2009. – № 10. – С. 7 – 10.

2. Вінник О. М. Науково-практичний коментар Закону України “Про акціонерні товариства” /

О. М. Вінник. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 312 с.

3. Дмитрієв А. І. Історія міжнародного права : монографія / А. І. Дмитрієв,  Ю. А. Дмитрієва.

О. В. Задорожний  – К. : ВД “Промені”, 2008. – 384 с.

4. Історія держави і права зарубіжних країн : навч. посіб. / за ред. Б. Й. Тищика. – Львів : Світ, 2008. – 696 с.

5. Конституційний Суд України : Рішення. Висновки, 2008. / відп. ред. канд. юрид. наук А. А. Стрижак. – К. : Ін. Юре, 2009. – Кн. 8 480 с.

6. Музика І. В. Сучасні філософські підходи до визначення об’єкта і предмета юридичної науки /

І. В Музика. // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 3. – С. 3 – 13.

7. Титов А. М. Дотримання права учасниками кримінального процесу під час призначення і провадження судових експертиз / А. М. Титов // Вісник Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці (Серія Право. Економіка. Соціальна робота. Гуманітарні науки) : щоквартальний науковий збірник. – 2009. – № 2. – С. 101 – 110.

8. Шестак Л. В. Ліцензування як адміністративно-правовий інститут : монографія / Л.В. Шестак – Чернігів : Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, 2009. – 164 с.

3. Практичні матеріали. Зазначається джерело запозичення практичних матеріалів. Наприклад:

1. Архів Деснянського районного суду м. Чернігова. 2005. Справа № 2 – 179, щодо виплати заборгованості із заробітної плати Івановій А. А.

2. Центральний державний історичний архів України (м. Київ). – Ф.133. – Оп.1. – Арк. 2.

Бібліографічний опис здійснюють за вимогами

ВАК України (Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 5. – С.26. – 30)

Бібліографічний опис роблять мовою документа. З метою компактності бібліографічного опису при його складанні слова і словосполучення скорочують, крім назви документа .

8. Додатки. У додатках розміщують допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи: статистичні дані, результати аналізу юридичних справ, проекти нормативно-правових актів, описання приватних методик та результатів соціологічного, економічного, психологічного досліджень.