Тема 9 «Службові частини мови»

Питання для вивчення

1. Загальна характеристика службових частин мови, їх відмінність від самостійних частин мови.

2. Загальне поняття про прийменник. Групи прийменників за походженням і морфологічним складом.

3. Загальне поняття про сполучник. Сполучники сурядності та підрядності.

4. Загальне поняття про частки. Формотворчі, словотворчі та модальні частки.

5. Загальне поняття про вигук. Групи вигуків за значенням.

Типи прийменників за походженням

1. Первинні (непохідні, прості) - найдавніші прийменники, походження яких встановити неможливо: від, без, в, з, од, для, до, на, при, під, по та ін.

2. Вторинні (похідні), що походять від повнозначних частин мови. Вони поділяються на

- відприслівникові: близько, поруч, вздовж, довкола, услід, неподалеку, осторонь, подібно до, всупереч і т.п.;

- відіменні: шляхом, за рахунок, з метою, протягом, кругом, внаслідок, з приводу, на чолі, на випадок і т.п.;

- віддієслівні: виключаючи, зважаючи на, включаючи, незважаючи на.

Групи сполучників за функцією

Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення і частини складносурядного речення як рівноправні, незалежні одне від одного. Вони поділяються на такі функціональні різновиди:

1. Єднальні: і, й, та (= і), ні… ні…, ані… ані… .

2. Зіставно-протиставні: а, але, та (= але), однак, зате, проте а втім, тільки, лише.

3. Розділові: або, а то, чи, хоч, чи то… чи то… , то… то…, не то… не то… .

4. Градаційні: не тільки… а (але) й, не тільки… а навіть, не стільки… скільки, не те що (щоб)… але, не так… як.

5. Приєднувальні: і, та, також, і навіть, а й, та й, ще й, та ще й, також.

6. Пояснювально-уточнювальні: або, тобто,а саме, як от.

Підрядні сполучники приєднують підрядну частину до головної у складнопідрядному реченні. Вони поділяються на такі функціональні різновиди:

1. З’ясувальні: що, щоб, чи, як, немов, ніби (нібито),

наче (неначе) та ін.

2. Часові: як, після того як, як тільки, тільки-но… як,

щойно, ледве, скоро, коли, аж поки, доки.

3. Причинові: бо, через те що, тому що, затим що,

оскільки.

4. Умовні: якщо, як, коли, коли б, якби.

5. Мети: щоб, для того щоб, затим щоб, аби.

7. Допустові: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що.

8. Порівняльні: мов, мовби, немов (немовби), наче,

неначе, ніби, нібито, як, що.

Розряди часток за роллю в слові та реченні

І. Смислові частки:

1. Вказівні – ось, осьде, он, онде, от, оце, воно;

2. Обмежувально-видільні – лише, лиш, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки та ін.;

3. Означальні – якраз, саме, ледве, майже, справді, точно та ін.;

4. Підсилювальні – і, й, та, таки, навіть, же, ж, бо, ой, аж, вже, та ін.;

ІІ. Емоційно-експресивні частки – що за, як, ось як, де там, куди там, що там та ін.

ІІІ. Модальні частки:

1. Стверджувальні – так, еге ж, атож, аякже, авжеж, гаразд та ін.;

2. Заперечні – не, ні, ані;

3. Питальні – невже, хіба, чи, що за та ін.;

4. Спонукальні – хай, нехай, ну, давай, бодай та ін.;

5. Окличні – що за, як;

6. Власне модальні – мов, мовби, ледве, ніби, навряд, ба, ну, чи не, мовляв та ін.;

ІV. Формотворчі частки – би, б, хай, нехай, бодай

.Завдання для виконання

Завдання 1. Прочитайте вірш, випишіть із нього службові частини мови, розділивши їх на відповідні групи.

Я в білий гай зайшов

Я в білий гай зайшов, немов у храм спокою

Закинений в горах, у стороні чужій…

Нависнув сніг важкий на вітах наді мною,

Невже кадильний дим, блакитний та тонкий.

Така тут тишина… І тільки шум прибою

Шумить в душі моїй, як хвилі в бурі час…

І лиш торішній лист зітхає під ногою

Про день, що назавжди для нього вже погас.

Ось царство сну і мрій… Задумались дерева,

Мов білі велетні у чарівничім сні…

Хай прийде знов до них зоря життя вишнева

Чи защебече день в зеленій глушині…

Хай вирве у зими холодне, гостре жало,

Весняний милий день в звитяжному бою,

І встане буйство трав, де мертве листя впало,

Щоб юності віддать енергію свою.

І попливуть в лугах полками хмар тумани,

Щоб танути, як дим, у сонячнім меду.

Холодний білий храм зеленошумним стане,

Коли я в нього з піснею ввійду.

(В. Сосюра)

Завдання 2. Із поданими словами складіть речення або словосполучення так, щоб в одних вони виступали як прийменники, а в інших - як іменники чи прислівники.

Край, напередодні, на шляху, навздогін, поряд, коло, поверх, в галузі, осторонь.

Завдання 3. Перекладіть і запишіть українською мовою російські словосполучення, використовуючи російсько-український словник. Укажіть на своєрідні особливості прийменникових конструкцій в обох мовах.

К вашему сведению, освобождать от должности, охотиться за кем, в противоречии с чем, обучать на родном языке, смотря по погоде, день ото дня, добрый по характеру, на наличные деньги, по отношению к нему, ехать по полю, отсутствовать из-за болезни, согласно с оценкой, прийти к согласию, прибегнуть к хитростям, к началу года, к вашему сведению, я к вам по делу.

Завдання 4. Перепишіть текст і визначте частиномовний статус кожного слова, додатково зазначаючи відміну (для іменника), лексико-граматичний розряд ( для прикметника та числівника), семантичний розряд (для займенника), основну дієслівну форму (для дієслова), типи сполучників за функцією.

Прапор України

Вже так багато закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож встаньмо, браття, в цю урочну мить:

Внесіте прапор вільної Держави!

Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір –

Внесіте прапор вільної Держави!

Повіримо ж у те, що нас вже не збороть,

Що зможем долучитись до добра та слави.

Хай будуть з нами Правда і Господь -

Внесіте прапор вільної Держави!

(В. Крищенко)